Рішення № 106710199, 03.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.10.2019 року вих. № 217/03.25-17 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27 вересня 2019 року на підставі заяви про призначення пенсії від 27 вересня 2019 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 період його навчання у СПТУ № 30 м. Кривого Рогу з 01.09.1984 по 10.06.1988 (3 роки 9 місяців 10 днів) по спеціальності машиніст транспортно-навантажувальних машин;

зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період його підприємницької діяльності з 03.06.1998 року по 31.12.2007 року (9 років 6 місяців 29 днів);

виключити з підрахунку заробітної плати наступні періоди:

1) період з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд);

2) період з 01.07.2000 по 01.01.2005 (як додатковий);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 27.09.2019 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 27.09.2019 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 в сторону збільшення з врахуванням включення до його пільгового стажу періоду його навчання у СПТУ № 30 м. Кривого Рогу з 01.09.1984 р. по 10.06.1988 р., до загального страхового стажу періоду його підприємницької діяльності з 03.06.1998 року по 31.12.2007 року, та виключення з підрахунку заробітної плати періоду з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд) та періоду з 01.07.2000 по 01.01.2005 (як додаткового);

- нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 після проведеного перерахунку з включенням включення до його пільгового стажу періоду його навчання у СПТУ № 30 м. Кривого Рогу з 01.09.1984 р. по 10.06.1988 р., до загального страхового стажу періоду його підприємницької діяльності з 03.06.1998 по 31.12.2007, та з виключення з підрахунку заробітної плати періоду з 01.07.2005 року по 01.11.2007 року (28 місяців підряд) та періоду з 01.07.2000 року по 01.01.2005 року (як додаткового) та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він 27.09.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», долучивши всі необхідні документи для призначення пенсії. Однак, листом-відповіддю від 10.10.2019 за вих.№ 217/03.25-17 було відмовлено у призначені пенсії через відсутність права на призначення пенсії за віком згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058, посилаючись на те, що період навчання за фахом з 01.09.1984 по 10.06.1988 не можливо зарахувати за спеціальністю машиніст транспортно-навантажувальних машин, оскільки після навчання він був прийнятий на роботу як машиніст електровоза (підземний). Позивач зазначає, що 26.06.2020 повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та йому була призначена відповідно до ст. 114 Закону №1058 з 26.06.2020. При цьому, відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії зазначено, що індивідуальний коефіцієнт для обчислення до оптимізації складає 0,93687, а після оптимізації -1,23947. Не погодившись, позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.09.2020, в якій просив здійснити перерахунок пенсії шляхом збільшення коефіцієнту з 1,23947 до 1,556915 виключенням з підрахунку заробітної плати наступні періоди: з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд) та періоду з 01.07.2000 по 01.01.2005 як додатковий. Однак, листом від 22.10.2020 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, мотивувавши, що оптимізація заробітку проводиться автоматизованим методом, без втручання ручного вводу будь-якої особи. Позивач вважає, що відповідачем невірно здійснено розрахунок загального та пільгового стажу позивача станом на час первинного звернення із заявою про призначення пенсії, неправомірно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період навчання в середньому професійно-технічному училищі № 30 з 01.09.1984 по 10.06.1988, безпідставно не повністю зараховано до загального страхового стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з 03.06.1998 по 31.12.2007 та невірно розраховано коефіцієнт заробітку позивача, не виключивши із розрахунку періодів з 01.07.2005 по 01.11.2007 та з 01.07.2000 по 01.01.2005, як додатковий. Дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивач вважає протиправними, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим звернулася до суду із цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі №160/6695/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі №160/6695/21 - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.07.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2022 дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 прийнято до розгляду адміністративну справу №160/6695/21, розгляд справу вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано від позивача докази звернення до відповідача із вимогою щодо виключення з підрахунку заробітної плати періодів з 01.07.2005 по 01.11.2007 та з 01.07.2000 по 01.01.2005; від відповідача - засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Копія ухвали суду від 03.08.2022 надіслана сторонам, відповідачу у паперовому вигляді та отримана 17.08.2022 згідно із відміткою у розписці про отримання, що міститься в матеріалах справи.

10.08.2022 від позивача до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява про надання документів відповідно до ухвали суду.

