Ухвала суду № 106721295, 07.10.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4384/22

Провадження № 2-к/202/2/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря - Калантаєка Д.В.

представника заявника – Попкова П.О.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання адвоката Попкова П.О., діючого в інтересах компанії «FLODINAL LIMITED», про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду у справі №2560/2018 за позовом компанії «FLODINAL LIMITED» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення суми боргу за контрактом,-

ВСТАНОВИВ

1 серпня 2022 року адвокат Попков П.О., на підставі ордеру серії АА №1224319, в інтересах компанії за законодавством республіки Кіпр «FLODINAL LIMITED», подав клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, у цивільній справі №2560/2018, за позовом компанії «FLODINAL LIMITED» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення суми боргу за контрактом. Крім того, адвокатом ініційовано питання щодо поновлення строку звернення до суду з відповідним клопотанням (далі - Клопотання).

Клопотання в частині визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду обґрунтовано тим, що у провадженні районного суду Лімасола Республіки Кіпр знаходилась цивільна справа №2560/2018 за позовом компанії «Флодінал Лімітед» (Flodinal Limited) (далі по тексту – Позивач, Стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАТОРСЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ ЗАВОД» (далі по тексту – Відповідач, Боржник) про стягнення суми боргу за контрактом №FPL-KFF/09-15 від 04.09.2015 з доповненнями та контрактом №FPL-KFF/04-16 від 27.04.2016 з доповненнями, укладеними між компанією «Флодінал Лімітед» (Flodinal Limited) та ТОВ «КРАМАТОРСЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ ЗАВОД» щодо поставки товарів. За результатом розгляду вказаної вище справи було увалене рішення яким на користь Стягувача було стягнено кошти. Наразі вказане судове рішення набрало чинності, однак не виконано Боржником, що слугувало підставою для звернення до суду з відповідним клопотанням.

Також представник стягувача, окрім конкретних сум, стягнутих судових рішенням іноземного суду, просив стягнути відсоток протермінування у розмірі 8% на суму боргу, щорічно, до повного розрахунку, надано розрахунок відповідної суми.

Клопотання в частині поновлення строку для звернення до суду з відповідним клопотанням обґрунтовано тим, що Стягувач неодноразово звертався до судових органів України (11.02.2022 та 18.05.2022) в межах встановленого ст.463 ЦПК України трирічного строку, проте через об`єктивно непереборні обставини, пов`язані з військовою агресією РФ проти України, мав істотні труднощі повторно звернутися до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська задля виправлення недоліків клопотання, надавши оригінали всіх доданих до нього документів, що і стало підставою пропуску вказаного процесуального строку з поважних причин, про поновлення якого просить Стягувач.

У відповідь на подане клопотання зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», в інтересах якого діє адвокат Макаров Анатолій Анатолійович (на підставі ордеру серії АН №1076589), надано відзив за змістом якого - Боржнику відомо про наявність рішення іноземного суду у справі №2560/2018, рішення було отримано через компетентні органи Республіки Кіпр. Суми зазначені у такому рішенні Боржником не оскаржуються та визнаються. Добровільно рішення, станом на сьогодні, не виконано у зв`язку із браком коштів у Боржника, що зумовлено станом справ у виробничо-господарській діяльності. Щодо поважності строків подання суду клопотання Боржник вважає, що твердження Стягувача про поважність пропуску строку є обґрунтованими у зв`язку із чим підлягають поновленню.

Вивчивши та дослідивши клопотання разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Районним Судом Лімасола Республіки Кіпр, у цивільній справі №2560/2018, ухвалено рішення згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАМАТОРСЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ ЗАВОД» має сплати компанії «Флодінал Лімітед» (Flodinal Limited):

«1) суму в розмірі USD 13,986,821.67, що відповідає сумі EUR 12 084 613, 92, окрім цього відсоток протермінування 8% щорічно до повного розрахунку.

2) суму в розмірі USD 1,783,914.92, що відповідає сумі EUR 1 541 302, 49, окрім цього відсоток протермінування 8% щорічно до повної виплати.

3) суму в розмірі EUR 203,00 на витрати, пов`язані з виданням цього рішення, а також адвокатські витрати, що розраховуються реєстратором і визнаються Судом, включаючи ПДВ за адвокатськими витратами».

Вказане вище судове рішення видано 20 червня 2019 року, складено 26 червня 2019 року.

Встановлено, що рішення в добровільному порядку боржником не виконано.

