Рішення № 10672113, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/24921.07.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Георг Біосистем»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»

Простягнення 39230,07 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                     Горпинич О.М. (за дов.)

Від відповідача           Герич М.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Георг Біосистем»до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»про стягнення 39230,07 грн. за договором № 13/03 від 10.03.2008 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. порушено провадження у справі № 17/249.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, сторона зазначила, що залишок неоплаченої продукції складає не 39230,07 грн., а 34459,05 грн. Крім того, стороною на вимогу суду надано довідку за підписом виконавчого директора товариства, згідно з якою залишки товару на суму 34459,05 грн., поставлені позивачем за спірним договором, відсутні.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.03.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Георг Біосистеми»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(покупцем) було укладено договір поставки № 13/03 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 1.1) постачальник зобов’язався в обумовлені цим Договором строки передати товар у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.3. Договору право власності на поставлені товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Розділом 6 Договору сторони погодили порядок розрахунків.

Згідно з пунктом 6.1. Договору сторони дійшли згоди, що розрахунки здійснюються наступним чином: оплата здійснюється відповідачем через тридцять календарних днів від факту реалізації товару (пункт 6.1.1. Договору).

Пунктом 6.1.2. Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний у підтвердження факту реалізації суми оплати кожні тридцять календарних днів надавати позивачеві звіт по реалізації.

Згідно з пункту 8.1 Договору договір набирає чинності з 29.02.2008 р. та діє до 31.12.2008 р.. Дія Договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії Договору протягом 30 календарних днів до закінчення терміну дії останнього (п. 8.3).

Судом встановлено, що до вказаного Договору сторони уклали додаток № 1 «Специфікація», додаток № 2 «Графік поставок», додаток № 3 «Особи, що несуть відповідальність за дотримання умов Договору», додаток № 4 «Перелік документів», додаток № 5 «Звіт по реалізації».

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар за накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 р. по 19.02.2010 р., з якого вбачається, що за даними позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 39230,07 грн., в той час як відповідач підписав вказаний акт з зауваженнями та зазначив, що станом на 19.02.2010 р. заборгованість останнього перед позивачем становить 34459,05 грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач, за твердженням позивача, порушив умови Договору та не сплатив кошти за поставлений товар за Договором вартістю 39230,07 грн., в той час як відповідач стверджує, що заборгованість за поставлений товар складає 34459,05 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось вище, оплата поставленого здійснюється відповідачем через тридцять календарних днів від факту реалізації товару (пункт 6.1.1. Договору), при чому відповідач зобов’язаний у підтвердження факту реалізації суми оплати кожні тридцять календарних днів надавати позивачеві звіт по реалізації (6.1.2. Договору).

Як пояснив відповідач, звіти по реалізації товару надсилались останнім у електронному вигляді на електронну поштову адресу позивача.

          Судом враховано ту обставину, що повноважною особою відповідача підтверджено відсутність товарних залишків на суму 34459,05 грн., що свідчить про настання строку оплати за вказану продукцію. Позовні вимоги в цій частині пред’явлено обґрунтовано.

          У той же час, стосовно факту поставки товару на суму 4771,06 грн. (різниця між сумою, зазначеною позивачем та відповідачем в акті), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

          Відповідач одержання товару на вказану суму заперечив. З метою об’єктивного та повного розгляду справи, судом двічі було витребувано у позивача докази, на підтвердження здійснення поставки на спірну суму, а саме: докази поставки товару з урахуванням пунктів 2.3, 2.4, 3.3 Договору.

          Позивачем вимоги ухвал суду не виконано, надано суду видаткову накладну від 15.09.2008 р., підписану та затверджену печаткою тільки зі сторони продавця (додано до позовної заяви).

          У той же час, як зазначено вище, згідно з пунктом 2.3. Договору право власності на поставлені товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

          На постачальника (позивача) пунктом 2.4 Договору покладено обов’язок в момент передачі товару надати покупцю товарну накладну, податкову накладну, санітарно-гігієнічний висновок, посвідчення якості товару, сертифікат (у разі необхідності). Якщо разом з товаром вказані документи не будуть надані, то датою поставки вважатиметься дата одержання всіх необхідних документів. На строк затримки надання документів, покупець має право відстрочити дату розрахунку з постачальником чи відмовитись від придбання товару, повідомивши постачальника визначеним Договором способом. Крім того, умовами Договору передбачено складання та підписання сторонами замовлень (п.п. 3.3-3.6).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині оплати поставленого товару на суму 34459,05 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позову судом відмовлено з підстав, викладених вище.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Зокрема, з відповідача підлягають стягненню витрат по оплаті державного мита в сумі 344,59 грн. та 207,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(01601, м. Київ, площа Спортивна, б. 3, рахунок 26009480293001 у ЦВ ЗАТ «Донгорбанк», м. Маріуполя, МФО 334970, код 24654657) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Георг Біосистеми»(83048, м. Донецьк, проспект Таманський, 18А, рахунок 2600401517329 у філії ВАТ «Укрексімбанк», м. Донецька, МФО 334817, код 32644872) 34459,05 грн. основного боргу, 344,59 грн. витрат по оплаті державного мита, 207,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 04.08.2010 р.