01.09.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивач вперше звернувся за призначенням пенсії 27.09.2019. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.10.2019 №217/03.25-17 відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю пільгового стажу відповідно до п.3 частини 2 статті 114 Закону №1058. При цьому, період навчання за фахом з 01.09.1984 по 31.08.1987 не можливо зарахувати за спеціальністю машиніст транспортно-навантажувальних машин, оскільки після навчання позивач був прийнятий на роботу як машиніст електровоза (підземний). Відповідачем зазначено, що позивач не скористався правом на оскарження даного рішення відповідно до строків, передбачених КАС України. В подальшому, позивач повторно звернувся із заявою від 26.06.2020 про призначення пенсії та рішенням №046050004980 від 08.07.2020 йому призначено пенсію за віком. 18.09.2020 звернувся позивач із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, шляхом збільшення коефіцієнту, задля чого виключити певні періоди роботи. Заяву позивачу було розглянуто та листом за №20746-19542/К-03/8-0400/20 повідомлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в своїй діяльності при призначенні пенсії керувалося нормами чинного законодавства та в межах наданих повноважень. Відповідач зазначає, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки порушень вимог законодавства під час підрахунку стажу позивача, в тому числі пільгового, допущено не було. Відповідачем зауважено увагу на висновку Верховного Суду у постанові від 11.07.2022 щодо неможливості зарахування спірного періоду навчання до пільгового за Списком №1. Щодо іншої частини позовних вимог відповідачем зазначено, що станом на 27.09.2019 та з урахуванням пільгових довідок від 27.09.2019 №93 та №187, виданих ВАТ «Суха балка», позивачу зараховані всі періоди: загальний страховий стаж становить 26 років 10 місяців 10 днів, з урахуванням взаємозаліку відповідно до ч.5 ст. 114 ЗУ №1058 пільговий стаж за Списком №1 становить - 9 років 10 місяців (з 01.09.1987 по 31.12.1987; з 24.09.1990 по 22.02.1995 та з 13.08.2014 по 27.09.2019), що становить менше 10 років та не дає права на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. При цьому, з урахуванням зниження пенсійного віку, у позивача виникає право на призначення пенсії в 51 рік, що ним і реалізовано, оскільки станом на 26.06.2020 у позивача вже було повних 10 років роботи за Списком №1. Щодо позовних вимог в частині виключення з обрахунку пенсії періодів з 01.07.2000 по 01.01.2005 та з 01.07.2005 по 01.11.2007 включно як додатковий відповідач зазначає, що позивачем не оспорюється відмова у такому перерахунку. Крім того, збільшення розміру пенсії у зв`язку з її осучасненням у кожного пенсіонера індивідуальне, оскільки визначається з коефіцієнта заробітку, тривалості страхового стажу кожного пенсіонера та року, коли йому призначалась пенсія. Однак, на практиці «оптимізація» відбувається в автоматичному режимі, оскільки програмне забезпечення обчислює та обирає найвигідніші періоди для виключення задля вищих коефіцієнтів заробітної плати, а пенсіонери зазвичай не можуть з такої кількості місяців обчислити найкращі варіанти для виключення до 60 періодів підряд. Оскільки страховий стаж ОСОБА_1 на 26.06.2020 становить 17 років 6 місяців 10 днів, для визначення права на призначення пенсії згідно ст. 26 Закону України №1058 до страхового стажу включено періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку відповідно до довідки Державної фіскальної служби України - 6 років 30 місяці 01 днів. Даний стаж не врахований для визначення індивідуального коефіцієнту страхового стажу, а лише для визначення права виходу на пенсію. Позовні вимоги щодо виключення з підрахунку пенсії заробітної плати періоду з 01.07.2005 року по 01.11.2007 та періоду з 01.07.2000 по 01.01.2005 суперечать чинному законодавству, оскільки пункт 3 ч.1 ст. 40 Закону №1058 потрібно розуміти так, що додатково понад 10 % страхового стажу за період з 01.07.2000 по 01.01.2005 можуть бути виключені періоди строкової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який потребує догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло у спосіб та в межах норм діючого законодавства, тому позовні вимоги необґрунтовані, підстави для задоволення позову відсутні.

У відзиві відповідачем було заявлено клопотання здійснювати розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про розгляд справи у відкритому судовому засіданні відмовлено.

06.09.2022 від відповідача засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, аналогічного змісту відзиву, поданого до суду 01.09.2022, до якого долучено копію пенсійної справи.

06.09.2022 від позивача засобами електронного зв`язку на електронну пошту суду надійшла заява про надання документів відповідно до ухвали суду та доказів надіслання документів відповідачу.

Відповідно до частин першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 28.09.1990:

- з 01.09.1984 по 10.06.1988 - проходив навчання в СПТУ №30(запис№1);

- з 02.07.1988 по 18.06.1990 - служба в рядах Радянської армії (запис №2);

-з 24.09.1990 по 22.02.1995 – працював машиністом електровоза 4 розряду з повним робочим днем в підземних умовах шахти «Ювілейна» на дільниці ВШТ (записи №3,№4);

-з 13.08.2014 по 10.12.2014 – працював гірником підземним 1 розряду з повним робочим днем в підземних умовах шахта «Ювілейна» на дільниці №26 ПАТ «Євраз Суха Балка» (записи №5, №6);

- з 11.12.2014- машиністом електровоза 4 розряду дільниці №26 шахти «Ювілейна» з повний робочим днем в підземних умовах ПАТ «Євраз Суха Балка» (записи №№ 7-9).

