Рішення № 10672408, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/17815.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Нафтагазімпекс»про стягнення 207958,00 грн. та розірвання договору купівлі-продажу нафти № Н-10_08 від 10.08.2009р. за участю представників позивача –Мехедок Т.С., довіреність №6/5 від 01.04.2010р., від відповідача –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 177000,00 грн. боргу, 8850,00 штрафу, 1760,00 грн. 3% річних, 8 319,00 грн. інфляційної складової боргу, 12029,00 грн. пені, а загалом 207958,00 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з поставки товару за договором № Н-10_08 від 10.08.2009 року та розірвання договору купівлі-продажу нафти № Н-10_08 від 10.08.2009р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.06.2010 року.

Через канцелярію суду 14.07.2010 представник позивача надав додаткові пояснення до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання 15.07.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Нафтогазімпекс»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал»(покупець) укладено договір купівлі-продажу нафти № Н-10_08, за умовами якого покупець купує у продавця нафту видобуту з Карайкозівського родовища та зобов’язується оплатити та прийняти нафту на умовах даного договору, продавець зобов’язується передати покупцю нафту відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 5.2 договору покупець на протязі двох банківських днів, згідно даного договору, здійснює 100% попередню оплату загальної вартості нафти та послуг по наливу та транспортуванню, відповідно виставленого рахунку-фактури.

Згідно п. 3.3 договору продавець після проведення оплати нафти, послуг по наливу транспортуванню в 5 (п’яти) денний термін здійснює відвантаження нафти в пункт призначення зазначений у заявці.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що у разі, якщо продавець впродовж 10 (десяти) діб не здійснив відвантаження нафти, то покупець має право відмовитись від закупу даної партії нафти. При виникненні цих обставин, продавець на протязі 3 (трьох) банківських днів повинен повернути на поточний рахунок покупця перераховані ним грошові кошти, суму штрафу згідно п0 6.6 та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми одержання попередньої оплати за нафту, послуги по наливу та транспортуванню.

Відповідач виставив для оплати позивачу рахунок-фактуру №17/02-Н від 17.08.2009 року на суму 177000,00 грн.

В свою чергу, 18.08.2009р. позивач в якості 100% попередньої оплати сплатив на користь відповідача 177000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 213 від 18.08.2009 року.

Проте, відповідач свої договірні зобов’язання з відвантаження попередньо-оплаченої нафти не виконав, нафту на суму 177000,00 грн. позивачу не поставив.

16.11.2009 року позивач направив відповідачу претензію про стягнення боргу за непоставлений товар по договору № Н-10_08 від 10.08.2009 року у сумі 210727,00 грн., яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Листом від 01.12.2009 року позивач, у зв’язку з невиконанням відповідачем обов’язку з поставки товару у встановлений строк, відмовився від поставки та отримання товару згідно з договором № Н-10_08 від 10.08.2009 року та просив відповідача повернути перераховані кошти в сумі 177000,00 грн., штраф у розмірі 5% від сплачено суми та пеню.

Доказів поставки нафти вартістю 177000,00 грн., оплаченої позивачем, чи повернення сплачених позивачем зазначених грошових коштів відповідачем суду не надано.

Таким чином, попередня оплата за нафту у сумі 177000,00 грн. залишилась на рахунку відповідача.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з оплати нафти, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з відвантаження нафти у строк встановлений договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 2 та 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених останнім грошових коштів як попередньої оплати в сумі 177000,00 грн., є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 8319,00 грн. та 3 % річних в розмірі 1760,00 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з поставки оплаченого товару за даним договором на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.6.6. договору якщо продавець в (п’яти) денний термін після одержання попередньої оплати за нафту, послуги по наливу та транспортуванню не здійснює її відвантаження в пункт призначення зазначений в заявці, то він повинен відшкодувати покупцю штраф в розмірі 5% оплаченої суми, за неналежне виконання продавцем своїх зобов’язань, причому це не звільняє продавця від виконання умов цього договору.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що у разі, якщо продавець впродовж 10 (десяти) діб не здійснив відвантаження нафти, то покупець має право відмовитись від закупу даної партії нафти. При виникненні цих обставин, продавець на протязі 3 (трьох) банківських днів повинен повернути на поточний рахунок покупця перераховані ним грошові кошти, суму штрафу згідно п0 6.6 та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми одержання попередньої оплати за нафту, послуги по наливу та транспортуванню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 12029,00 грн. та штраф в сумі 8850,00 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 6014,50 грн. та розмір штрафу до 4425,00 грн. В позові в частині стягнення 6014,50 грн. пені та 4425,00 грн. штрафу судом відмовлено.

Предметом даного судового спору є вимога про розірвання договору купівлі-продажу нафти № Н-10_08 від 10.08.2009 року.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, підставою для розірвання договору є порушення сторонами чи однією з них своїх зобов’язань по договору. Розірвання договору може мати місце за умови його чинності на момент розірвання або наявності невиконаних зобов’язань по ньому.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови договору купівлі-продажу нафти № Н-10_08 від 10.08.2009 року щодо поставки оплаченої нафти, чим істотно порушує умови договору, а тому є правові підстави для розірвання договору купівлі-продажу нафти № Н-10_08 від 10.08.2009 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем.

В свою чергу, позивач довів належними засобами доказування, порушення відповідачем істотних умов угоди, що у відповідності до вимог чинного законодавства є підставою для розірвання угоди, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу нафти № Н-10_08 від 10.08.2009 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 2079,58 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Нафтагазімпекс»(01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд. 11, код 33887287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал»(97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Нижня, буд. 3, код 31364727) 177 000 (сто сімдесят сім тисяч) грн. 00 коп. грошових коштів, 8319 (вісім тисяч триста дев’ятнадцять) грн. 00 коп. інфляційної складової боргу, 1760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн. 00 коп. 3% річних, 6014 (шість тисяч чотирнадцять) грн. 50 коп. пені, 4425 (чотири тисячі чотириста двадцять п’ять) грн. 00 коп. штрафу, 2 079 (дві тисячі сімдесят дев’ять) грн. 58 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розірвати договір купівлі-продажу нафти №Н-10_08 від 10.08.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Нафтагазімпекс»(01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд. 11, код 33887287) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал»(97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Нижня, буд. 3, код 31364727).

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С. Чебикіна