Рішення № 10672396, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/25221.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця Кротенка Анатолія Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс-Агрозапчастина»про стягнення 5355,67 грн. за участю представників позивача –Кротенка А.П., відповідача –Арбузова О.О., довіреність № б/н від 13.07.2010 року, ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення 3224,50 грн. основного боргу, 1053,31 грн. пені, 571,96 грн. інфляційних втрат, 155,90 грн. 3% річних, а загалом 5355,67 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати послуг за агентською угодою № 1-03 від 28.03.2008 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.04.2010 року порушено провадження у справі.

Господарським судом Черкаської області встановлено, що місцезнаходженням відповідача є місто Київ.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.05.2010 року справа № 17/784 передана за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2010 року прийнято справу № 17/784 до свого провадження суддею Чебикіною С.О., присвоєно їй № 52/252 та призначено до розгляду на 30.06.2010 року.

У судовому засіданні 21.07.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечував, та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні 21.07.2010 року представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача –ТОВ «Корона», яке судом було відхилене як безпідставне.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полісервіс-Автозапчастина»(принципал) та Суб’єктом підприємницької діяльності Кротенком Анатолієм Петровичем (агент) укладено агентську угоду про надання послуг по сервісу техніки № 1-03, за умовами якої принципал доручає, а агент приймає на себе зобов’язання за винагороду виступити в якості агента та надавати послуги принципалу передбачені п.1.1 даної угоди.

Відповідно до пункту 6.1 угоди угода починає діяти з дня підписання сторонами і діє до 31.12.2008 року, а в частині взаєморозрахунків –до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Відповідно до п. 3.1 угоди розрахунки за послуги принципал здійснює у безготівковій формі на рахунок агента на основі рахунка та акту виконаних робіт у два етапи:

- передплата від 20% до 60% від загальної суми замовлення;

- остаточна проплата здійснюється протягом трьох робочих днів після підписання акту виконаних робіт обома сторонами.

01.04.2009 року та 16.04.2009 року позивач виставив відповідачу рахунки-фактури відповідно за №09040101 на суму 4593,10 грн. та № 09041601 на суму 5011,40 грн..

На виконання умов угоди позивач надав відповідачу послуги по сервісу техніки загальною вартістю 9604,50 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 9040601 на суму 4593,10 грн., 09042301 на суму 5011,40 грн.

Проте, відповідач отримані на суму 9604,50 послуги оплатив частково в сумі 6380,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, прибутковим касовим ордером, і має заборгованість перед останнім в сумі 3224,50 грн.

16.03.2010 року позивач надіслав відповідачу претензію на суму 4147,20 грн., яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з надання послуг, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати наданих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 3224,50 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 3224,50 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 571,96 грн. інфляційних втрат, 155,90 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 632,33 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору, в іншій частині вимог про стягнення пені слід відмовити.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи та зібраними у ній доказами.

Державне мито у сумі 93,98 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 217,45 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс-Автозапчастина»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11, код 34808007) на користь Фізичної особи-підприємця Кротенка Анатолія Петровича (18015, м. Черкаси, вул. Благовісна, 222, кв. 118, код 2045702658) 3 224 (три тисячі двісті двадцять чотири) грн. 50 коп. заборгованості, 632 (шістсот тридцять дві) грн. 33 коп. пені, 871 (п’ятсот сімдесят одну) грн. 96 коп. інфляційної складової боргу, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 90 коп. 3% річних, 90 (дев’яносто три) грн. 98 коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           С.О.Чебикіна