27.09.2019 позивач звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Тернівський відділ обслуговування громадян в м. Кривий Ріг (сервісний центр) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.13 зворотній бік).

Згідно із розпискою-повідомленням до заяви від 27.09.2019 №2887 долучено такі документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, заява про призначення, паспорт, трудова книжка, військовий квиток (довідка), диплом про навчання № НОМЕР_3 , довідка №695 віл 02.10.2018,довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлених для окремих категорій працівників, №93 від 27.09.2019 та №187 від 27.09.2019, заява про спосіб виплати пенсії.

У розписці-повідомленні міститься напис:

«Ознайомлений, що пенсія буде призначення з дня звернення. Прошу період навчання з 01.09.1984 по 10.06.1988 зарахувати як навчання за спеціальністю» (а.с.13).

Листом від 20.10.2019 №217/03.25-17 (а.с.36) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відділ з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства) повідомлено позивачу про відмову в призначенні пенсії.

В обґрунтування такого рішення відповідачем у листі від 20.10.2019 №217/03.25-17 зазначено наступне. Відповідно до п.3 частини 2 статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Списки робіт і професій, які дають право незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 31.03.1994 за №202. Період навчання за фахом з 01.09.1984 по 31.08.1987 не можливо зарахувати за посадою спеціальністю машиніст транспортного-навантажувальних машин, оскільки після навчання ОСОБА_1 був прийнятий на роботу як машиніст електровозу (підземний). З огляду на викладене, право на пенсії за віком згідно пунктом 3 частини 2 статті 114 ЗУ №1058 у відсутнє (а.с.36).

26.06.2020 позивач повторно звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Тернівський відділ обслуговування громадян в м. Кривий Ріг (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.27).

Згідно із розпискою-повідомленням до заяви від 26.06.2020 №2613 долучено такі документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, заява про призначення, паспорт, трудова книжка, військовий квиток, диплом про навчання № НОМЕР_3 , довідка №695 віл 02.10.2018,довідка з ДПІ про облік як суб`єкт підприємницької діяльності №79699/04-36-57-80-50 від 10.07.2019, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлених для окремих категорій працівників, №182 від 25.06.2020, заява про спосіб виплати пенсії.

На підставі вказаної заяви від 26.06.2020 рішенням №046050004980 від 08.07.2020 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 26.06.2020.

Відповідно до розрахунку від 03.07.2020 (рішення №046050004980 від 08.07.2020) загальний стаж позивача на дату звернення 26.06.2020 становить 27 років 6 місяців 10 днів, з яких: 10 років 1 місяць 22 дні – страхового стажу до 01.01.2004;7 років 4 місяці 18 днів – страхового стажу після 01.01.2004, в тому числі роботи за Списком №1 – 10 років 6 місяців 19 днів; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності - 0.27500 (а.с.42).

За роздруківкою стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046050004980 станом на дату звернення 26.06.2020 (а.с.42-43 т.1) до страхового стажу, в тому числі пільгового, зараховано наступні періоди:

з 01.09.1984 по 31.08.1987 - навчання у вищих/середню НЗ - 3 роки0 місяців 0 день;

з 01.09.1987 по 31.12.1987 - ст.14, постанова 202, підземні роботи, Список №1 – 0 років 4 місяці 0 днів;

з 01.01.1988 по 10.06.1988–навчання у вищих/середню НЗ – 0 років 5 місяців 10 днів;

з 02.07.1988 по 14.06.1990 - військова строкова служба - 1 рік 11 місяців 13 днів;

з 24.09.1990 по 22.02.1995–ст.14, постанова 202, підземні роботи, Список №1 – 4 роки 4 місяці 29 днів;

з 25.03.2000 по 31.12.2003–підприємець – 0 років 0 місяців 0 днів;

з 01.01.2004 по 31.12.2004 – підприємець – 0 років 0 місяців 0 днів;

з 01.01.2005 по 20.04.2005 – 0 років 3 місяці 20 днів;

з 21.04.2005 по 30.04.2005 – підприємець – 0 років 0 місяців 20 днів;

з 01.05.2005 по 21.05.2005 – 0 років 0 місяців 21 день;

з 22.05.2005 по 31.05.2005 – підприємець – 0 років 0 місяців 21 день;

з 01.06.2005 по 20.06.2005 – 0 років 0 місяців 20 днів;

з 21.06.2005 по 30.09.2005 - підприємець – 0 років 0 місяців 20 днів;

з 01.10.2005 по 18.10.2005 – 0 років 0 місяців 18 днів;

з 19.10.2005 по 30.10.2005 – підприємець – 0 років 0 місяців 18 днів;

з 01.11.2005 по 17.11.2005 – 0 років 0 місяців 17 днів;

