Ухвала суду № 106725217, 28.09.2022, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/81/22

провадження № 2/492/13/22

УХВАЛА

про задоволення заяви про самовідвід

28 вересня 2022 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Арцизького районного суду Одеської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 01 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначений у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До суду від головуючої судді Гусєвої Н.Д. 28 вересня 2022 року надійшла заява про самовідвід відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 КАС України, оскільки є підстави для самовідводу напідставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України. Заява мотивована тим, що у її провадженні знаходиться зазначена адміністративна справа і позивачем в позовній заяві зазначена адреса свого місця проживання АДРЕСА_1 , яка є адресою місця проживання судді Гусєвої Н.Д.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Суд, розглянувши заяву судді Гусєвої Н.Д. про самовідвід, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що заява про самовідвід ґрунтується на законі, тому вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, об`єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом складом суду, щодо якого відсутні сумніви як в учасників, так і у стороннього спостерігача в об`єктивності, неупередженості та безсторонності такого складу суду.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній має заявити самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01 січня 2001 року, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява № 33949/02), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. п. 49, 50, 52).

Згідно роз`яснень, що викладені у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», судам роз`яснено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно положень ст. 15 Кодексу суддівської етики України, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Тобто розгляд справи суддею, щодо якого існують об`єктивні підстави для виникнення сумнівів у його неупередженості, є порушенням ним передбачених діючим законодавством обов`язків судді та правил суддівської етики.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з ч. 1 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у ст. 36 КАС України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, самовідвід повинен бути вмотивованим і заявленим не пізніше першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що позивачем в позовній заяві зазначена адреса свого місця проживання АДРЕСА_1 , яка є адресою місця проживання судді Гусєвої Н.Д.

З заяви судді Гусєвої Н.Д. про самовідвід вбачається, що підставою заявлення самовідводу є намір уникнення сумнівів у сторін щодо неупередженості судді Гусєвої Н.Д.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що мотиви заявлення суддею Гусєвою Н.Д. самовідводу відповідають положенням ст. 36 КАС України та ст. 15 Кодексу суддівської етики, з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості головуючого судді з боку учасників справи та стороннього спостерігача, уникнення в майбутньому звинувачень зі сторони учасників процесу в упередженості та необ`єктивності судді при розгляді даної справи, а також уникнення конфліктності ситуації та об`єктивного розгляду даної справи, забезпечення дотримання вимог суддівської етики, а також з урахуванням принципу процесуальної економії часу (звільнення від невиправданих формальностей і процедур) суд дійшов висновку про неможливість подальшого розгляду справи в такому складі суду та необхідність задовольнити заявлений самовідвід головуючого судді Гусєвої Н.Д. у наявній адміністративній справі та відвести його від розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 36, 39-40, 248, 256 КАС України, суд, -

постановив:

Заяву судді Арцизького районного суду Одеської області Гусєвої Н.Д. про самовідвід – задовольнити.

Відвести суддю Арцизького районного суду Одеської області Гусєву Н.Д. від розгляду адміністративної справи № 492/81/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Адмінстративну справу № 492/81/22 передати до канцелярії суду для визначення іншого судді для розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.