Рішення № 106726977, 09.09.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1888/21

Провадження № 2-а/175/7/22

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2022 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді – Новік Л.М.

за участю секретаря судового засідання – Гонти С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, головного спеціаліста інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркування Дніпровської міської ради Колісника Ігоря Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,–

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшов вказаний адміністративний позов, в якому позивач просить скасувати постанову інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради від 29.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення серії РАП №293683717 до повідомлення серії ІД №00349540, якою визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАп та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 05.04. 2021року інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Колісником Ігорем Івановичем, в режимі фото/відео зйомки зафіксовано порушення транспортним засобом марки MAZDA державний номер НОМЕР_1 о 14 годині 38 хвилині, вул. Сімферопольска, 21 м. Дніпро. Копія постанови серія РАП № 293683717 від 29.04.2021 року отримана нею власноруч 17.05.2021року, про що свідчить штамп на конверті. Відповідно до винесеної постанови вона визнана винною у здійсненні правопорушення, передбаченого п. 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп. Її авто знаходилось не на основній дорозі, а саме вул. Сімферопольській, а на під`їзному шляху до офісної будівлі, який примикає до вул. Сімферопольська. Як вбачається з фото, зроблених інспектором паркування, на цьому місці припарковано велика кількість автомобілів. Також на фото видно майданчик, який передбачений лише для транспорту підприємства. На цьому майданчику лише два авто. Таким чином, виїзд з прилеглої території на основну дорогу, а саме вул. Сімферопольську, знаходиться вище місця де вона здійснила зупинку. Фактично її авто знаходиться на прилеглої території, що підтверджується навіть фото зйомкою зробленою самим інспектором паркування. Нею автомобіль був припаркований в дорожньому кармані. По вулиці, де вона здійснила зупинку, жодних заборонюючих чи попереджуючих дорожніх знаків чи дорожньої розмітки про неможливість зупинки, стоянки в цьому місці транспортних засобів не встановлено, докази того, що її транспортний засіб створив чи міг створити перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху відсутні. Це видно навіть з фото на сайті інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради. Відповідно до пп. «и» п. 15.9 Правил зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Згідно з пп. «а» п. 15.10 Правил стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка. При цьому, відповідно до п. 1.10 розділу І Правил, прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. До краю проїзної частини примикає як прилегла територія підприємства з стоянкою для власних авто, так і прилегла територія на якій знаходиться її автомобіль. Докази відповідача містять лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами докази не містять. Дана постанова складена з порушенням вимог Закону та не відповідає фактичним обставинам справи. Жодних доказів вчинення нею правопорушення не було пред`явлено. Відсутні відеозаписи, свідки, про розгляд справи вона не повідомлялася, пояснень не відбирали, справу розглянуто без її участі. Не було встановлено, хто саме керував транспортним засобом в той день, ці обставини ніхто не з`ясовував та не встановлював.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

В матеріалах справи є заява позивача в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, з невідомої суду причини, будь-яких заяв не надавали, відзив на позовну заяву не направляли.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що 29.04.2021 р. головним спеціалістом інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркування Дніпровської міської ради Колісник Ігорем Івановичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення серія РАП №293683717, у вигляді адміністративного штрафу у сумі 680 гривень.

У постанові зазначено, що 05.05.2021 о 14.38 год. у м. Дніпрі вул.. Сімферопольська, 21 ОСОБА_1 транспортним засобом «MAZDA 3» державний номер НОМЕР_1 здійснила в районі будинку, зупинку транспортному засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, чим порушила п.15.9 «и», ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Вказаною постановою позивач притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за правовідносинами, що виникли між сторонами, є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, є адміністративним правопорушенням, що тягне за собою накладення відповідного адміністративного стягнення.

Позивачу інкримінується здійснення зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, тобто порушення вимог п.п. «и»п. 15.9 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пп. «и»п. 15.9 ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а, належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення.

У спірних правовідносинах відповідачем не було здійснено такого заміру.

При цьому, згідно з п. 1ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з приписами ч.1 ст.72та ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на проведення замірів та фіксації вчиненого адміністративного правопорушення, як доказів порушення позивачем п. 15.9 (и) ПДР України.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зіст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не підтверджено належними доказами правомірність винесеного оскаржуваного рішення, не доведено викладенні в постанові обставини та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що посилання позивача в обґрунтування вимог щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими і доведеними, у зв`язку з чим, вимоги позивача підлягають задоволенню, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 680 грн. підлягає скасуванню.

Застосовуючи спосіб захисту порушеного права, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП і п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України постанову належить скасувати, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, головного спеціаліста інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркування Дніпровської міської ради Колісника Ігоря Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради від 29.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення серії РАП №293683717 до повідомлення серії ІД №00349540, якою визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАп та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП закрити.

Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М. Новік