з 18.11.2005 по 30.11.2005 – підприємець – 0 років 0 місяців 17 днів;

з 01.12.2005 по 18.12.2005 – 0 років 0 місяців 18 днів;

з 19.12.2005 по 31.12.2005 – підприємець - 0 років 0 місяців 18 днів;

з 01.01.2006 по 17.01.2006 – 0 років 0 місяців 17 днів;

з 18.01.2006 по 31.01.2006 – підприємець – 0 років 0 місяців 17 днів;

з 01.02.2006 по 15.02.2006 – 0 років 0 місяців 15 днів;

з 16.02.2006 по 28.02.2006 – підприємець – 0 років 0 місяців 15 днів;

з 01.03.2006 по 17.03.2006 – 0 років 0 місяців 17 днів;

з 18.03.2006 по 31.03.2006 – підприємець – 0 років 0 місяців 17 днів;

з 01.04.2006 по 16.04.2006 - 0 років 0 місяців 16 днів;

з 17.04.2006 по 30.04.2006 - підприємець – 0 років 0 місяців 16 днів;

з 01.05.2006 по 17.05.2006 - 0 років 0 місяців 17 днів;

з 18.05.2006 по 31.05.2006 - підприємець – 0 років 0 місяців 17 днів;

з 01.06.2006 по 23.06.2006 - 0 років 0 місяців 23 дні;

з 24.06.2006 по 30.06.2006 - підприємець – 0 років 0 місяців 23 дні;

з 01.07.2006 по 16.07.2006 - 0 років 0 місяців 16 днів;

з 17.07.2006 по 31.07.2006 - підприємець – 0 років 0 місяців 16 днів;

з 01.08.2006 по 16.08.2006 - 0 років 0 місяців 16 днів;

з 17.08.2006 по 31.08.2006 - підприємець – 0 років 0 місяців 16 днів;

з 01.09.2006 по 15.09.2006 - 0 років 0 місяців 15 днів;

з 16.09.2006 по 30.06.2006 - підприємець – 0 років 0 місяців 15 днів;

з 01.10.2006 по 16.10.2006 - 0 років 0 місяців 16 днів;

з 17.10.2006 по 31.10.2006 - підприємець – 0 років 0 місяців 16 днів;

з 01.11.2006 по 15.11.2006 - 0 років 0 місяців 15 днів;

з 16.11.2006 по 30.11.2006 - підприємець – 0 років 0 місяців 15 днів;

з 01.12.2006 по 15.12.2006 - 0 років 0 місяців 15 днів;

з 16.12.2006 по 31.12.2006 - підприємець – 0 років 0 місяців 15 днів;

з 01.01.2007 по 14.01.2007 - 0 років 0 місяців 14 днів;

з 15.12.2007 по 31.01.2007 – підприємець - 0 років 0 місяців 14 днів;

з 01.02.2007 по 13.02.2007 - 0 років 0 місяців 13 днів;

з 14.02.2007 по 28.02.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 13 днів;

з 01.03.2007 по 14.03.2007 - 0 років 0 місяців 14 днів;

з 15.03.2007 по 31.03.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 14 днів;

з 01.04.2007 по 14.04.2007 – 0 років 0 місяців14 днів;

з 15.04.2007 по 30.04.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 14 днів;

з 01.05.2007 по 14.05.2007 - 0 років 0 місяців 14 днів;

з 15.05.2007 по 31.05.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 14 днів;

з 01.06.2007 по 13.06.2007 - 0 років 0 місяців 13 днів;

з 14.06.2007 по 30.06.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 13 днів;

з 01.07.2007 по 13.07.2007 - 0 років 0 місяців 13 днів;

з 14.07.2007 по 31.07.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 13 днів;

з 01.08.2007 по 13.08.2007 - 0 років 0 місяців 13 днів;

з 14.08.2007 по 31.08.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 13 днів;

з 01.09.2007 по 12.09.2007 - 0 років 0 місяців 12 днів;

з 13.09.2007 по 30.09.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 12 днів;

з 01.10.2007 по 12.10.2007 - 0 років 0 місяців 12 днів;

з 13.10.2007 по 30.10.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 12 днів;

з 01.11.2007 по 12.11.2007 - 0 років 0 місяців 12 днів;

з 13.11.2007 по 30.11.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 12 днів;

з 01.12.2007 по 15.12.2007 - 0 років 0 місяців 12 днів;

з 16.12.2007 по 31.12.2007 - підприємець - 0 років 0 місяців 12 днів;

з 01.08.2014 по 12.08.2014 – 0 років 1 місяць 0 днів;

з 13.08.2014 по 31.08.2019 - ст.14, постанова 202, підземні роботи, Список №1 – 5 років1 місяць0 днів;

з 01.09.2019 по 31.05.2020 - ст.14, постанова 202, підземні роботи, Список №1 – 0 років 9 місяців 0 днів.

Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії (а.с.45) на дату призначення (26.06.2020) загальний страховий в одинарному розмірі – 17 років 6 місяців 10 днів (210 м.); загальний страховий стаж після 01.07.2000 – 7 років 4 місяці 18 днів (88 м.); дата вводу заробітної плати – 26.06.2020; середній заробіток за попередні 3 роки – 7763,17грн. (2017-2019), останній місяць врахованої заробітної плати – 31.05.2020; максимальна дата оптимізації – 31.05.2020; сума коефіцієнтів заробітної плати до оптимізації та після оптимізації – 135.84639; кількість місяців заробітної плати до оптимізації – 145; кількість місяців, виключених оптимізацією – 21; кількість місяців заробітної плати після оптимізації – 124; індивідуальний коефіцієнт для обчислення до оптимізації – 0.93687; страховий стаж за місяці врахованої заробітної плати – 109.60000 (124-30+468/30); індивідуальний коефіцієнт для обчислення після оптимізації – 1.23947; середньомісячний заробіток для обчислення – 9622.22000.

18.09.2020 позивач надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву, в якій просив здійснити перерахунок шляхом збільшення коефіцієнту заробітку з 1,23947 на 1,556915, задля чого виключити з підрахунку заробітної плати періоди з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд) та з 01.07.2000 по 01.01.2005, як додатковий.

Листом №20746-19542/К-03/8-0400/20 Відділом з питань перерахунку пенсій № 8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомлено позивачу, що за даними електронної пенсійної справи розмір пенсії обчислено, виходячи із загального стажу зарахованого по 31.05.2020, що складає - 27 років 6 місяців 10 днів, з них: 17 років 6 місяців 10 днів - страховий стаж, 10 років 6 місяців 19 днів - за Списком № 1; заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.05.2020 (145 місяців). Для визначення права на призначення пенсії згідно зі ст.26 Закону до страхового стажу включено періоди підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку відповідно довідки Державної фіскальної служби України - 6 років 3 місяці 01 день. Даний стаж не враховується для визначення індивідуального коефіцієнту страхового стажу, а лише для права виходу на пенсію.Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,27500((17+10)*12)+6)=330 місяців. Індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1.23901. Заробітна плата для обчислення - 9618,65. Відповідно до ст.40 абзацу 3 частини 1 Закону №1058 вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключаються до 60 календарних місяців страхового стажу. З урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі (17*12+6=210 місяців, з них 10% становить 21 місяць.). До оптимізації кількість місяців для розрахунку заробітної плати складає 145 місяць, після оптимізації - 124 місяців, період, виключений оптимізацією з 01.07.2000 по 31.03.2002 (21 місяць). Оптимізація заробітку проводиться автоматизованим методом, без втручання ручного вводу будь-якої особи. Загальний розмір пенсії з 26.06.2020 по теперішній час складає – 2645,13 грн. - 7763,17грн. (середня заробітна плата за три поперед 2017-2019) х 1,23901 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) = 9618,65 грн. (заробітна плата для обчислення) х 0,27500 (коефіцієнт стажу за 330 міс.) = 2645,13 грн. (розмір пенсії за віком).

Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з 27.09.2019, з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання у СПТУ №30 м. Кривого Рогу з 01.09.1984 по 10.06.1988, а також до загального страхового стажу періодів провадження підприємницької діяльності з 03.06.1998 по 31.12.2007, а також з не виключенням з підрахунку заробітної плати періоду з 01.07.2005 року по 01.11.2007 року (28 місяців підряд) та періоду з 01.07.2000 року по 01.01.2005 року (як додаткового), позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частина третя статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положенням частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за Списком №1 є досягнення нею відповідного віку 50 років, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, та наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Стаття 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі – Закон № 1788-ХІІ) визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Згідно із пунктами «в» та «д» абзацу 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також військова служба та навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до підпункту «з» пункту 109 розділу VIII Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Приписами частини третьої пункту 109 розділу VIII наведеної постанови Ради міністрів СРСР передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» і «л», прирівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала цьому періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно із частиною шостою статті 56 Закону № 1788 при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особо влаштовується на роботу саме за набутою професією. Також, період проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У межах правовідносинах, що виникли між сторонами, спір точиться щодо права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV з часу його первинного звернення із заявою про призначення пенсії – з 27.09.2019.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що по досягненню 50-річного віку позивач звернувся до територіальних органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії 27.09.2019.

Рішенням відповідача, що викладене у листі від 20.10.2019 №217/03.25-17, було відмовлено позивачу у призначенні пенсії, оскільки на час звернення (27.09.2019) право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутнє.

Надаючи правову оцінку правомірності відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1та висновку відповідача про відсутність права на пенсію за віком з 27.09.2019, суд виходить з наступного.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_4 від 28.09.1990, позивач у період:

- з 01.09.1984 по 10.06.1988 - проходив навчання в СПТУ №30 (запис №1);

- з 02.07.1988 по 18.06.1990 - служба в рядах Радянської армії (запис №2);

-з 24.09.1990 по 22.02.1995 – працював машиністом електровоза 4 розряду з повним робочим днем в підземних умовах шахти «Ювілейна» на дільниці ВШТ (записи №3, №4);

-з 13.08.2014 по 10.12.2014 – працював гірником підземним 1 розряду з повним робочим днем в підземних умовах шахта «Ювілейна» на дільниці №26 ПАТ «Євраз Суха Балка» (записи №5, №6);

- з 11.12.2014 - машиністом електровоза 4 розряду дільниці №26 шахти «Ювілейна» з повний робочим днем в підземних умовах ПАТ «Євраз Суха Балка» (записи №№ 7-9).

Згідно із довідкою Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.09.2019 №93 (а.с.19) ОСОБА_1 працював повний робочий день у підземних умовах на видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (у тому числі вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше в ПрАТ «Суха Балка»:

з 01.09.1987 по 30.11.1987 – машиністом електровоза (підземний) відділу капітального будівництва Рудоуправління ім. ХХ партз`їзду, з 01.12.1987 по 31.12.1987 – машиністом електровоза (підземний) шахта «Ювілейна» РУ ім. ХХ партз`їзду; з 24.09.1990 по 31.12.1991 – машиністом електровоза (підземний) шахти «Ювілейна», виконував роботи, що передбачені Списком №1, розділу 1, підрозділу 1 постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956;

з 01.01.1992 по 10.03.1994 – машиністом електровоза (підземний) шахти «Ювілейна», виконував роботи, що передбачені Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, позиція 1010100а постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991;

з 11.03.1994 по 22.02.1995 – машиністом електровоза (підземний) шахти «Ювілейна», виконував роботи, що передбачені Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, позиція 1010100а постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994.

Згідно із довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» від 27.09.2019 №187 (а.с.21) ОСОБА_1 працює повний робочий день в ПрАТ «Суха Балка»:

з 13.08.2014 по 10.12.2014 – гірником підземним ш. Ювілейна, з 11.12.2014 по 02.08.2016 – машиністом електровоза ш.Ювілейна, що передбачено Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, позиції 1.1а постанови КМУ №36 від 16.01.2003;

з 03.08.2016 по теперішній час (27.09.2019 дата формування довідки) – машиністом електровоза ш.Ювілейна, що передбачено Списком №1, розділу 1, підрозділу 1 постанови КМУ №461 від 24.06.2016.

Отже, у період з 01.09.1987 по 31.12.1987 (4 місяці), з 24.09.1990 по 22.02.1995 (4 роки 4 місяці 29 днів) та з 13.08.2014 по 27.09.2019 (5 років 1 місяць 15 днів) позивач працював повний робочий день на посадах, які передбачені Списком №1, що не заперечується відповідачем.

За таких обставин, станом на час первинного звернення (27.09.2019) пільговий стаж позивача за Списком №1 становив 9 років 10 місяців 14 днів.

Позивач у заяві від 27.09.2019 просив зарахувати періоди навчання до стажу роботи, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відмовляючи у призначенні пенсії, відповідачем у листі від 20.10.2019 №217/03.25-17 зазначено, що період навчання за фахом з 01.09.1984 по 31.08.1987 неможливо зарахувати за посадою спеціальністю машиніст транспортного-навантажувальних машин, оскільки після навчання ОСОБА_1 був прийнятий на роботу як машиніст електровозу (підземний), у зв`язку із чим право на пенсію за віком у відсутнє (а.с.36 т.1).

Як вбачається з архівної довідки Криворізького професійного гірничо-технологічного ліцею від 02.10.2018 №695 ОСОБА_1 навчався в середньому професійно-технічному училищі №30 з 01.09.1984 по 10.06.1988 за професією «Машиніст транспортно-навантажувальних машин» та згідно із дипломом№321447 від 10.06.1988 здобув кваліфікацію «Машиніст транспортно-навантажувальних робіт 4 розряду».

Водночас, згідно із записами трудової книжки та довідки Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.09.2019 №93, позивач прийнятий на роботу на посаду «Машиніст електровозу (підземний)» після закінчення навчання з 24.09.1990 року, тобто його працевлаштування після закінчення навчання відбулось майже через два роки.

Крім того, відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 професія машиніст навантажувальної машини відноситься до підкласу КП 8111 робітники, що обслуговують гірниче устаткування, в той час як професія машиніст електровоза відноситься до підкласу КП 8311 машиністи локомотивів та спеціальних машин на залізниці, помічники машиністів та кочегари паровозів.

