Рішення № 10672850, 20.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.10                                                                                 Справа № 9/165

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч Луганської області

до Приватного підприємства "Іст Лайн Луганськ", м. Луганськ

про стягнення 91991 грн. 02 коп.

в присутності представників:

від позивача –Савін С.М., дов. № 1-1/801 від 19.04.10,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем, ДП "Донбасантрацит", заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 91991,02 грн. за договором поставки № 14 від 17.05.07 та судових витрат.

Відповідач, ПП "Іст Лайн Луганськ", відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, тому суд на підставі ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В обгрунтування позовних вимог позивач, ДП "Донбасантрацит", посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки № 14 від 17.05.07, за яким він відвантажив відповідачу вугілля марки АМ, АКО, що підтверджується первинними документами.

Відповідач здійснив оплату продукції частково, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 91991,02 грн., яка не погашена на час звернення з цим позовом до суду.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 14 від 17.05.07, за яким позивач відвантажив відповідачу вугільну продукцію, що підтверджується копіями:

·           рахунків-фактури № 188 від 19.06.07, № 193 від 20.06.07 (а.с. 10, 11),

·           квитанції про приймання вантажу (а.с. 12),

·           посвідчення якості № 21 (а.с. 13),

·           рахунків-фактури № 201 від 27.06.07, № 230 від 30.06.07 (а.с. 14. 15),

·           квитанції про приймання вантажу (а.с. 16),

·           посвідчення якості № 94 (а.с. 17),

·           рахунку-фактури № 204 від 29.06.07 (а.с. 18),

·           квитанції про приймання вантажу (а.с. 19),

·           посвідчення про якість № 161 (а.с. 20).

Пунктом 4.2 договору сторони обумовили, що відповідач здійснює 100% передплату за вартість продукції та залізничного тарифу на підставі виставленого рахунку, а за умовою п. 4.3 договору у разі відвантаження вугілля без передплати, відповідач повинен сплатити поставлену партію вугілля протягом 1-го банківського дня після її відвантаження.

Відповідач здійснив оплату продукції частково, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 91991,02 грн.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 09.10.04 за № 1-1/2278 про погашення заборгованості, однак відповіді не отримав.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у розмірі 91991,02 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ПП "Іст Лайн Луганськ", 91000, м. Луганськ, вул. Шевченка, 18-а, код 33181628, на користь позивача, ДП "Донбасантрацит", 94506, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, код 32446546, заборгованість у розмірі 91991,02 грн., крім того, витрати зі сплати держмита – 919,91 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов