Рішення № 106706106, 23.08.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/259/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"

18001, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 261, офіс №7, код ЄДРПОУ 40111046

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, код ЄДРПОУ 37199618

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Палькевич Н.С., посвідчення №000917 від 17.01.2018, довіреність №б/н від 10.01.2022;

відповідача: не з`явився,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №259/22 від 24.01.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення заборгованості.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2022 позовну заяву (вх. №259/22 від 24.01.2022) залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про виправлення недоліків (вх. №5181/22 від 16.05.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2022 підготовче засідання відкладено на 12.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2022 підготовче засідання відкладено на 02.08.2022.

У судове засідання 02.08.2022 з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2022, підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті на 23.08.2022.

23.08.2022 у судове засідання з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За результатами оцінки та аналізу матеріалів справи, суд

встановив:

04.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» як постачальником та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» як споживачем укладено договір на постачання природного газу №ЄЕТ-УКС-04/10/19 від 04.10.2019.

Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ для власних потреб, а відповідач зобов`язався прийняти й оплатити вартість отриманого природного газу.

Згідно з пунктом 3.3. договору, облік обсягу переданого газу визначається в пунктах передачі газу. Для визначення фактичного обсягу переданого газу приймаються облікові дані комерційного вузла обліку газу газоспоживного об`єкту та/або дані реєстру обсягів газу газотранспортного підприємства.

Відповідно до пункту 3.4. договору, на підставі результатів (показників) вимірювання вузлів обліку складаються місячні акти приймання-передачі газу за розрахунковий період, що підписуються уповноваженими представниками сторін.

Згідно з пунктом 3.6. договору, на підставі отриманих від споживача даних акту складеного між оператором ГРМ/ГТС та споживачем та/або даних оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі газу за розрахунковий період, що підписані уповноваженим представником постачальника.

Відповідно до пункту 3.7. договору споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання - передачі газу.

Приписами пункту 5.1. договору передбачено, що оплата вартості газу здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування їх на рахунок позивача, наступними плановими платежами:

33% сплачуються до 08 числа поточного місяця споживання природного газу;

33% сплачуються до 18 числа поточного місяця споживання природного газу;

34% сплачуються до 26 числа поточного місяця споживання природного газу.

Відповідно до пункту 5.4. договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу на підставі акту, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем.

Згідно з поданими позивачем документами, відповідачу поставлено природний газ у лютому 2020 року в обсязі 1669,01337 тисяч кубічних метрів, всього на суму 7664116,07 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за вказаний період, який відповідач оплатив лише частково: на суму 7388606,63 грн., а, відтак, станом на дату подання позовної заяви, наявна заборгованість відповідача з оплати вартості спожитого в лютому 2020 року газу в розмірі 275508,44 грн.

Відповдіно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із положеннями статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За умовами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 8.2.1. договору, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, на підтвердження заявлених вимог, надано суду копію договору на постачання природного газу №ЄЕТ-УКС-04/10/19 від 04.10.2019 з додатками, копію підписаного представниками позивача та відповідача акту №00000000790 прийому - передачі природного газу в обсязі 1669,01337 тисяч кубічних метрів, всього на суму 7664116,07 грн., копію виписки з бухгалтерського обліку позивача щодо здійснених відповідачем оплат за договором, довідку АТ «УКРГАЗБАНК» із деталізацією надходження коштів на поточний рахунок позивача за договором на постачання природного газу №ЄЕТ-УКС-04/10/19 від 04.10.2019, копії актів наданих послуг.

Крім того, позивачем надано розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних, що нараховані позивачем на суму боргу. За перевіркою судом вказаних розрахунків, суд дійшов висновків про їх обгрунтованість та арифметичну вірність, а право на їх нарахування позивачем на суму простроченого грошового зобов`язання, як вказано судом вище, передбачене пунктом 8.2.1. договору та частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

У свою чергу, відповідачем не надано суду відзиву на позов та, крім того, відповідач не надав суду жодних документів або інших доказів, які б свідчили про необґрунтованість заявлених позивачем вимог, при цьому, судом повідомлено відповідача про розгляд судом даного позову до нього та про хід судового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом врахована правова позиція Європейського суду з прав людини, що викладена у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності конкретизовано у частині 3 статті 13, частині 1 статті 76, частині 1 статті 78, частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Як визначено Верховним Судом, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Европейський суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, у свою чергу, звертає увагу на те, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що, беручи до уваги тест стандартів доказування та враховуючи, що у суду відсутні допустимі, належні та достовірні докази, які б свідчили про повне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань або іншим чином, підтверджували б необгрунтованість заявлених позивачем вимог, суд вважає, що позивні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов (вх. №259/22 від 24.01.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (18001, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 261, офіс №7, код ЄДРПОУ 40111046) заборгованість за спожитий природний газ в лютому 2020 року в розмірі 275509,44 грн. (двісті сімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`ять гривень сорок чотири копійки), 25415,47 грн. (двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятнадцять гривень сорок сім копійок) трьох процентів річних, 60565,21 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень двадцять одна копійка) інфляційних втрат, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 5422,35 грн. (п`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні тридцять п`ять копійок).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 12.10.2022.

Суддя С.О. Саванчук