Рішення № 10672364, 28.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/36028.07.10                     

За позовом Закритого акціонерного товариства «Київмашпостачзбут»

до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації

та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»

про визнання права власності

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін :

Від Позивача Веничук Є.В., Мартинюк А.П. –предст.

Від Відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Київмашпостачзбут»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»та просить визнати за Позивачем право власності на нерухоме майно: приміщення підвалу будівлі, літера «А», по вул. Сагайдачного, 23/8 в м. Києві загальною прощею 293,77 кв.м.; приміщення горища будівлі, літера «А», по вул. Сагайдачного, 23/8 в м. Києві загальною прощею 593,8 кв.м.; нежитловий будинок літера «В», по вул. Сагайдачного, 23/8 в м. Києві загальною прощею 52,4 кв.м.; зобов’язати Відповідача здійснити реєстрацію права власності Позивача на вказане майно, та надати Позивачу витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, згідно із яким такий є власником зазначеного нерухомого майна.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

          02.08.2000 між Закритим акціонерним товариством «Київмашпостачзбут»та регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву укладено Договір № 705 купівлі-продажу нежилого приміщення при викупі, відповідно до умов якого Позивач придбав нежиле приміщення по ІІ та ІІІ поверхах –579,1 кв.м, місця спільного користування – 135,6 кв.м, загальною площею 714,7 кв.м, що складає 48/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 1490,8 кв.м, який знаходиться за адресою6 м. Київ, вул. Сагайдачного, 23/8 літ. «А». За Актом № 757 передачі нежилого приміщення загальною площею 714,7 кв.м по вул. Сагайдачного, 23/8 літ. А від 03.08.2000 вказане майно згідно з зазначеним договором шляхом викупу було передане Позивачу.

          Згідно з Договором № 31 купівлі-продажу нежилого приміщення, укладеним 21.02.2003 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та Позивачем, останнім придбано нежиле приміщення площею 170,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра/вул. Ігоревська, 23/8 літ. «А».

Доданими до позовної заяви доказами, зокрема копією технічного звіту про встановлення меж землекористування, копіями довідок про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копіями платіжних доручень про сплату земельного податку та розрахунку земельного податку, підтверджується та обставина, що користування земельною ділянкою, розташованою у місті Києві по вулиці Сагайдачного, 23/8, здійснював Позивач, за що сплачував відповідний земельний податок.

Протягом періоду користування вищевказаним нерухомим майном Позивач проводив роботи із добудови та реконструкції вказаного нерухомого майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, кошторисною документацією, актами приймання виконаних робіт, договорами підряду та іншими первинними документами.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб’єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Як вбачається зі змісту ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Крім того, в ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 332 ЦК України якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

Судом встановлено, що внаслідок реконструкції було створене нове нерухоме майно, право власності на яке просить визнати Позивач. Відповідно до наявних в матеріалах справи копії технічного паспорту та обмірного плану, вказане нерухоме майно створене та завершене будівництвом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач звертався до Відповідача із заявою про реєстрацію за ним права власності на вказане вище нерухоме майно, однак Відповідач листом № 16718 (И-2010) від 11.05.2010 у такій реєстрації Позивачу відмовив у зв’язку з неподання останнім правовстановлюючих документів.

Стаття 392 ЦК України вказує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частин 3, 5 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачено, що обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, державна реєстрація об'єктів нерухомого майна та прав власності на них проводиться на підставі правовстановлювальних документів.

Пунктом 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, який визначає перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, такими документами, зокрема є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав (ч. 1 ст. 5 вказаного Закону).

Пунктом 5 розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Аналогічні положення передбачені пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

У пункті 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» зазначено, що названі у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

Враховуючи, що об’єкт нерухомого майна знаходиться в межах міста Києва, державну реєстрацію права власності на них має здійснювати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про зобов’язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності на спірне майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Закритим акціонерним товариством «Київмашпостачзбут» (04070, м. Київ-70, вул. П.Сагайдачного, 23/4 код ЄДРПОУ 01882137) право власності на наступне нерухоме майно: приміщення підвалу будівлі, літера «А», по вулиці П.Сагайдачного, буд. 23/8 в місті Києві загальною площею 293,77 кв.м; приміщення горища будівлі, літера «А», по вулиці П.Сагайдачного, буд. 23/8 в місті Києві, загальною площею 593,8 кв.м; нежитловий будинок літера «В», по вулиці П.Сагайдачного, буд. 23/8 в місті Києві загальною площею 52,4 кв.м.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна»(01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4в, код ЄДРПОУ 03359836) здійснити державну реєстрацію права власності Закритого акціонерного товариства «Київмашпостачзбут»(04070, м. Київ-70, вул. П.Сагайдачного, 23/4 код ЄДРПОУ 01882137) на наступне нерухоме майно: приміщення підвалу будівлі, літера «А», по вулиці П.Сагайдачного, буд. 23/8 в місті Києві загальною площею 293,77 кв.м; приміщення горища будівлі, літера «А», по вулиці П.Сагайдачного, буд. 23/8 в місті Києві, загальною площею 593,8 кв.м; нежитловий будинок літера «В», по вулиці с П.Сагайдачного, буд. 23/8 в місті Києві загальною площею 52,4 кв.м.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна»(01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4в, код ЄДРПОУ 03359836) надати Закритому акціонерному товариству «Київмашпостачзбут»(04070, м. Київ-70, вул. П.Сагайдачного, 23/4 код ЄДРПОУ 01882137) витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, згідно із яким Закрите акціонерне товариство «Київмашпостачзбут»(04070, м. Київ-70, вул. П.Сагайдачного, 23/4 код ЄДРПОУ 01882137) є власником наступного нерухомого майна: приміщення підвалу будівлі, літера «А», по вулиці П.Сагайдачного, буд. 23/8 в місті Києві загальною площею 293,77 кв.м; приміщення горища будівлі, літера «А», по вулиці П.Сагайдачного, буд. 23/8 в місті Києві, загальною площею 593,8 кв.м; нежитловий будинок літера «В», по вулиці П.Сагайдачного, буд. 23/8 в місті Києві загальною площею 52,4 кв.м.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 05.08.2010