Рішення № 10670520, 04.08.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.2010 р. Справа № 14/29

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", м. Київ

в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород", м. Ужгород

до Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про звернення стягнення на предмет застави згідно укладеного Договору застави №289/44-2006 від 16.10.2006р. (з наступними змінами) в рахунок погашення заборгованості у загальній сумі 162 051,90грн. (в тому числі сума 147 420грн. - заборгованість по кредиту, сума 13 700,50грн. - відсотки за користування кредитом, сума 812,50грн. - нарахована пеня та сума 118,90грн. - нарахована фінансова санкція) по Кредитному договору №18/3-06 від 03.04.2006р. (з наступними змінами),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Кузка С.О. начальник відділу юридичного аналізу філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород" за дов. № 320815 від 16.06.2010р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород", м. Ужгород (далі позивач в особі філії) звернулося до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет застави згідно укладеного Договору застави №289/44-2006 від 16.10.2006р. (з наступними змінами) в рахунок погашення заборгованості у загальній сумі 162 051,90грн. (в тому числі сума 147 420грн. - заборгованість по кредиту, сума 13 700,50грн. - відсотки за користування кредитом, сума 812,50грн. - нарахована пеня та сума 118,90грн. - нарахована фінансова санкція) по Кредитному договору №18/3-06 від 03.04.2006р. (з наступними змінами).

Представником позивача в особі філії в дане судове засідання, на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2010р. про відкладення розгляду справи №14/29, листом № 12 04/450від 04.08.2010р. подано до матеріалів справи:

- засвідчену копію витягів з позичкового рахунку відповідача про рух коштів по відкритому позичковому рахунку позичальника (відповідача) за Кредитним договором №18/3-06 від 03.04.2006р. щодо історії погашення тіла кредита та по нарахованим відсоткам, у заявлених до стягнення сумах (а.с. 44- 46);

- розрахунки заборгованості станом на 09.06.2010р. по тілу кредиту та по нарахованим відсоткам за Кредитним договором №18/3-06 від 03.04.2006р. (а.с. 47 -48).

Представником позивача в особі філії позовні вимоги підтримано повністю з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.3-5). Зокрема посилається на невиконання боржником ФОП ОСОБА_1 взятих на себе зобов”язань за Кредитним договором №18/3-06 від 03.04.2006р. (з наступними змінами) щодо повернення в повному обсязі кредитних коштів та нарахованих відсотків у строк, встановлений вищезазначеним Договором, у зв”язку з чим на адресу боржника надсилалась вимога № 03-11/134 від 20.05.2010р. (а.с. 32) про необхідність виконання умов кредитного договору щодо погашення наявної заборгованості по тілу кредиту та наявної заборгованості по несплачених відсотках. Оскільки боржником наявна заборгованість, як по тілу кредиту, так і по нарахованим відсоткам не була оплачена, а тому дана обставина і стала підставою для стягнення такої кредитної заборгованості, шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідача ФОП ОСОБА_1, як заставодавця, за Договором застави №289/44-2006 від 16.10.2006р. (з наступними змінами) в рахунок погашення такої заборгованості.

Наявність у відповідача перед позивачем в особі філії станом на 21.07.2010р. заборгованості по Кредитному договору №18/3-06 від 03.04.2006р. (з наступними змінами) у заявлених до стягнення сумах підтверджується довідкою від 21.07.2010р. за №05-17/204 (а.с.38).

Відповідач повторно письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи (ухвала суду від 22.07.2010р. про відкладення розгляду справи № 14/29 на 04.08.2010р.), надіслана відповідачеві на адресу, вказану у позовній заяві: АДРЕСА_1 поштовою установою на адресу господарського суду Закарпатської області не поверталася, що свідчить про її отримання відповідачем. Також слід зазначити, що відповідачем за вищезазначеною адресою було отримано ухвалу суду від 16.06.2010р. про порушення провадження у справі № 14/29, що підтверджено повідомленням № 3545984 про вручення 19.06.2010р. відповідачеві даної ухвали суду (а.с.29).

Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого уповноваженого представника для участі у даному судовому засіданні по розгляду справи.

Крім того, слід зазначити, що у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола субєктів такого представництва у суді відповідно до вимог ст. 28 ГПК України.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості участі його уповноваженого представника у даному судовому засіданні та не повідомлено суд про причини, які б унеможливлювали подання відзиву на позовну заяву, за таких обставин спір вирішується судом по суті у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в особі філії, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним комерційним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород", м. Ужгород (далі Банк, позивач в особі філії) та Фізичною - особою підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород (далі відповідач, Позичальник) було укладено Кредитний договір №18/3-06 від 03.04.2006р., до якого були внесені зміни на підставі Договору № 1 від 12.05.2008р., Договору № 2 від 30.04.2009р. та Договору № 3 від 29.01.2010р. про внесення змін до Кредитного договору №18/3-06 від 03.04.2006р. (далі Кредитний договір (з наступними змінами), а.с.10-15).

Предметом даного Кредитного договору (з наступними змінами) було надання Банком Позичальнику кредиту в сумі 150000, 00 грн. (п.п.1.1. р.1 Кредитного договору). Пунктом 1.2 розділу 1 Кредитного договору, з урахуванням Договору № 3 від 29.01.2010р. про внесення змін до Кредитного договору, було встановлено, що датою остаточного повернення сум кредиту є 31.07.2010р. та із зазначенням у даному пункті графіку зменшення сум кредиту.

Пунктом 2.1 розділу 2 Кредитного договору передбачено, що ставки процентів за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 17 відсотків річних з розрахунку 365 (366) календарних днів у році до фактичного виконання ним грошових зобов”язань з поверненням всіх отриманих в межах суми кредиту.

На підставі Договору № 1 від 12.05.2008р. про внесення змін до кредитного договору № 18/3-06 від 03.04.2006р., підписаного у двохсторонньому порядку сторонами договору ( а.с. 13), починаючи з 26.04.2008р. ставку було встановлено у розмірі 18 процентів річних (п. 3.1 Договору № 1 від 12.05.2008р.), на підставі Договору № 2 від 30.04.2009р. про внесення змін до кредитного договору № 18/3-06 від 03.04.2006р., підписаного у двохсторонньому порядку сторонами договору ( а.с. 14), починаючи з 03.04.2009р. ставку було встановлено у розмірі 23 процентів річних (п.2.1 Договору № 2 від 30.04.2009р.) та на підставі Договору № 3 від 29.01.2010р. про внесення змін до кредитного договору № 18/3-06 від 03.04.2006р., підписаного у двохсторонньому порядку сторонами договору (а.с. 13), починаючи з 26.01.2010р. ставку було встановлено у розмірі 25 процентів річних (п. 2.1 Договору № 3 від 29.01.2010р.).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 615 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, Банком в особі філії, на виконання умов Кредитного договору було надано Позичальнику кредит на загальну суму 150000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2 від 04.04.2006р. на суму 33336, 00 грн., № 3 від 04.04.2006р. на суму 13950, 00 грн. та № 4 від 03.05.2006р. на суму 102714, 00 грн. (а.с.21 - 23) та витягом з позичкового рахунку відповідача про рух коштів по відкритому позичковому рахунку позичальника (відповідача) за Кредитним договором №18/3-06 від 03.04.2006р. (а.с. 44- 46).

Зобовязання Позичальника щодо повернення кредиту та відсотків за Кредитним договором № 18/3-06 від 03.04.2006р. (з наступними змінами) було забезпечено шляхом укладення між Банком та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, як Заставодавцем, Договору застави № 289/44-2006 від 16.10.2006р., до якого вносились зміни на підставі Договору про внесення змін № 1 від 22.05.2009р. та Договору про внесення змін № 2 від 05.02.2010р. (далі Договір застави, з наступними змінами, а.с.16-19).

Відповідно до вимог п.1.2 р.1 Договору застави № 289/44-2006 від 16.10.2006р., з урахуванням змін, внесених на підставі Договору про внесення змін № 1 від 22.05.2009р., предметом застави є:

- електропарогенератор АВП130/105 1шт.;

- комплект обладнання для виробництва листового пінополістиролу № 2 1шт.;

- автоклав для виробництва термоблоків 2 шт.;

- котел - порогенератор КД-400 1 шт.;

- спалювач відходів деревини типу СВД 1шт.;

- бункер автоматичної подачі тирси 1 шт.;

- автоматика 1 шт.;

- автоклав для виробництва термоблоків 2 шт.;

- пила для автоматичної різки листового пінопласту 1шт.

Сторонами було оцінено заставне майно, договірна вартість якого була визначена у п. 1.3 р. 1 Договору застави № 289/44-2006 від 16.10.2006р., розмір якої, з урахуванням змін, внесених на підставі Договору про внесення змін №1 від 22.05.2009р., становить 196000, 00 грн..

Пунктом 5.1 р. 5 Договору застави передбачено право заставодержателя звернути стягнення на майно та його реалізацію незалежно від настання строку виконання Позичальником будь - яких зобов”язань за Кредитним договором при невиконанні Позичальником зобов”язань за кредитним договором.

Відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Стаття 583 Цивільного кодексу України, передбачено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Дане правило також передбачено ст. 572 ЦК України, зокрема, де зазначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог, у випадку порушення позичальником зобов”язань за кредитним договором передбачено р.5 Договору застави.

