Ухвала суду № 106725930, 06.10.2022, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/4306/21

Провадження № 1-кп/229/247/2022

У Х В А Л А

06 жовтня 2022 року м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/229/247/2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не зникли, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків. При цьому, інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов`язань.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти заявленого клопотання прокурора вважають його безпідставним, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області відносно обвинуваченого ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 23.06.2022 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 був продовжений на строк 60 днів, тобто по 21 серпня 2022 року включно.

При вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Положеннями ч.4 ст. 199 КПК України, визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, не працює, офіційного доходу не має, неодноразово раніше судимий за вчинення аналогічних зкримінальних правопорушень, що дає підстави вважати про існування ризиків передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, вказане свідчить про наявність ризиків, які слугували підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також вказаних у клопотанні прокурора. Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам.

Поряд з цим, відповідно до п.п. 8, 9 листа Верховного суду від 03.03.2022 р. № 1/0/2-22 щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану у разі коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

При розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали, зокрема й судові рішення у формі, в якій їх внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вирішувалося питання про вжиття до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку у межах шестидесяти днів.

На підставі викладеного та враховуючи положення ст.197 КПК України, суд вважає необхідним строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити на 60 днів, тобто по 04 грудня 2022 року включно.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 331, 334, 350 КПК, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто по 04 грудня 2022 року включно та утримувати його ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».

По кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 оголосити перерву до 08 листопада 2022 року до 10:00 години.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Копію ухвали направити прокурору для відома, начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 07 жовтня 2022 року.

Суддя Дружківського міського суду

Донецької області: ОСОБА_1