Рішення № 106730764, 12.10.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3030/22

Провадження № 2/307/607/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 жовтня 2022 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., за участю секретаря судового засідання Голубка Н.І., представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції сторін.

Позивач звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги (уточнені) мотивує тим, що 18 січня 2021 року, приблизно о 17 год. 00 хв., поблизу будинку № 58 по вул. Центральній у с. Терново, Тячівського району Закарпатської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, за якої водій автомобіля марки "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП останній отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Тячівської РЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. 19 січня 2021 року по даному факту СВ Тячівського РВП ГУНП у Закарпатській області було внесено відомості до ЄРДР за № 12021071160000012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автомобіля марки "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , на дату вчинення ДТП була застрахована згідно полісу № АР549155 у ПАТ "СК "Арсенал Страхування". 06 грудня 2021 року на адресу ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах дітей загиблого - ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , з приєднаними необхідними документами. Загальна сума страхового відшкодування складала 252 000 грн. 00 коп., з яких 216 000 грн. 00 коп. відшкодування утриманцю та 36 000 грн. 00 коп. моральної шкоди. 21 березня 2022 року ОСОБА_2 подала до ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах дітей, з долученням банківських реквізитів. 14 червня 2022 року відповідачем повідомлено позивача про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 126 000 грн. 00 коп. Зазначена сума становить 50% від заявленої суми відшкодування моральної шкоди. Тобто, у виплаті 50% від заявленої суми страхового відшкодування моральної шкоди страховою компанією відмовлено. В обґрунтування відмови у виплаті 50% страхового відшкодування страховик посилається на наявність провини пішохода ОСОБА_6 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої останній загинув. Зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки постановою про закриття кримінального провадження від 30 червня 2021 року в діях пішохода ОСОБА_6 не встановлено умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а також не зазначено, що вказана ДТП настала внаслідок умисних дій пішохода. Крім цього, кримінальне провадження закрите, як зазначається у постанові, на підставі того, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, так як він був позбавлений можливості зупинити свій транспортний засіб з моменту виявлення пішохода на проїзній частині дороги, а не в результаті умисних дій пішохода чи внаслідок непереборної сили. Вважає відмову ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" у виплаті 50% страхового відшкодування неправомірною та такою, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, виходячи з наступного. Згідно п.27.2 ст.27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відповідно до п.27.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовного одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі. Відтак, вона зверталась до відповідача із заявою про відшкодування шкоди в межах чітко встановленого законом ліміту страхової суми та у чітко встановлений термін. Відповідно до п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Положеннями ч.1 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Згідно п.1.10 "Правил дорожнього руху" пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. З урахуванням зазначеної норми законодавства, пішохід не є джерелом підвищеної небезпеки, а тому наявність чи відсутність вини пішохода у настанні дорожньо-транспортної пригоди не може бути підставою для покладення на нього зобов`язання із відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Згідно з ст.36.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Тобто, вказане положення про ділення страхової виплати на кількість осіб винних у заподіянні шкоди застосовується у разі здійснення страхової виплати потерпілому внаслідок взаємодії кількох об`єктів підвищеної небезпеки (наприклад, пішоходу у разі наїзду на нього двох автомобілів). Однак у даній ситуації, смерть батька позивачів настала в результаті наїзду на нього одного автомобіля. В п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", зазначено, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. Пунктом 6 вказаної постанови передбачено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Коли шкода, пов`язана із смертю потерпілої, була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, то відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє страховика від обов`язку відшкодувати шкоду. Вказана позиція зазначена у Постанові Верховного Суду у справі №345/3335/17 від 03 червня 2020 року. З огляду на вищенаведене, відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у даній дорожньо-транспортній пригоді покладається на водія транспортного засобу, за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, а у даному випадку - на страховика забезпеченого транспортного засобу - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" в повному обсязі. Згідно ст. 36.5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. На підставі наведеного, вважає, що є законні підстави стягнення з відповідача пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України для позивача за період з 14 червня 2022 року по 12 жовтня 2022 року у розмірі 60 495 грн. 22 коп. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на наведене, нараховано три проценти річних від простроченої суми боргу для позивача за період з 14 червня 2022 року по 12 жовтня 2022 року у розмірі 8 807 грн. 41 коп. Інфляційні втрати від простроченої суми боргу становлять для позивача за період з 14 червня 2022 року по 12 жовтня 2022 року у розмірі 44 877 грн. 27 коп.