Оскільки, відповідачем, як Позичальником, не було виконано взяті на себе за Кредитним Договором зобов”язання щодо повернення в повному обсязі та у строки встановлені у Кредитному договорі № 18/3-06 від 03.04.2006р., з урахуванням змін внесених на підставі Договору № 1 від 12.05.2008р., Договору № 2 від 30.04.2009р. та Договору № 3 від 29.01.2010р., сум кредиту та нарахованих відсотків, Банком на адресу боржника надсилалась вимога № 03-11/134 від 20.05.2010р. про необхідність виконання умов кредитного договору щодо погашення наявної заборгованості по тілу кредиту та наявної заборгованості по несплачених відсотках (а.с.32), яка боржником виконана не була, що підтверджується витягом з позичкового рахунку відповідача (а.с. 44- 46).

З урахуванням вищезазначеного, матеріалами справи та фактичними обставинами, підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем в особі філії заборгованості у сумі 147420, 00 грн. по тілу кредита та заборгованості у сумі 13 700,50 грн. - по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом.

У відповідності до вимог п. 4.2 р. 4 Кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе, згідно умов цього договору, зобов”язань винна сторона сплачує іншій стороні штрафні санкції, передбачені цим договором. Пунктом 4.2 р. 4 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку в особі філії пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

З урахуванням вищезазначеного, є правомірним нарахування позивачем в особі філії відповідачеві суми 812,50 грн. пені, обґрунтований розрахунок якої, з урахуванням вимог п.п.1 п.2 ст.258 ЦК України та п.6 ст.232 ГК України, наведено позивачем в особі філії в долучених до матеріалів справи розрахунках заборгованості станом на 09.06.2010р. по тілу кредиту та по нарахованим відсоткам за Кредитним договором №18/3-06 від 03.04.2006р. (а.с. 47 - 48).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, в якій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням вищезазначених норм, є правомірним нарахування позивачем в особі філії відповідачеві суми 118,90 грн. нарахованої фінансової санкції, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, обґрунтований розрахунок якої, наведено позивачем в особі філії в долучених до матеріалів справи розрахунках заборгованості станом на 09.06.2010р. по тілу кредиту та по нарахованим відсоткам за Кредитним договором №18/3-06 від 03.04.2006р. (а.с. 47 - 48).

З урахуванням вимог ст.20 Закону України „Про заставу”, ст. 572 ЦК України та обставину наявності у боржника заборгованості у загальній сумі 162 051,90 грн. (в тому числі сума 147420 грн. - заборгованість по кредиту, сума 13 700,50 грн. - відсотки за користування кредитом, сума 812,50 грн. - нарахована пеня та сума 118,90 грн. - нарахована фінансова санкція) по Кредитному договору № 18/3-06 від 03.04.2006р. (з наступними змінами), що належним чином підтверджена позивачем в особі філії долученими до матеріалів справи документальними доказами, є правомірним звернення позивача в особі філії з вимогою про звернення стягнення на предмет застави згідно укладеного Договору застави № 289/44-2006 від 16.10.2006р. (з наступними змінами) в рахунок погашення наявної заборгованості по Кредитному договору №1 8/3-06 від 03.04.2006р. (з наступними змінами) у вищезазначених сумах.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача в особі філії є такими, що відповідають чинному законодавству, належним чином позивачем в особі філії відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача в особі філії понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 1620, 52 грн. та по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. 20 Закону України „Про заставу”, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст.258, 509, 526, 572, 583,615, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 77, 82, 84, 85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р 26002501202799 в Промінвестбанку м. Ужгород, МФО 312163/ на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород" /м. Ужгород, вул. Крилова, 10, код 09312161, п/р 290909023 в Промінвестбанку м. Ужгород, МФО 312163/ заборгованість у загальній сумі 162 051,90 грн. (в тому числі сума 147420, 00 грн. - заборгованість по кредиту, сума 13 700,50 грн. - відсотки за користування кредитом, сума 812,50 грн. - нарахована пеня та сума 118,90 грн. - нарахована фінансова санкція) по Кредитному договору № 18/3-06 від 03.04.2006р. (з наступними змінами), суму 1620, 52 грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та суму236 грн. по оплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно укладеного Договору застави № 289/44-2006 від 16.10.2006р. (з наступними змінами), а саме:

- електропарогенератор АВПЭ 130/105 1шт.;

- комплект обладнання для виробництва листового пінополістиролу № 2 1шт.;

- автоклав для виробництва термоблоків 2 шт.;

- котел порогенератор КД - 400 1 шт.;

- спалювач відходів деревини типу СВД 1шт.;

- бункер автоматичної подачі тирси 1 шт.;

- автоматика 1 шт.;

- автоклав для виробництва термоблоків 2 шт.;

- пила для автоматичної різки листового пінопласту 1шт.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець