Рішення № 106725807, 13.10.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7207/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді - Кочко В.К.,

за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: Державний реєстратор КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергій Васильович, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чапський Артем Едуардович,про визнання недійсним правочину і скасування записів в державному реєстрі

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 15.12.2021 р., звернувся до суду з вказаним вище позовом.

На стадії підготовчого провадження позивач уточнив позовні вимоги і просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесене державним реєстратором Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е., на підставі якого було зареєстроване право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою за АТ «Альфа-Банк», з відновленням права власності на будинок за попереднім власником.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є відповідач – АТ «Альфабанк», булапорушена процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме:іпотекодавець – ОСОБА_3 і третя особа на стороні позивача – ОСОБА_2 не отримували вимоги про усунення порушень основного зобов`язання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки;від державного реєстратора та нотаріуса, третіх осіб на стороні відповідача, які здійснювали державну реєстрацію будинку та земельної ділянки на іпотекодержателя та відповідача, не надходило повідомлення на адресу іпотекодавця про реєстрацію майна на відповідача; не була проведена оцінка майна, на яке було звернуто стягнення,порушено ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В процесі розгляду справи від АТ «Альфа-Банк» надійшли письмові пояснення в порядку ст.43 ЦПК України, в яких заперечували проти вимог позивача.

Третя особа на боці позивача - ОСОБА_2 , надіслав до суду заяву, якою підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності і позов задовільнити.

Від третіхосіб на стороні відповідача: державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта С.В. і приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського А.Е. ніяких заяв до суду не надходило.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.

У судове засідання АТ «Альфа-Банк» надав заяву про проведення засідання без його участі та заперечував проти позовних вимог, просив застосувати при розгляді справи письмові пояснення.

Третя особа на стороні позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення засідання без його участі, просив позов задовольнити.

Інші учасники судового процесу не з`явились у судове засідання, хоча були сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд дослідивши матеріали, подані сторонами пояснення та заперечення, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, матеріали справи не містять доказів на підтвердження заперечень відповідача щодо позовних вимог, а саме про належне повідомлення іпотекодавця провимоги кредитора про усунення порушень основного зобов`язання з належним попередженням власника майна - іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки.Так в процесі розгляду справи вбачається, що АТ «Альфа-Банк» не додержався ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1,2 ст.229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Згідно ч.5 ст.12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до ч.1,3 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.15, ч.1,2 ст.16 ЦК України: Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, п: 2) визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що 08 червня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк`та ОСОБА_3 , було укладено Іпотечний договір,відповідно до п.1.1 якогоостання передала в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк`у якості забезпечення виконання позичальником, третьою особою на стороні позивача – ОСОБА_2 , зобов`язань за Договором кредиту № 690/Ф03.14-072, укладеним 08 лютого 2006 року між ним та АКБ «Укрсоцбанк», житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,250 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755300020040066, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка),що належали на праві власності ОСОБА_3

25.07.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта С.В., було винесено рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинокі земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за АКБ «Укрсоцбанк»,у зв`язку із неналежним виконанням кредитних зобов`язань передАКБ «Укрсоцбанк».

Згідно з протоколом № 4/2009 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-банк» від 15.10.2019 року, було проведено реорганізацію АТ «Альфа-банк», шляхом приєднання до нього АТ «Укрсоцбанк».

02.03.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. було винесено рішення про державну реєстрацію права власності на будинок і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-банк».

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , спадкоємцем за якою є її чоловік, ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, позивач у справі.

АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-банк», позивач у справі, не повідомили належним чином іпотекодавця ОСОБА_3 про застосування процедури звернення стягнення на предмет іпотеки:житловий будинокі земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ..

Відповідач, а також треті особи на стороні відповідача не надали суду докази про те, що іпотекодавиця ОСОБА_3 була належним чином повідомлена про застосування процедури звернення стягнення на предмет іпотеки:житловий будинокі земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1ст.33 Закону України, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст.36 ЗУ «Про Іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як зазначено в ч.3 ст.36 ЗУ «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя.

Таким чином відповідачем і третіми особами на стороні відповідача було порушеност.35 ЗУ «Про іпотеку», яка передбачає у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надсилання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення.

АТ «Альфа-банк», а також треті особи на стороні відповідача не надали суду докази про те, що іпотекодавиця ОСОБА_3 була належним чином повідомлена про застосування процедури звернення стягнення на предмет іпотеки:житловий будинокі земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», в редакції, діючій на момент звернення стягнення на майно позивача, не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо:

1)таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, за недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Цивільно-процесуальний Кодекс Укарїни, зобов`язує та перекладає функції, щодо доведення позовних вимог чи їх заперечення, отримання документів для обґрунтування позовних вимог чи надання документів для заперечення позову на сторони.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

У пункті 4 мотивувальної частини рішення КонституційногоСуду Українивід 2листопада 2004року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, вказано, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст35 – 37 ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст.81, 258 – 260- 265 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51423957 від 02.03.2020 року, винесене державним реєстратором Одеського міського нотаріального округу Чапським Артемом Едуардовичем, на підставі якого було зареєстроване право власності на житловий будинок, загальною площею 75,4 кв.м., житловою площею 53,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1883156051237 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк», з відновленням права власності на будинок за ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51423965 від 02.03.2020 року, винесене державним реєстратором Одеського міського нотаріального округу Чапським Артемом Едуардовичем, на підставі якого було зареєстроване право власності на земельну ділянку, площею 0,2501 га, кадастровий номер: 5123755300:02:004:0066, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «Альфа-Банк», з відновленням права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Кочко В.К.