Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 12/15628.07.10 За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс - Агрозапчастина»
Простягнення 5 811, 61 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивачаФОП ОСОБА_1
Від відповідача Арбузов О.О. предст. (дов. № 13072010-1 від 13.07.2010 р.)
Обставини справи:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс - Агрозапчастина» про стягнення грошових коштів у розмірі 5 811,61 грн. (3 904, 00 грн. основний борг, 718, 34 грн. пеня, 1 000, 60 грн. збитки від інфляції, 188, 67 грн. 3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Агентської угоди № 1-03 про надання послуг по сервісу техніки від 28.03.08 р. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., поштові витрати у розмірі 8,90 грн., банківські витрати у розмірі 3,50 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.04.2010 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 17/785.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.05.2010 р. надіслано справу № 17/785 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2010 р. прийнято до розгляду справу Господарського суду Черкаської області № 17/785, присвоєно справі № 12/156 та призначено розгляд на 14.07.2010 р.
В судовому засіданні 14.07.2010 р. представники сторін заявили спільне клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з необхідністю проведення взаємозвірки розрахунків.
Клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 14.07.2010 р. розгляд справи відкладено на 28.07.2010 р., зобов'язано відповідача провести у позивача взаємозвірку розрахунків, акт взаємозвірки надати суду.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав.
В судовому засіданні 28.07.2010 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
28.03.2008 р. між сторонами укладено Агентську угоду № 1-03 про надання послуг по сервісу техніки (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязувався надати відповідачу послуги, обумовлені Договором, зокрема, з проведення технічного обслуговування, обстеження та ремонту сільськогосподарської техніки.
Згідно п. 2.1.5 Договору відповідач зобовязався згідно тарифів та Актів виконаних робіт своєчасно оплачувати надані послуги та інші витрати, повязані з виконанням Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору оплата наданих послуг здійснюється на підставі рахунка та Акту виконаних робіт у два етапи
- передплата від 20% до 60% від загальної суми замовлення
- остаточна оплата протягом 3 робочих днів після підписання Акту виконаних робіт.
На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 3904,00 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт № 8090201 від 02.09.2008р на суму 2482,00 грн та № 8090204 від 02.09.2008 р. на суму 1422,00грн.
Відповідачем умови Договору виконані неналежним чином, вартість наданих послу у встановлені договором строки не оплачена.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 3904,00грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 718,34 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 188,67грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 1000,60грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 3 904,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В п.4.2 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем надано розрахунок пені у відповідності з умовами Договору, однак він суперечить наведеним вище вимогам чинного законодавства.
Згідно з умовами Договору відповідач повинен розрахуватись протягом трьох робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт, тобто до 06.09.2008 р. Оскільки 06.09.2008 р. було вихідним днем (субота) нарахування пені повинно здійснюватись з 08.09.2008р.
Судом здійснено перерахунок пені за період з 08.09.2008р в межах шестимісячного терміну, відповідно до ст. 232 ГК України. Розмір пені становить 470,82 грн.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 188,67грн., збитків від інфляції 1000,60 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 188,67грн. та збитків від інфляції у розмірі 1000,60 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Полісервіс - Агрозапчастина" (вул. Кіквідзе, 11, м. Київ, 01103, Україна; вул. Новопирогівська, 62, А, м. Київ, 03045, Україна., код 34808007, р/р 26006001300357 в ВАТ „БТА Банк" м. Київ, МФО 321723, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент.номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в філії „Відділення ПАТ ПІБ в м. Черкаси», МФО 354091) 3 904 (три тисячі девятсот чотири) грн.. 00 коп. основного боргу, 470 (чотириста сімдесят) грн. 82 коп. пені, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 67 коп. 3% річних, 1000 (одну тисячу) грн. 60 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
СуддяЛ.В.Прокопенко
Судове рішення № 10672418, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/156. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: