Рішення № 10672370, 01.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/248/09-18/209/09-10/398/09-33/62601.06.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД

до акціонерного страхового товариства «Вексель»в особі Запорізької філії акціонерного страхового товариства «Вексель»

про спонукання виконати певні дії

За участю представників сторін:

від позивача: Лесів О.В. –генеральний директор;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до акціонерного страхового товариства «Вексель»в особі Запорізької філії акціонерного страхового товариства «Вексель»про спонукання виконати певні дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав, як страховик, своїх зобов'язань за договором №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року добровільного страхування майна позивача, як страхувальника, і не виплатив в повному обсязі відшкодування по визнаному страховому випадку - повені 25-28 липня 2008 року на р. Дністер, в результаті якої суттєво пошкоджено застраховане позивача.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.05.2009 року відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі №10/248/09.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.09.2009 року справу № 10/248/09-18/209/09-10/398/09 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2009 року справу прийнято до провадження, присвоєно № 10/248/09-18/209/09-10/398/09-33/626, розгляд справи призначено на 24.11.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.11.2009 року розгляд справи відкладено до 18.01.2010 року на 10:20 у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання, а також клопотанням позивача про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 18.01.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 02.10.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2009 року, а також заявив клопотання про проведення судової експертизи по справі № 10/248/09-18/209/09-10/398/09-33/626.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2010 року провадження у справі №10/248/09-18/209/09-10/398/09-33/626 зупинено та призначено будівельно-технічну експертизу, яку доручено провести Івано-Франківській Торгово-Промисловій Палаті.

02.04.2010 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла справа № 10/248/09-18/209/09-10/398/09-33/626 з висновком експерта № В-112 від 25.03.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2010 року поновлено провадження у справі № 10/248/09-18/209/09-10/398/09-33/626, призначено судове засідання на 11.05.2010 року.

В судове засідання 11.05.2010 року представник позивача з’явився, через загальний відділ діловодства подав письмові пояснення.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 08.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.05.2010 року справу відкладено на 01.06.2010 року у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 01.06.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 08.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав заяву про уточнення та доповнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача суму страхових виплат в розмірі 295964,60 грн., витрати по проведенню будівельно-технічної судової експертизи в сумі 6000,00 грн., судові витрати в розмірі 3398,65 грн. та зобов’язати ліквідатора страхового товариства «Вексель»включити стягувану судом суму до складу та переліку кредиторських вимог, що зареєстровані у зв’язку з ліквідацією відповідача.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про уточнення.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

03.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД (страхувальник) та до акціонерного страхового товариства «Вексель»в особі Запорізької філії акціонерного страхового товариства «Вексель»було укладено договір №207/6-783/07 ЗПФ добровільного страхування майна.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про страхування»встановлено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до п.2 договору №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року, об’єктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та/або розпорядження майном, що зазначене в п.2.1 цього договору.

Згідно з п. 2.1 та 2.3 договору №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року, найменування заставного майна: станція технічного обслуговування автомобілів, та земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 3200 кв.м., місце страхування: м. Галич, Івано-Франківська обл., вул. Львівська, 1а.

Відповідно до п.4.2 договору №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року, страховими ризиками є пошкодження, загибель або втрата застрахованого майна внаслідок стихійних явищ, а саме: бурі, вихору, урагану, смерчу, землетрусу, повені, паводку, граду, зливи, оповзню, осідання (провалу) ґрунту, тиску снігу, обвалу, каменепаду, лавини, селевого потоку.

Як вбачається з матеріалів справи, 25-28 липня 2008 року від повені постраждало майно позивача, яке застраховане за договором №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року.

Листом №375/04-18 від 08.08.2008 року Івано-Франківський обласний центр гідрометеорології повідомило, що за даними гідрологічного поста р. Дністер –м. Галич підйом рівня води розпочався 23.07.2008 року о 08:00 год. 25.07.2008 року о 00:00 год. води вийшла на заплаву, а о 04:00 год. рівень води перевищив відмітку підтоплення населення пунктів та господарських об’єктів. Максимальний підйом паводку (532 см над передпаводком) відмічався 25.07.2008 року о 16:00 годині, коли рівень води на 199 см перевищив позначку підтоплення населених пунктів та господарських об’єктів. 25 липня о 20 годині розпочався поступовий спад рівня води та 29.07.2008 року о 16:00 годині вода вийшла з небезпечної позначки.

В довідці вих. №2656/01-6 від 05.08.2008 р. Головного управління МНС України в Івано-Франківській області Галицького РВ ГУ МНС зазначено, що дійсно в період з 25 липня 2008 року по 28 липня 2008 року внаслідок сильних опадів, підняття рівня Дністер відбулося підтоплення будівлі по вул. Львівська 1а, м. Галич.

30.07.2008 року відповідачем складений акт огляду об’єкту страхування.

Також, в матеріалах справи наявний акт про збитки на дільниці ТОВ «Пріма-Сервіс»ЛТД в м. Галич, вул. Львівська 1а, від стихійного лиха-повені, від 02.08.2008 року, складений комісією позивача та затверджений Головою Галицької міської ради народних депутатів.

З страхового акту відповідача №02-м від 16.01.2009 року вбачається, що ним визнано випадок страховим та вирішено виплатити позивачу страхове відшкодування в розмірі 19006,00 грн. (45906,00 грн. (розмір прямого збитку, який визначений звітом з визначення вартості матеріального збитку) –26900,00 грн. (франшиза)).

Як зазначено позивачем, відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 19006,00 грн.

Спір виник у зв’язку з непогодженням позивачем із сумою страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №105 від 26.02.2009 року позивач звернувся до відповідача та просив останнього надати офіційним документом проведений розрахунок розміру прямого збитку на суму 45906,00 грн., який прийнятий для визначення суми страхових виплат за договором №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року по страховому випадку, що стався 25-28 липня через стихійне лихо –повінь на р. Дністер в м. Галич Івано-Франківської області.

У відповідь листом вих. №0375 від 17.03.2009 року відповідач керуючись ЗУ «Про інформацію», відмовив позивачу у наданні звіту, зазначивши, що звіт з визначення вартості матеріального збитку завданого страхувальнику через пошкодження майна, що розташоване за адресою: Івано-Франківська обл., м. Галич, вул. Львівська, буд. 1а від 07.08.2008 року отриманий ТОВ «Вексель»на власні кошти та є власністю АСТ «Вексель», тому режим користування цією інформацією визначається АСТ «Вексель».

Відповідно до п.15.2 договору №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року кожна із сторін по цьому договору має право вимагати проведення незалежної експертизи.

Згідно з п.15.2.1 договору №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року, процедура експертизи:

а) кожна сторона визначає по одному експерту, про що письмово сповіщає іншу сторону. Будь-яка із сторін може вимагати від іншої сторони змінити запропонованого експерти.

б) до початку проведення експертизи обидва експерти призначають третього експерта в якості старшого. Якщо вони не дійшли згоди, старший експерт призначається третейським судом по заяві однієї з сторін.

в) страховик не має права призначати в якості експерта осіб, що є конкурентами страхувальника або знаходяться з ним у ділових відносинах, а також осіб, які працюють у конкурентів або у ділових партнерів, або знаходяться з ними у зазначених вище стосунках. Ці ж вимоги пред’являються і до призначення експертами старшого експерта.

Пунктом 15.2.3 договору №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року передбачено, що експерти передають свої висновки одночасно сторонам. Якщо висновки розбігаються, то страховик негайно передає їх старшому експерту, який приймає рішення по спірних пунктах у межах встановлених висновків експертів і передає його одночасно обом сторонам.

Висновком Івано-Франківської Торгово-Промислової Палати №В-112 від 25.03.2010 року встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику станції технічного обслуговування автомобілів та земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 3200 м.кв., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Галич, вул. Львівська, буд. 1а, внаслідок стихійного ли-повені 25-28 липня 2008 року на річці Дністер становить 331548,00 грн.

Відповідно до ч.5 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно ч.1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.8 договору №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року, франшиза 5% від загальної страхової суми по кожному страховому випадку.

Згідно з п.5.2 договору №207/6-783/07 ЗПФ від 03.08.2007 року, загальна страхова сума становить 538 000,00 грн.

Таким чином, франшиза становить 26900,00 грн. (538000,00 * 5%).

Як зазначено позивачем, відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 19006,00 грн.

Частиною 18 статті 9 Закону України «Про страхування»передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню в розмірі 285 642,00 грн. (331548,00 грн. (вартість матеріальної шкоди згідно висновку експертизи №В-112 від 25.03.2010 року) –19006,00 грн. (страхове відшкодування виплачене відповідачем позивачу) –26 900,00 грн. (франшиза)).

В частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 10322,60 грн. відмовити.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання ліквідатора страхового товариства «Вексель»включити стягувану судом суму до складу та переліку кредиторських вимог, що зареєстровані у зв’язку з ліквідацією відповідача, то суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні буді-які докази щодо звернення позивача до відповідача з заявленням даних вимог у зв’язку з чим права позивача не порушені.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідачем були понесені витрати на проведення експертизи на загальну суму 6 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом виконаних робіт від 25.03.2010 року на суму 6000,00 грн. та платіжними дорученнями № 260 від 23.03.2010 року на суму 1000,00 грн. та №264 від 25.03.2010 року –5000,00 грн.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 103,29 грн. (за майнову вимогу) + 85,00 грн. (за немайнову вимогу), на відповідача –2856,35 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 10,90 грн., на відповідача –301,60 грн.

витрати за проведення судової експертизи:

на позивача в розмірі 209,40 грн., на відповідача –5790,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч.5 ст. 42, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з акціонерного страхового товариства «Вексель»особі Запорізької філії акціонерного страхового товариства «Вексель» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7, код ЄДРПОУ 20031391) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 11, а/с 2596, р/р 26005301156475 в Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», МФО 313355, код ЄДРПОУ 13626072) страхового відшкодування в розмірі 285 642 (двісті вісімдесят п’ять тисяч шістсот сорок дві) грн. 00 коп., витрати за проведення судової експертизи в розмірі 5 790 (п’ять тисяч сімсот дев’яносто) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 856 (дві тисячі вісімсот п’ятдесят шість) грн. 35 коп. та 301 (триста одна) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя          С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2010 року.