Враховуючи викладене, виходячи з того, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу перевищує три місяці, а також те, що здобута позивачем професія є відмінною від тієї спеціальності, на якій позивач працевлаштований з 24.09.1990, право на зарахування періоду навчання з 01.09.1984 по 10.06.1988 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відсутнє.

За таких обставин, відмовляючи у зарахуванні періоду навчання позивача у СПТУ № 30 м. Кривого Рогу з 01.09.1984 по 10.06.1988 до пільгового стажу роботи за Списком №1 відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Разом з тим, у рішенні, що викладене у листі від 20.10.2019 №217/03.25-17, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області вказує на єдину підставу для відмови у призначенні пенсії, а саме: відсутність права на призначенні пенсії за віком згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058, проте без належного обґрунтування підстав такому висновку та спираючись на норми, які не стосуються спірних відносин.

Суд звертає увагу, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак, з наданих відповідачем документів (розрахунку страхового стажу, роздруківки розрахунку стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину пільгових періодів (форма РС-право) не встановлено зарахування строкової військової служби до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Обґрунтувань причин не зарахування періоду строкової служби до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не містить ані рішення про відмову у призначенні пенсії, що викладене у листі від 20.10.2019 №217/03.25-17, ані відзив відповідача.

Більш того, з вказаного рішення не вбачається відомостей щодо документально підтвердженого стажу позивача, в тому числі пільгового, які періоди та в якому розмірі зараховані до пільгового стажу за Списком №1 на дату звернення із заявою від 27.09.2019, а які не зараховані та причини відмови у їх зарахуванні.

Загальне посилання відповідача у рішенні про відмову у призначення пенсії на положення статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та висновок про відсутність права на призначення пенсії не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить заявника у стан правової невизначеності, що безумовно є порушенням прав останнього.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За змістом положень частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії, що викладена у листі від 20.10.2019 №217/03.25-17, не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки відповідачем хоч і наведено норми законодавства для призначення пільгової пенсії, однак не зазначено конкретних обставин, які слугували висновку про відсутність права на пенсію за віком з 27.09.2019, та без належного мотивування підстав прийняття, відтак є протиправною та підлягає скасуванню, тому з метою ефективного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.09.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 1 частини другої статті114 Закону №1058з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Позовні вимоги в частині щодо зарахування до загального страхового стражу періодів підприємницької діяльності з 03.06.1998 по 31.12.2007, не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

За приписами статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

03.10.2017 року прийнято Закон 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким розділ XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктом 3-1наступного змісту:

«До страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску)».

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).

Законом України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. «б» ч.1 ст. 3 Закону №1788-XII).

Відповідно до частини першої статті 56 Закон №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно із статтею 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку №637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу на наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року №793 «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» пункт 4 Порядку №637 доповнено абзацом другим, згідно з яким періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Разом з цим, пунктом 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 встановлено, що для підтвердження страхового стажу до 01.01.2004 подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 № 637, а за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сплата страхових внесків (єдиного внеску). При цьому, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30) ОСОБА_1 з 03.06.1998 зареєстрований як фізична особа-підприємець за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про що 17.01.2006 вчинено запис 22270170000015801 про включення відомостей про державну реєстрацію; з 10.07.2019внесено запис 22270060003015801 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (власне рішення).

З роздруківки стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046050004980 на дату звернення 26.06.2020 (а.с.42-43) період з 03.06.1998 по 24.03.2000 – не зарахований до страхового стажу, період з 25.03.2000 по 31.12.2007 - зарахований частково.

Отже, з вказаного розрахунку вбачається, що частина періодів підприємницької діяльності, що є спірними у справі, зарахована до страхового стажу позивача, що виключає спір між сторонами щодо таких періодів, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що на адвокатський запит від 16.07.2020 за вих.№16/07-К Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано позивачу документи згідно із запитом, в тому числі розрахунок страхового стажу, а відтак обізнаність позивача із зарахованим стажем, однак не вбачається звернення позивача до органів пенсійного фонду із заявою щодо врегулювання питання про врахування не зарахованих періодів підприємницької діяльності.

В матеріалах справи відсутні докази відмови позивачу у зарахуванні періодів здійснення підприємницької діяльності, які не зараховані до страхового стажу.

Суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Стосовно порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статті 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на викладене, та зважаючи на те, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу спірних періодів підприємницької діяльності ОСОБА_1 у повному обсязі та не надано доказів відмови у зарахуванні періодів здійснення підприємницької діяльності, які не зараховані до страхового стажу, суд доходить висновку, що в даному випадку не відбулось порушень прав позивача у цій частині.

Щодо позовних вимоги в частині визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії шляхом виключення з підрахунку заробітної плати за періоди з 01.07.2005 року по 01.11.2007 року (28 місяців підряд) та з 01.07.2000 року по 01.01.2005 року (як додаткового), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (абзац 1 частини першої статті 40 Закону №1058-IV).