Так, частиною 1 статті 464 ЦПК України передбачено, що питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАМАТОРСЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 37133410) знаходиться за адресою: 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Дмитра Мазура, будинок 18.

Верховний Суд розпорядженням від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Частиною 1 ст.465 ЦПК України передбачено, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

На підтвердження представницьких повноважень адвокатом стягувача надано ордер серії АА №1224349, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №13/21 від 20 липня 2021 року.

Окрім того, вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені ст.466 ЦПК України.

На виконання ст.466 ЦПК України представником стягувача надано:

1)засвідчену в установленому порядку копію рішення іноземного суду - рішення Районного Суду Лімасола Республіки Кіпр у цивільній справі №2560/2018, яке було видано 20 червня 2019 року та складено 26 червня 2019 року;

2)офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні) – висновок від 8 грудня 2021 року про те, що рішення Суду від 20.06.2019 (повний текст складено 26.06.2019) у цивільній справі №2560/2018 є остаточним відповідно до законодавства Республіки Кіпр, і на його підставі можуть застосовуватися виконавчі заходи;

3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи – протокол судового засідання Краматорського міського суду від 28 березня 2019 року у справі №234/3853/19, провадження №2-д/234/6/19, документи отримано адвокатом Макаровим А.А. (адвокатом Боржника).

До клопотання долучені оригінали, копії та засвідчений відповідно до законодавства переклад долучених документів українською мовою, відповідно до ч.5 ст.466 ЦПК України.

Частинами 4-6 ст.467 ЦПК України встановлено, що розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду. Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені ст. 468 ЦПК України.

Так, серед підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є п.п. 7,9 ч.2 ст.468 ЦПК України - якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України та в інших випадках, встановлених законами України.

Також Угодою між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах, ратифікованої 22.09.2005, яка набрала чинності 18.03.2006 (далі - Угода) передбачено, що відповідно до умов, передбачених у статті 21, кожна Договірна Сторона визнає та виконує на своїй території такі судові рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони: a) судові рішення у цивільних справах, включаючи сімейні справи – ст.20 Угоди.

Стаття 21 Угоди передбачає, що рішення, зазначене в статті 20 цієї Угоди, підлягає визнанню та виконанню, в тому числі, за таких умов:рішення чи його наслідки не суперечитимуть основним принципам та законодавству запитуваної Договірної Сторони; визнання та виконання рішення не суперечитиме публічному порядку запитуваної Договірної Сторони.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, є механізмом, який закріплює і гарантує пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», під публічним порядком розуміється правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

У постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 вказано, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості і основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи: у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, не порушення територіальної цілісності тощо.

Це застереження не допускає виконання на території держави такого рішення, в результаті виконання якого будуть вчинені дії, заборонені законом держави, які заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави, є несумісними з принципами побудови економічної, політичної, правової систем у державі.

Статтею 99 Конституції України визначено, що забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України.

Національний банк України відповідно до ст.2 Закону України «Про Національний банк України» є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про Національний банк України» при виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності держави.

Згідно з п.14 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» до функцій Національного банку віднесено здійснення відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначення порядку здійснення операцій в іноземній валюті, організація і здійснення валютного нагляду за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій.

Відповідно до п.1 та п.4 ч.2 ст.44 Закону України «Про Національний банк України» до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та нагляду належить, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій та запровадження заходів захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Згідно із ст.2 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютне регулювання в Україні ґрунтується на певних принципах, в тому числі - свобода здійснення валютних операцій, що в тому числі, передбачає запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Відповідно до ст.7-1 Закону України «Про Національний банк України», за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, Національний банк України має право обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.

Таким чином, одним з принципів валютного регулювання в Україні, що встановлено на законодавчому рівні і реалізація якого покладена на Національний банк України, є обмеження переказування валютних цінностей за межі України, в разі виникнення обставин, що загрожують стабільності фінансової системи країни.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан.

Для стабільного функціонування економіки в умовах воєнного стану та створення належних умов для оперативного фінансування потреб держави для забезпечення національної безпеки і оборони, всебічної підтримки Збройних Сил України Національний банк України прийняв Постанову № 18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

В постанові № 18 Національний банк України, застосовуючи принцип валютного регулювання, з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи запровадив обмеження проведення валютних операцій на території України, зокрема, операцій з переказування за межі України валютних цінностей.

Так, згідно п.14 Постанови НБУ № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України, переказ коштів на кореспондентські рахунки банків нерезидентів у гривнях/ іноземній валюті, відкриті в банках - резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім визначених в цьому пункті випадків.

Водночас, серед випадків, на які не поширюється заборона на переказ валютних цінностей згідно п.14 Постанови НБУ № 18 відсутні такі поточні валютні операції, як переказ валютних цінностей на підставі ухвал чи рішень іноземних судів (судових органів).

Також, матеріали справи не містять доказів, що на території України у стягувача наявні рахунки у банківських установах.

Таким чином, оскільки з метою забезпечення стабільності фінансової системи України в умовах військової агресії РФ, діють введені Національним банком України обмеження на переказ валютних цінностей, у зв`язку із чим виконання рішення Районного Суду Лімасола Республіки Кіпр, у цивільній справі №2560/2018, буде прямим порушенням обмежень введених відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції». Відповідно виконання вказаного рішення суперечить законодавству України та порушує публічний порядок України.

За таких обставин, підстави для задоволення клопотання стягувача відсутні.

Щодо строків звернення Стягувача з клопотанням.

Згідно вимог статті 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Так, рішення Районного Суду Лімасола Республіки Кіпр в рамках цивільної справи №2560/2018 від 20.06.2019 набрало законної сили (повний текст складено 26.06.2019), що підтверджується Висновком нотаріуса від 08.12.2021.

Судом встановлено, що компанія за законодавством республіки Кіпр «FLODINAL LIMITED» виконала вимоги ст. 463 ЦПК України, вперше через представника адвоката Попкова П.О. звернулася до Краматорського міського суду Донецької області 11.02.2022 (у межах 3-річного строку) із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, відправлення якого національним оператором поштового зв`язку ПАТ «Укрпошта» підтверджується фіскальним чеком від 11.02.2022. При цьому, клопотання було прийнято до провадження суду, справа №234/1946/22, суддя Нейло Ігор Миколайович.

Втім, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) в Україні введено воєнний стан, у зв`язку з чим Верховний Суд розпорядженням від 15.03.2022 № 8/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ, що підлягають розгляду Краматорським міським судом Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України від 24.02.2021 № 64/2022 (зі змінами) та керуючись ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З урахуванням зміненої підсудності, представник компанії адвокат Попков П.О. 18.05.2022 (у межах 3-річного строку) звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з даним клопотанням для продовження розгляду справи №234/1946/22. Втім, справі було присвоєно новий номер - 202/2396/22 та розподілено на суддю Бєсєда Г.В.

В подальшому, ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2022 у справі №202/2396/22 клопотання було залишено без розгляду, з огляду на відсутність оригіналів доданих до клопотання документів.

Керуючись правом на повторне звернення до суду із клопотанням, після виправлення недоліків, представник стягувача повторно звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з вказаним клопотанням, та усунутими недоліками.

04.03.2022 Верховним Судом на офіційному веб-сайті опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан. Зокрема, Верховним Судом акцентовано увагу, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14,14-1 Закону України «Про торгово - промислові палати в Україні» від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тобто, ТПП України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами (лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1).

При цьому, за загальним правилом поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

На підставі викладеного вище, суд погоджується з доводами Стягувача, який неодноразово звертався до судових органів України (11.02.2022 та 18.05.2022) в межах встановленого ст.463 ЦПК України трирічного строку, проте через об`єктивно непереборні обставини, пов`язані з військовою агресією РФ проти України, мав істотні труднощі повторно звернутися до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська задля виправлення недоліків клопотання, надавши оригінали всіх доданих до нього документів, що і стало підставою пропуску вказаного процесуального строку з поважних причин, про поновлення якого просить Скаржник.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 23, 474, 478, 479 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк звернення до суду з клопотанням про визнання та виконання рішення іноземного суду - рішення Районного Суду Лімасола Республіки Кіпр від 20.06.2019 у цивільній справі №2560/2018 за позовом компанії «Флодінал Лімітед» (Flodinal Limited) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАТОРСЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ ЗАВОД» про стягнення суми боргу за контрактом.

Відмовити повністю у задоволенні клопотання адвоката Попкова П.О., в інтересах компанії за законодавством республіки Кіпр «FLODINAL LIMITED», про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду у справі №2560/2018 за позовом компанії «FLODINAL LIMITED» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення суми боргу за контрактом.

Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2022 року.

Суддя Г.О. Кухтін