Ухвала суду № 106730561, 13.10.2022, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/400/22

Провадження № 1-кп/220/103/22

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2022 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2022 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2022 року за № 62022050030000346, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України.

Одночасно прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, у якому він просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 розташованому за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, буд. 29. В обґрунтування клопотання посилаться на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. 23.08.2022 слідчим суддею Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляди тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та визначено заставу в розмірі 496 200 гривень. На даний час наявні ризики, визначені пунктами п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зникли та не зменшилися. Так, обвинувачений розуміє, що він вчинив тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), у зв`язку з чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним, може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних дій та рішень в розумні строки; може незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, які ще не допитані судом, оскільки він, отримавши доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, володіє інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, у разі невжиття запобіжного заходу повинен буде повернутися до розташування військової частини, де матиме безпосередню можливість впливати на свідків вчиненого ним кримінального правопорушення, які є його співслужбовцями, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, маючи досвід застосування зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу, перебуваючи на волі, матиме усі можливості вплинути на свідків у вказаному кримінальному правопорушенні з числа інших військовослужбовців, зокрема, на своїх прямих начальників та командирів і співслужбовців; обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, перебуваючи на волі, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за злочин, у вчиненні якого обвинувачується, як військовослужбовець, може ухилитися від військової служби вчинивши злочини, передбачені ст.ст. 407, 408 КК України, в тому числі шляхом самокалічення або іншим способом за що передбачена кримінальна відповідальність статтею 409 КК України. Враховуючи викладене, вважає, що більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.

Захисник обвинуваченого вважав клопотання необґрунтованим, в тому числі в частині неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою. Зазначив про безпідставність твердження прокурора про можливість обвинуваченого тиснути на свідків, які є його командиром та заступником командира, та вважав недоведеним ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення. Крім того, зазначив, що визначення розміру застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб протирічить положенням ч.5 ст. 182 КПК України. Враховуючи викладене, просив відмовити в задоволенні клопотання та відкласти підготовче засідання до вирішення Верховним Судом його клопотання про зміну підсудності даного кримінального провадження, розгляд якого призначено на 17.10.2022 р.

Обвинувачений заперечував проти заявленого прокурором клопотання, підтримавши доводи захисника. Також підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Прокурор не заперечував проти відкладення розгляду справи.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, обвинувальний акт, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В ході досудового розслідування ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.10.2022 включно.

Суд погоджується з існуванням ризику передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливістю обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, розгляд справи не завершено. Строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд вважає, що прокурором доведено також існування ризику, передбаченого п.3 ст. 177 КПК України, а саме, можливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, які ще не допитані судом, оскільки він володіє інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, у разі невжиття запобіжного заходу повинен буде повернутися до розташування військової частини, де матиме безпосередню можливість впливати на свідків вчиненого ним кримінального правопорушення, які є його співслужбовцями, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України та маючи досвід застосування зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу, перебуваючи на волі, матиме усі можливості вплинути на свідків у вказаному кримінальному правопорушенні з числа інших військовослужбовців, зокрема, на своїх прямих начальників та командирів і співслужбовців.

Разом з тим, суд вважає, що прокурор не довів існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки реальна можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням його особи, не підтверджена та не обґрунтована жодним доказом.

З урахуванням наявних ризиків, що існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , та яке вчинено в умовах воєнного стану, майнового та сімейного стану обвинуваченого, який не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, ризиків які передбачені ст. 177 КПК України, визначає розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір застави відповідає межам, визначеним пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України щодо тяжких злочинів, та не є завідомо непомірним для обвинуваченого з огляду на його сімейний та майновий стан. Стороною обвинувачення не надано даних щодо заробітної плати обвинуваченого, а тому твердження щодо його заробітку 100000 грн. є недоведеними.

Суд, враховуючи думку сторін кримінального провадження, задовольняє клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про відкладення підготовчого судового засідання.

Керуючись вимогами ст.ст. 177, 182, 183, 194, 314-316 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, тобто до 11.12.2022 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 208000 (двісті вісім тисяч) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в будь-який момент протягом дії ухвали до 11.12.2022 року включно.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд прозміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про відкладення підготовчого судового засідання задовольнити.

Оголосити перерву в підготовчому засіданні до 20.10.2022 року до 10-00 год.

Ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13.10.2022 р.

Суддя ОСОБА_1