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців (абзац 3 частини першої статті 4 Закону №1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку(абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 призначена позивачу з 26.06.2020.

Загальний страховий стаж станом на час призначення пенсії (26.06.2020) становить 27 років 6 місяців 10 днів; загальний страховий стаж в одинарному розмірі – 17 років 6 місяців 10 днів (210 місяців); розмір пенсії обчислено, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.05.2020, індивідуальний коефіцієнт для обчислення до оптимізації – 0.93687; після оптимізації - 1.23947.

Заявою від 18.09.2020 позивач просив виключити з підрахунку заробітної плати періоди з 01.07.2005 року по 01.11.2007 року (28 місяців підряд) та з 01.07.2000 року по 01.01.2005 року (як додаткового).

Відмовляючи у такому перерахунку, відповідач у листі №20746-19542/К-03/8-0400/20, посилаючись на положення абзацу 3 частини першої статті 40 Закону №1058-IV, зазначив, що оптимізація заробітку проводиться автоматизованим методом, без втручання ручного вводу будь-якої особи.

Суд критично оцінює таку позицію відповідача, оскільки положенням частини першої статті 40 Закону №1058-IV чітко визначено, що оптимізація шляхом виключення певного періоду заробітної плати з періоду, який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, може відбуватись лише за бажанням та за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії.

Тобто, законодавець надав пенсіонерам можливість під час визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії виключати періоди, які є невигідними (до 60-ти календарних місяців страхового стажу незалежно від перерв, але не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі). Виключення тих чи інших періодів страхового стажу проводиться за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії.

За відсутності відповідного бажання особи, яка звернулась за призначенням пенсії, виключити певні періоди заробітної плати з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, пенсійним органом має бути застосовано абз.1 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, згідно якого, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Таким чином, пенсійний орган не наділений правом самостійно оптимізувати період, за який враховується заробітна плата (дохід), із виключенням на власний розсуд періоду заробітної плати позивача.

Однак, відповідачем не обґрунтовано підстав самостійного (без відповідної заяви позивача) проведення оптимізації при призначенні пенсії позивачу. Не обґрунтовано і тої обставини, що здійснений автоматично розрахунок пенсії найвигідніший для позивача.

Посилання відповідача у відзиві на те, що додатково понад 10 % страхового стажу за період з 01.07.2000 по 01.01.2005 можуть бути виключені лише періоди строкової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який потребує догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому позовні вимоги безпідставні, не можуть бути враховані судом, оскільки не були покладені в основу відмови у перерахунку за заявою від 18.09.2020.

За наведених обставин, відмовляючи у визначені заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії шляхом виключення з підрахунку заробітної плати за періоди з 01.07.2005 року по 01.11.2007 року (28 місяців підряд) та з 01.07.2000 року по 01.01.2005 року (як додаткового) на підставі заяви позивача від 18.09.2020, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

При цьому, права позивача порушені саме вказаною протиправною відмовою у вчиненні перерахунку, оформленої листом №20746-19542/К03/8-0400/20 на заяву позивача від 08.09.2020.

За змістом положень частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 18.09.2020, оформлену листом №20746-19542/К-03/8-0400/20, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача виключити з підрахунку заробітної плати періоди з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд) та з 01.07.2000 по 01.01.2005 (як додатковий), суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Спір між сторонами в цій частині стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 18.09.2020 про виключення з підрахунку заробітної плати періоди з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд) та з 01.07.2000 по 01.01.2005 (як додатковий).

Судом визнано протиправною та скасовано відмову відповідача у такому перерахунку.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається спір між сторонами щодо тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі (за підрахунками позивача він становить 285 місяців, за розрахунком відповідача – 210 місяців).

Суд зазначає, обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, а також дискреції пенсійного органу в питанні обрахунку пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 18.09.2020 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Позовні вимоги в частині зобов`язання провести перерахунок пенсії, нарахувати та виплатити пенсію з виключенням з підрахунку заробітної плати періоду з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд) та періоду з 01.07.2000 по 01.01.2005 (як додаткового) з 27.09.2019 року не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними.

На час розгляду справи матеріали не містять доказів призначення позивачу пенсії саме з 27.09.2019. Крім того, позивачем не надано доказів звернення до відповідача із відповідною заявою про виключення з підрахунку заробітної плати вказаних періодів з 27.09.2019.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 908,00грн., що документально підтверджується квитанцією №60802 від 20.04.2021.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) у призначенні пенсії, що викладена у листі від 20.10.2019 №217/03.25-17.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.09.2019 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) у перерахунку пенсії за віком, оформлену листом №20746-19542/К-03/8-0400/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про перерахунок пенсії за віком від 18.09.2020 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26)за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 03.10.2022.

Суддя М.М. Бухтіярова