Ухвала суду № 106723789, 12.10.2022, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/1214/22

Провадження № 1-кп/229/398/2022

У Х В А Л А

12 жовтня 2022 року м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківки Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/398/2022 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дружківка, Донецької області, громадянин України, має незакінчену середньо-спеціальну освіту, не одуржений, раніше судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просив суд продовжити відносно обвинуваченого термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не зникли. При цьому, інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов`язань.

Захисник та обвинувачений заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 24.06.2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою був продовжений до 60 днів, тобто до 22.08.2022 року включно.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, один з яких відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Положеннями ч.4 ст. 199 КПК України, визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішення питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 України, який законом України про кримінальну відповідальність передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, не працює, офіційного доходу не має, що свідчить про те, що обвинувачений для себе відповідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, а тому є особою яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень. Також, суд враховує можливість впливу на потерпілого цього кримінального провадження, з метою зміни його показань задля уникнення кримінальної відповідальності, осіб, яких зобов`язаний утримувати за законом не має.

Отже, вказане свідчить про наявність ризиків, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також вказаних у клопотанні прокурора. Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні передбачених ст. 177 КПК України.

Поряд з цим, відповідно до п.п. 8, 9 листа Верховного суду від 03.03.2022 р. № 1/0/2-22 щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану у разі коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

При розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали, зокрема й судові рішення у формі, в якій їх внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

Таким чином, судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано та не зазначено про їх існування.

Між тим, судом вирішувалося питання про вжиття до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, однак наявність вказаних обставин, на думку суду, виключає застосування таких.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку у межах шестидесяти днів.

На підставі викладеного та враховуючи положення ст.197 КПК України, суд вважає необхідним строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити на 60 днів, тобто по 10 грудня 2022 року включно.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 331, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто по 10 грудня 2022 року включно та утримувати його ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Копію ухвали направити прокурору для відома, начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено 13 жовтня 2022 року.

Суддя: ОСОБА_1