Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/38604.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» До Товариства з обмеженою відповідальністю «СК.СТ.»
Про визнання права власності
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Позивача Коваленко Г.М. –предст.
Від Відповідача Мельник А.В. –предст.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК.СТ.»про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення групи 2 (два) з місцями спільного користування, техприміщеннями та підвалом загальною площею 10200,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12 літ. «В», та стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі за користування приміщеннями в розмірі 400 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Позивачем та Відповідачем 02.04.2010 був укладений договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого Позивач передав Відповідачу в строкове та платне користування (оренду) нежитлові приміщення групи 2 (два) з місцями спільного користування, техприміщеннями та підвалом загальною площею 10200,10 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12 літ. «В», а Відповідач зобов’язався сплачувати Позивачу орендну плату за користування майном в розмірі та строки, встановлені договором. В свою чергу, Відповідач не виконує умови договору оренди щодо строків та розмірів сплати орендної плати, посилаючись на те, що Позивач не має права власності на майно, а тому відповідно не є орендодавцем.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СК.СТ.» позов не визнає з мотивів, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київської міської ради від 24.11.2005 № 478/2939 про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Промінь»(далі –ТОВ «Промінь») земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу на Кільцевій дорозі, між Миколи Трублаїні та вул. Великою Окружною у Святошинському районі м. Києва затверджено проект відведення земельної ділянки та передано її за умови виконання п. 4 зазначеного рішення ТОВ «Промінь»для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу на Кільцевій дорозі, між Миколи Трублаїні та вул. Великою Окружною у Святошинському районі м. Києва.
22.09.2006 за Договором оренди земельних ділянок, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 75-6-00308, ТОВ «Промінь»набуло право користування земельними ділянками площею 40294 кв.м, що розташовані на Кільцевій дорозі, між Миколи Трублаїні та вул. Великою Окружною у Святошинському районі м. Києва, з цільовим призначенням - будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу.
З метою здійснення будівництва комплексу ТОВ «Промінь», як замовником будівництва, були вчинені дії та заходи, спрямовані на отримання погоджувальної та дозвільної документації на будівництво комплексу, виконані роботи з безпосереднього будівництва комплексу та введення його в експлуатацію, що підтверджується наступним.
27.12.2007 службою «КИЇВДЕРЖЕКСПЕРТИЗА»ТОВ «Промінь»наданий позитивний висновок комплексної державної експертизи, відповідно до якого проектна документація на будівництво комплексу відповідає нормативній базі і рекомендується для подальшого затвердження.
19.02.2008 Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ «Промінь»виданий лист-погодження проектної документації на будівництво за № 15-1868, яким погоджено проект будівництва комплексу.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва ТОВ «Промінь»наданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 0138-Св від 03.03.2008 щодо безпосереднього будівництва комплексу.
04.12.2009 комісією з прийняття об’єкту в експлуатацію був складений та підписаний акт готовності комплексу до експлуатації.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва 25.12.2009 було видано свідоцтво № 2600000401, яким підтверджено, що торговельний комплекс відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил.
29.01.2010 Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією видано розпорядження № 77, відповідно до якого торговельному комплексу, що будувався ТОВ «Промінь»на Кільцевій дорозі, між вул. Миколи Трублаїні та вул. Великою Окружною у Святошинському районі м. Києва присвоєно поштову адресу –вул. Кільцева дорога, 12.
17.02.2010 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна виданий технічний паспорт на частину комплексу, а саме - на нежитлові приміщення групи 2 (два) з місцями спільного користування, техприміщеннями та підвалом загальною площею 10200,10 (десять тисяч двісті цілих десять сотих) кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12 літ. «В».
Відповідно до приписів ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб’єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.
Як вбачається зі змісту ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Крім того, в ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оформлення ТОВ «Промінь»права користування земельною ділянкою в установленому законом порядку під будівництво, експлуатацію та обслуговування комплексу, розроблення та погодження ТОВ «Промінь»проектної та дозвільної документації на будівництво комплексу, виконання робіт з безпосереднього спорудження комплексу та введення його в експлуатацію, стали підставою набуття Позивачем права власності на частину комплексу, а саме - на нежитлові приміщення групи 2 (два) з місцями спільного користування, техприміщеннями та підвалом загальною площею 10200,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12 літ. «В».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про визнання права власності на спірне майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності, крім випадків, передбачених законом.
Положеннями ст. 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Так, 02.04.2010 між Позивачем (далі - орендодавець) та Відповідачем (далі -орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № б/н (далі –Договір), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в оренду (строкове та платне користування) індивідуально визначене нерухоме майно яким є - нежитлові приміщення групи 2 (два) з місцями спільного користування, техприміщеннями та підвалом загальною площею 10200,10 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12 літ. «В».
Пунктами 4.1, 4.2 Договору оренди передбачено, що передача майна від орендодавця орендарю оформлюється актом передачі-приймання.
02.04.2010 між Позивачем та Відповідачем був складений та підписаний акт передачі-приймання орендованого майна від орендодавця орендарю.
Згідно з п. 2.1 Договору оренди місячний розмір орендної плати за користування майном складає 200 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.2 Договору оренди орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним.
Судом встановлено, що договір оренди є діючим, не є розірваним чи визнаним недійсним. Крім того, Відповідач не заперечує факт користування майном.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір оренди нерухомого майна № б/н від 02.04.2010 є договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду спору за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем по орендним платежам за Договором оренди нерухомого майна № б/н від 02.04.2010 в сумі 400 000,00 грн.
Листом від 07.06.2010 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою погасити заборгованість з орендної плати за квітень-травень 2010 року.
Однак, Відповідач у листі від 11.06.2010 повідомив Позивача про свою відмову сплачувати орендну плату з тих підстав, що Позивач не є власником майна, оскільки в нього відсутні відповідні правовстановлюючі документи на майно, а за таких обставин він не мав права виступати орендодавцем майна, а отже і отримувати оренду плату.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Станом на час розгляду спору заявлена до стягнення заборгованість Відповідачем не погашена, доказів протилежного до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені у позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 400 000,00 грн.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь»(03142, м. Київ, вул. Семашка, 16, к. 141; 03115, м. Київ, вул. Верховинна, б. 35, код 30630920) право власності на нежитлові приміщення групи 2 (два) з місцями спільного користування, техприміщеннями та підвалом загальною площею 10200,10 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12 літ. «В».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК.СТ.»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 12-а, код 36175224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь»(03142, м. Київ, вул. Семашка, 16, к. 141; 03115, м. Київ, вул. Верховинна, б. 35, код 30630920) 400 000,00 грн. заборгованості, 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 06.08.2010
Судове рішення № 10672063, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 32/386. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: