Рішення № 10672015, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/23021.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»про стягнення 28100,90 грн. за участю представників позивача –Батиля Г.М., довіреність № 10/4314-48 від 02.04.2010 року, відповідача –Зайончковської В.В., довіреність № 177 від 21.12.2009 року, ВСТАНОВИВ: У травні 20010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 26922,40 грн. основного боргу, 740,74 грн. пені, 107,98 грн. 3% річних, 329,78 грн. інфляційних втрат, а загалом 28100,90 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення №1940-ДПО/32 від 05.10.2007 року (з протоколом розбіжностей від 23.11.2007 року).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.06.2010 року.

16.06.2010 року через канцелярію суду позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 13962,23 грн. основного боргу, 2089,18 грн. пені, 306,49 грн. 3% річних, 689,95 грн. інфляційної складової боргу.

У судовому засіданні 14.07.2010 року представник відповідача надав заяву про припинення провадження у справі у зв’язку із сплатою боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго»(орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(орендар), укладено договір оренди нежилого приміщення № 1940-ДПО/32, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування, наступне нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: 71501 Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 95Ю ПСП Запоріжська ТЕС, приміщення екіпіровочного-ремонтного блоку тягових засобів, інв. № Z 14024.

Договір вступає в силу з 01.10.2007 року і діє до 30.08.2010 року (п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди №2 до договору від 18.09.2009 року).

Відповідно до п. 5.3 договору в редакції додаткової угоди №2 до договору орендна плата за кожний місяць оренди встановлюється шляхом коректування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, крім випадків дефляції, з наступним перерахунком при припинені договірних відносин,але не менше орендної плати. Вказаної в протоколі узгодження про орендну плату в кінці

Згідно з п. 5.4 договору розмір орендної плати за користування нежилим приміщенням під час строку дії договору можу бути змінений у випадку зміни цін та тарифів, інших нормативних документів по ціноутворенню, а також при переоцінці основних засобів або реконструюванні, модернізації та інших поліпшень. При цьому укладається додаткова угода та протокол про орендну плату.

Розрахунок за оренду майна здійснюється грошовими коштами на підставі акта про надання права користування нежилим приміщенням, підписаного в двосторонньому порядку, який оформляється після закінчення розрахункового періоду (п.5.5 договору).

Відповідно до п. 5.8 та 5.9 договору відшкодування розходів за спожиту електроенергію та теплоенергію за розрахунковий період здійснюється по собівартості поточного місяця. Розрахунок за послуги за тепло-, водопостачання та водовідведення , здійснюються на підставі діючих тарифів.

Пунктом 5.10 договору передбачено, що розрахунок за оренду нежилого приміщення здійснюється наймачем в наступному порядку:

- авансовий платіж за п’ять днів до початку розрахункового місяця у розмірі 100% від суми, яка вказана в протоколі угоди про орендну плату;

- остаточна плата протягом 5-ти банківських днів від дати підписання обома сторонами акта про надання права користування нежилим приміщенням.

Додатком №2 до договору сторонами була погоджена місячна орендна плата в розмірі 4621,96 грн.

Поясненнями сторін, поданим позивачем розрахунком, актами про надання права користування нежитловим приміщенням стверджується факт користування у спірний період відповідачем орендованими у позивача за даним договором приміщеннями та наявності у відповідача заборгованості з орендної плати розходів за спожиту електроенергію та теплоенергію у розмірі 13962,23 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 13962,23 грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи та не заперечується сторонами

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за орендну плату та розходів за спожиту електроенергію та теплоенергію після порушення провадження у справі в сумі 13962,23 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, державне мито в цій частині позову покладається на відповідача.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з сплати орендної плати та розходів за спожиту електроенергію та теплоенергію за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 689,95 грн. інфляційної складової боргу, 306,49 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 8.2 договору за прострочення платежів за оренду, надані послуги тепло водопостачання і водовідведення, утримання будівлі і прибудинкової території, відшкодування витрат на спожиту електроенергію та обслуговування електричних мереж орендар несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з внесення орендної плати та розходів за спожиту електроенергію та теплоенергію нараховано 2089,18 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені у розмірі 2089,18 грн. які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з внесення орендної плати та розходів за спожиту електроенергію та теплоенергію за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 170,48 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49,78, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код 04737111) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»(69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код 00130872) 2089 (дві тисячі вісімдесят дев’ять) грн. 18 коп. пені, 689 (шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 95 коп. інфляційної складової боргу, 306 (триста шість) грн. 49 3% річних, 170 (сто сімдесят) грн. 48 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат па інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 13962,23 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя           Чебикіна С.О.