Рішення № 106729573, 22.09.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16512/21

Провадження № 2/752/3039/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.09.2022 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

секретаря - Луценко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіально управління юстиції у м. Києві про зняття арешту та заборони відчуження з майна, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіально управління юстиції у м. Києві, в якому просить зняти арешт та заборону відчуження з всього майна, що належить ОСОБА_3 , в тому числі з 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності виданого 02 вересня 1998 року Київським заводом художнього скла, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 44621590, виданий 30.09.2015, Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві виключивши із спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11414885.

Вказаний позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дочка позивачки ОСОБА_3 . При зверненні до державного нотаріусу Другої київської державної нотаріальної контори Сташук Ю.С. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, позивачу було повідомлено, що нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з тим, що на усе майно померлої дочки, а саме на 1/6 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2021 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дочка позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 18.08.2012 Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №809.

ОСОБА_3 на праві приватної власності належала 1/3 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Свідоцтво про право власності на житло, видане 02.09.1998 Київським заводом художнього скла.

Позивач звернулася до державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Сташук Ю.С. із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої дочки ОСОБА_3 .

Згідно постанови державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Сташук Ю.С. від 06.09.2018 №3853/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна, а саме 1/6 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частина з якої належала померлій ОСОБА_3 , оскільки нотаріусом встановлено, що у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис, зареєстрований 01.10.2015, №11414885 про арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 ; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, код ЄДРПОУ 34999976; підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 44621590, виданий 30.09.2015 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, у межах виконавчого провадження №44621590 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 23.11.2015 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до листа Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.05.2021 повідомлено, що більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження №44621590 немає можливості, оскільки згідно ч. ч. 1,2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 №1829/5 передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню

За ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ст. 1223 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом.

У ч. 5 ст. 1268 ЦК України вказано, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 03.06.2016 №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Нормами ч. ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, арешт знімається в разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як встановлено в процесі розгляду справи, арешт на спадкове майно було накладено органом виконавчої служби у 2015 році, однак арешт накладений на майно боржника ОСОБА_3 , натомість майно, що складається з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належало померлій ОСОБА_3 , яка є дочкою позивача.

На теперішній час наявність цього обтяження (арешту) квартири перешкоджає позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті її дочки ОСОБА_3 , а також перешкоджає позивачу у здійсненні нею права власності на спадкове майно. Скасування арешту в іншому порядку неможливо.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що підстав для арешту спадкового майна не існує, а наявність накладеного обтяження майна порушує права позивача, що дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіально управління юстиції у м. Києві про зняття арешту та заборони відчуження з майна - задовольнити.

Зняти арешт та заборону відчуження з усього майна, що належить ОСОБА_3 , в тому числі з 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 02.09.1998 Київським заводом художнього скла, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 44621590, виданий 30.09.2015 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, виключивши зі спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11414885.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Ю. Мазур