Просить стягнути з ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 18 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, 108 000 грн. 00 коп. відшкодування утриманцям, всього 126 000 грн. 00 коп. моральної шкоди; пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 60 495 грн. 22 коп.; три відсотки річних у розмірі 8 807 грн. 41 коп.; інфляційні втрати у розмірі 44 877 грн. 27 коп.; та понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000, 00 грн.; допустити негайне виконання рішення суду.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, з наступних підстав.

18 січня 2021 року, приблизно о 17 год. 00 хв., поблизу будинку № 58 по вул. Центральній у с. Терново, Тячівського району Закарпатської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, за якої водій автомобіля марки "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автомобіля марки "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , на дату вчинення ДТП була застрахована згідно полісу № АР549155 у ПрАТ "СК "Арсенал Страхування". Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30 червня 2021 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071160000012 від 19 січня 2021 року, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Даною постановою встановлено: водій автомобіля "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода; у діяннях водія автомобіля "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 відсутня така ознака складу злочину, як причинний зв`язок між діяннями та наслідками; пішохід ОСОБА_6 своїми діями створив водію автомобіля "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 небезпеку для руху. Отже, за результатами проведеного розслідування, слідством встановлено, що дії водія автомобіля "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 не перебувають у причинному зв`язку з настанням події ДТП, а ДТП сталася внаслідок дій пішохода ОСОБА_6 . Страховиком було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/0549155, забезпечений транспортний засіб "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 . Правовідносини, які склались між сторонами регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Страховиком від представника позивача отримано заяву на виплату страхового відшкодування, повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та інші документи щодо справи. Згідно зі ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до п.27.2. ст.27 Закону страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відповідно п. 27.3. ст. 27 Закону, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. За результатами проведеного страховиком розслідування, на підставі наданих представником позивача документів, з урахуванням положень ст. 27 Закону, страховиком було визначено розмір заподіяної позивачу моральної шкоди - 36 000 грн. 00 коп. та відшкодування утриманцю у зв`язку зі смертю потерпілого в розмірі 216 000 грн. 00 коп. Згідно зі ст. 36 п. 36.3. Закону, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. З урахуванням наявних матеріалів встановлено, що пішохід ОСОБА_6 своїми діями створив водію автомобіля "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 небезпеку для руху, внаслідок чого і сталася ДТП. Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Закону, страховиком було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування позивачу, розмір якого розрахований наступним чином. Відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого у розмірі 18 000 грн. 00 коп., що розрахований відповідно до формули: 36 000 грн. 00 коп. /2 = 18 000 грн. 00 коп., тобто загальний розмір шкоди поділений на кількість осіб, відповідальних за завдання шкоди, та відшкодування утриманцю, у зв`язку із смертю потерпілого у розмірі 108 000 грн. 00 коп., що розрахований відповідно до формули: 216 000 грн. 00 коп. /2 = 108 000 грн. 00 коп., тобто загальний розмір шкоди поділений на кількість осіб, відповідальних за завдання шкоди Отже, страховиком прийнято рішення про виплату страхового відшкодування позивачу у загальному розмірі 126 000 грн. 00 коп., що не заперечується позивачем. Таким чином, виплата страхового відшкодування була здійснена страховиком у повному обсязі у порядку та розмірі, передбаченому Законом. Крім того, представник відповідача наполягав на тому, що саме пішохід створив аварійну обстановку для водія, що і спричинило настання ДТП та неможливість уникнути наїзду на пішохода. Вищенаведена інформація достеменно та вичерпно доводить факт грубої необережності зі сторони загиблого ОСОБА_6 , а отже і непереборної сили, внаслідок якої було створено аварійну обстановку та виникнення смертельної ДТП. Разом з тим у цій справі також суттєве значення має той факт, що ДТП сталася з вини самого потерпілого, а тому підлягає до застосування п. 36.3 ст. 36 Закону. При цьому, зміст статті не містить обмежень щодо застосування цієї норми у випадку, якщо відповідальними за завдання шкоди є, в тому числі, фізичні особи (пішоходи). Отже, відповідно до норм Закону, до осіб, в розумінні п. 36.3. ст. 36 Закону відносяться як водії транспортних засобів так і потерпілі (пішоходи), життю яких заподіяна шкода, тобто всі учасники дорожнього руху. При визначенні розміру страхового відшкодування, у даному випадку, не виключається наявність відповідальності у потерпілого (пішохода), як особи, що є учасником дорожнього руху. На думку представника відповідача, ним було прийнято правомірне рішення про застосування п. 36.3 ст. 36 Закону та здійснення виплати страхового відшкодування в загальному розмірі 126 000 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2022 року справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодуванняприйнято до розгляду, відкрито провадження у ній та призначено судове засідання.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що 18 січня 2021 року, приблизно о 17 год. 00 хв., поблизу будинку № 58 по вул. Центральній у с. Терново, Тячівського району Закарпатської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, за якої водій автомобіля марки "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП останній отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Тячівської РЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Згідно постанови заступника начальника СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 30 червня 2021 року, кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12021071160000012 від 19 січня 2021 року, закрито, у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Крім цього, в мотивувальній частині даної постанови зазначено, що умовами настання даної ДТП є обставини, пов`язані з тим, що пішохід ОСОБА_6 , своїми діями створив водію автомобіля "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 небезпек для руху, яка настала з такої відстані, що водій ОСОБА_5 вже не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода шляхом негайного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху (а.с. 8-10)

