Рішення № 10672300, 19.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/26619.07.10 За позовом           акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До                     приватного підприємства «Приватна школа «Співтворчість»

Про                     стягнення 257794,83 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача Іваненко І.П. (за дов.)

Від відповідача Барматова І.В. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 257794,83 грн. за договором № 1630652 від 01.12.1999 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 р. порушено провадження у справі на призначено її до розгляду на 30.06.2010 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 р. розгляд справи відкладався на 14.07.2010 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 14.07.2010 р. оголошено перерву до 19.07.2010 р..

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що сплатив кошти в сумі 38112,97 грн., а тому залишок боргу становить 188382,71 грн., та просив розстрочити виконання рішення суду у справі за графіком, наведеним у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.12.1999 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальною організацією) та приватним підприємством «Приватна школа «Співтворчість»(абонентом) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630652 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (пункт 1.1) предметом останнього є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених Договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Пунктом 2.3.1 Договору визначено, що абонент зобов’язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з Додатком № 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією.

Пунктом 2 додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

До початку розрахункового періоду (місяця) абонент здійснює оплату вартості заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця (пункт 2 додатку 2 до Договору).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію за період з 01.11.2008 р. по 01.05.2010 р. на загальну суму 274277,34 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії, відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу.

Відповідач частково сплатив за поставлену теплову енергію в сумі 55000,00 грн., після чого залишилася заборгованість в сумі 226495,68 грн.

Крім того, платіжним дорученням від 12.07.2010 р. № 108 (під час розгляду справи в суді) відповідач в рахунок сплати боргу за використану теплову енергію перерахував кошти в сумі 38112,97 грн.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 38112,97 грн. в рахунок сплати боргу за використану теплову енергію, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 38112,97 грн. за використану теплову енергію підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших доказів погашення заборгованості за поставлену позивачем теплову енергію відповідачем не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором за поставлену теплову енергію в сумі 188382,71 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 188382,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7 Додатка 4 Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожен день прострочення до моменту його повного погашення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 9204,03 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи положення п. 3 статті 83 ГПК України, норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», пункт 7 додатку 4 до Договору, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені вдвічі –до 4602,02 грн.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова становить 18134,21 грн., а три проценти річних –3960,91 грн.

Суд приймає розрахунки, надані позивачем, як вірні.

Заява відповідача про розстрочення рішення суду підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України наділяє господарський суд при прийнятті рішення правом на відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду.

Представник позивача у судовому засідання не заперечив проти розстрочення рішення суду у справі за графіком, запропонованим позивачем, зважаючи на скрутне матеріальне становище відповідача, специфіку його діяльності (дитячий заклад освіти) та часткову оплату боргу під час розгляду справи в суді. Також судом враховано численні документальні докази, надані відповідачем (у справі).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача та з метою виконання рішення суду у цій справі, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача, розстрочивши виконання рішення суду (основного боргу, штрафних санкцій та судових витрат) за графіком, наведеним у резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зайво сплачене державне мито підлягає поверненню позивачеві з бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80 ч. п. 1-1, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Приватна школа «Співтворчість»(02232 м. Київ, проспект Маяковського, 52а, рахунок 26002301381876 у Ватутінському відділенні ПІБ, МФО 322283, код 24369678) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) 188382,71 грн. основного боргу, 18134,21 грн. інфляційних збитків, 3960,91 грн. трьох процентів річних, 4602,02 грн. пені, 2577,95 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення суду на п’ять місяців за наступним графіком:

серпень 2010 року - 43578,75 грн.

вересень 2010 року - 43578,75 грн.

жовтень 2010 року - 43578,75 грн.

листопад 2010 року - 43578,75 грн.

грудень 2010 року - 43578,79 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 38112,97 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 69 (шістдесят дев’ять) грн. 46 коп., перераховане платіжним дорученням № 4319 від 20.05.2010 р. оригінал якого міститься в матеріалах справи.

СуддяО.Г. Удалова

          Рішення підписано 04.08.2010 р.