Рішення № 10673079, 22.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.10 Справа № 11/158

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС-ЄВРО", м. Прилуки

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 8535 грн. 36 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надані згідно із разовими договорами-заявками транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у сумі 6800 грн. 00 коп., пені в сумі 1429 грн. 11 коп. та 3 % річних у розмірі 306грн. 25 коп.

Представники сторін у судове засідання не прибули, відповідач причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Позивачем на адресу суду надіслане письмове клопотання про зменшення суми позову, відповідно до якого позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 6800 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги, 332 грн. 04 коп. пені, 306 грн. 25 коп. 3% річних, а також судові витрати у справі. Крім того, позивачем викладене клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Вказане клопотання позивача судом задовольняється.

Заява позивача про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідач під час судового розгляду справи не надав, у звязку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно з укладеними між позивачем (Перевізником) та відповідачем (Експедитором) разовими договорами заявками про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 28.10.2008, 31.10.2008, 04.11.2008, 19.11.2008, 24.11.2008 (а.с. 9-13) позивач повинен був здійснити перевезення вантажу за маршрутами відповідно Балаклея Київ (за договорами від 28.10.2008, 31.10.2008, 04.11.2008, 19.11.2008) та Балаклея Вишгород (за договором від 24.11.2008).

Згідно умов договорів вартість послуг позивача склала 1400 грн. за договором від 28.10.2008, 1400 грн. 00 коп. за договором від 31.10.2008, 1400 грн. за договором від 04.11.2008, 1300 грн. за договором від 19.11.2008, 1300 грн. за договором від 24.11.2008.

Згідно умов вказаних вище договорів оплата за надані позивачем послуги здійснюється за оригіналами транспортних документів, згідно підписаних обома сторонами договорів актів виконаних робіт, протягом 5 банківських днів (поточний четвер).

Договори їх сторонами укладені шляхом обміну факсокопіями.

Справжність підписів сторін на наданих позивачем договорах-заявках сторонами у справі не заперечувалась.

За результатами надання позивачем відповідачеві обумовлених договорами послуг сторонами у справі складені та підписані акти виконаних робіт № А-0000278 від 30.10.2008 на суму 1400 грн., № А-0000281 від 03.11.2008 на суму 1400 грн. 00 коп., № А-0000297 від 05.11.2008 на суму 1400 грн. 00 коп., № А-0000320 від 20.11.2008 на суму 1300 грн. 00 коп., № А-0000319 від 25.11.2008 на суму 1300 грн. 00 коп.; факт надання позивачем відповідачеві обумовлених договорами-заявками транспортних послуг підтверджений також наявними у матеріалах справи товарно транспортними накладними (а.с. 14-23).

Позивачем відповідачеві виставлені відповідні рахунки фактури, які відповідачем сплачені не були, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом, заявивши до стягнення з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 6800 грн. 00 коп., 332 грн. 04 коп. пені, 306 грн. 25 коп. 3% річних.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 1268/2568 (далі за текстом Правила) договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Відповідно до приписів пунктів 3.1, 3.8, 3.9 Правил договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки. Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим Договором.

Договори - заявки сторонами у справі було укладено шляхом обміну факсограмами, що відповідає приписам Правил та не суперечить нормам Цивільного кодексу України, зокрема, статтям 205, 207 Кодексу.

Факти здійснення перевезення обумовленого у договорі сторін у даній справі вантажу за вказаними у договорах маршрутами підтверджені матеріалам справи, а саме зазначеними вище товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт та відповідачем у справі не спростовані.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

На дату подання позивачем даного позову мало місце прострочення відповідачем обовязку з оплати послуг позивача, наданих відповідно з умовами укладених сторонами договорів-заявок.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортні послуги у розмірі 6800 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених вище приписів цивільного законодавства позивачем до стягнення з відповідача заявлено 3% річних у розмірі 306 грн. 25 коп.

Розрахунок 3% річних є обґрунтованими, відповідає обставинам справи та приписам чинного законодавства, тому вимога про стягнення вказаних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено 332 грн. 04 коп. пені.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторонами у справі угода щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені укладена не була, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 332 грн. 04 коп. пені є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача 6800 грн. 00 коп. заборгованості, 306 грн. 25 коп. 3% річних з віднесенням судових витрат у справі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми «Автотранс-Євро», м. Прилуки, вул. Індустріальна, буд. 14, код 34549357, заборгованість у розмірі 6800 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 306 грн. 25 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 84 грн. 92 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 196 грн. 49 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя М.О. Москаленко