Із полісу № АР549155 відомо, що станом на 18 січня 2021 року автомобіль "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Із довідки Тересв`янської селищної ради № 1628/05-42 від 29 листопада 2021 року відомо, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_2 , донькою ОСОБА_4 та сином ОСОБА_4 (а.с. 13).

Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2020 року, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , який був укладений 07 лютого 2004 року, розірвано (а.с. 14).

Із свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 відомо, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_6 (а.с. 17-18).

Згідно довідки Тячівського управління соціального захисту населення від 29 листопада 2021 року, ОСОБА_2 отримує державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника на дитину ОСОБА_4 (а.с. 16).

Із заяв ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_4 та ОСОБА_4 про виплату страхового відшкодування від 06 грудня 2021 року та 21 березня 2022 року відомо, що вона звернулася в ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування для сина ОСОБА_4 18 000 грн. 00 коп. моральної шкоди та 108 000 грн. 00 коп. відшкодування на утримання, та для дочки ОСОБА_4 18 000 грн. 00 коп. моральної шкоди та 108 000 грн. 00 коп. відшкодування на утримання (а.с. 7, 23).

Згідно листа ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" від 14 червня 2022 року № 140622-01692/к/у, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування, страховою компанією прийнято рішення, у відповідності до п.36.2 ст.36 Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", про виплату страхового відшкодування в сумі 126 000 грн. 00 коп., оскільки відповідальними за заподіяння неподільної шкоди є сукупна дія декількох осіб (а.с. 26).

V. Оцінка Суду.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

У ч. 6 ст. 82 ЦПК України, яка передбачає підстави звільнення від доказування, зазначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 1 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 7 Закону України "Про страхування" в Україні здійснюється страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п.23.1. ст.23 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

відповідно до п. 27.1-27.5 ст.27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" п. 41.2 ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Згідно з п. 35.1 ст.35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні страховиком страхового відшкодування передбачений у ст.37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно п. 36.7 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З огляду на презумпцію вини завданої шкоди, передбаченої ч.2 ст.1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України).

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

У ст.1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Зазначені підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. Якщо закон змінює, обмежує або розширює коло підстав, необхідних для покладення відповідальності за завдану шкоду, то мова йде про спеціальні підстави відповідальності, що характеризують особливості тих чи інших правопорушень. Наприклад, завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, володілець якого відповідає незалежно від наявності вини.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Положеннями ч.2 ст. 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на викладене, відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє страховика від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

За змістом ст. ст. 1166, 1187 ЦК України в разі завдання джерелом підвищеної небезпеки шкоди смертю фізичної особи такі дії визнаються неправомірними за винятком двох випадків: 1) коли шкоди було завдано внаслідок непереборної сили; 2) коли шкоди було завдано внаслідок умислу потерпілого. При цьому наявність зазначених обставин має довести володілець джерела підвищеної небезпеки або особа, відповідальна за нього.

Відповідачем в цій справі вказаних обставин не доведено.

Згідно постанови заступника начальника СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 30 червня 2021 рокупро закриття кримінального провадження, наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер в лікарні, стався автомобілем "Мерседес Бенз 313", номерний знак НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_5 .

Таким чином, встановлені у вищезгаданій постанові обставини вказують на причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями володільця джерела підвищеної небезпеки, від яких загинув батько позивачів, та заподіяною внаслідок ДТП шкодою.

Посилання відповідача на те, що саме дії пішохода ОСОБА_6 стали причиною ДТП, є неспроможними і не можуть бути підставою для звільнення від обов`язку відшкодувати шкоду, оскільки ні володілець джерела підвищеної небезпеки, ні страховик не довели наявності непереборної сили або умислу потерпілого ОСОБА_6 в заподіянні шкоди.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У період з 14 червня 2022 року по 12 жовтня 2022 року - 121 день [Розрахункова ставка] = 25,000% (облікова ставка НБУ) ? 2 = 50,000 % [Пеня] = 126000,00 грн. (сума боргу) ? 50,000% (розрахункова ставка) / 100% ? 121 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 20884,93грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У період з 14 червня 2022 року по 12 жовтня 2022 року індексація на суму 126 000,00 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 103,10% ? 100,70% ? 101,10% = 104,964% (за період Червень 2022 - Серпень 2022 (в інші місяці розмір інфляції не встановлений)) [Інфляційні нарахування] = 126 000,00 грн. (сума боргу) ? 104,964% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 126 000,00 грн. (сума боргу) = 6 254,31 грн.

У період з 14 червня 2022 року по 12 жовтня 2022 року - 121 день [Проценти] = 126 000,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 121 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1 253,10 грн.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" в користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , страхове відшкодування моральної шкоди в сумі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та відшкодування утриманцям в сумі 108 000 (сто вісім тисяч) грн. 00 коп., всього 126 000 (сто двадцять шість тисяч) грн. 00 коп.; та стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" в користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, в сумі 20 884 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 93 коп., інфляційні втрати в сумі 6 254 (шість тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 31 коп. та три відсотки річних в сумі 1 253 (одну тисячу двісті п`ятдесят три) грн. 10 коп., всього 28 392 (двадцять вісім тисяч триста дев`яносто дві) грн. 34 коп.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету Українислід стягнути 1 543 грн.92 коп. судового збору.

Судом не вирішувалось питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача в судовому засіданні зроблено заяву в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 82, 133, 141, 142, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1, 5, 6, 7, 22, 23, 27, 33, 35-37, 41 Закону України "Про страхування", ст.ст. 12, 979, 980, 1166, 1187, 1193, 1195, 1200 ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", -

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" в користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , страхове відшкодування моральної шкоди в сумі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та відшкодування утриманцям в сумі 108 000 (сто вісім тисяч) грн. 00 коп., всього 126 000 (сто двадцять шість тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" в користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, в сумі 20 884 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 93 коп., інфляційні втрати в сумі 6 254 (шість тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 31 коп. та три відсотки річних в сумі 1 253 (одну тисячу двісті п`ятдесят три) грн. 10 коп., всього 28 392 (двадцять вісім тисяч триста дев`яносто дві) грн. 34 коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету Українисудовий збір в сумі 1 543 (одну тисячу п`ятсот сорок три) грн. 92 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування": 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код юридичної особи - 33908322.

Повний текст рішення виготовлено 13 жовтня 2022 року.

Суддя В.В. Ніточко