Рішення № 10670426, 08.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" липня 2010 р.Справа № 9/745

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Процюк В.П. дов. від 28.12.2009р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Моноліт-Плюс" (с.Великий Яблунець Ємільчинський райоон Житомирська область)

про стягнення 2663,49 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 2663,49грн., з яких: 1782,75грн. - борг за активну електроенергію, 216,96грн. - борг за реактивну електроенергію, 521,95 грн. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини, 10,89 грн. - 3% річних, 56,57грн. - інфляційних, 74,37грн. - пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, надав довідку, відповідно до якої заборгованість відповідача станом на 08.07.2010р. не змінилась та складає 2663,49грн.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Ємільчинським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Моноліт-Плюс" (відповідач) договору від 20.11.2008р. №53 (а.с.7-30) позивач здійснював постачання відповідачу електричної енергії.

Згідно ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п.2.2.3 договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами. Розрахунковим періодом вважається період з 16 числа по 15 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що оплата електроенергії здійснюється Споживачем самостійно, авансовими платежами в такі терміни:

- до 5 числа розрахункового місяця 100% вартості заявленого споживання електроенергії згідно з Додатком №1 до даного договору.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову до суду, за період з січня 2010р. по березень 2010р., за відповідачем утворилась заборгованість за використану активну електроенергію в сумі 1782,75грн.,за використану реактивну електричну енергію в сумі , що підтверджується виставленими рахунками (а.с.32-33).

Відповідно до п.4.2.1. договору за прострочення в оплаті отриманої електроенергії відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно з розрахунками позивача розмір пені становить 74,37 грн. (а.с.38).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд вважає, що вказана сума нарахована обґрунтовано.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу до сплати інфляційні нарахування на весь час прострочення у сумі 56,57 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 10,89грн., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.38).

Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обґрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5.1. вищезазначеного договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 1 листопада поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). У разі неподання відповідачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється позивачем на рівні спожитої електроенергії відповідних періодів поточного року.

В п.4.2.2. вищезазначеного договору зазначено, що у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього договору за відповідальний період (місяць) при одно-, дво- чи тризонній системі обліку, відповідач виключно банківськими коштами сплачує позивачу п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно з Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

В додатку до договору №1 відповідачу на лютий місяць 2010 року доведено обсяг постачання електроенергії в кількості 1500 кВт/год.

Як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2010 року відповідачем фактично було спожито 2312 кВт/год.

Таким чином, відповідач допустив споживання електроенергії понад договірну величину за березень 2010 року на 812 кВт/год.

У зв'язку з викладеним, у відповідності до ст.26 Закону України "Про електроенергетику", відповідачу була нарахована санкція за перевищення договірних величин споживання та виставлено рахунок по сплаті двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електроенергії на суму 521,95грн. (812 х 0,642798 грн. (тариф на електроенергію).

Таким чином, загальна сума підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини становить 521,95грн.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню на суму 2663,49грн., з яких: 1782,75грн. - борг за активну електроенергію, 216,96грн. - борг за реактивну електроенергію, 521,95 грн. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини, 10,89 грн. - 3% річних, 56,57грн. - інфляційних, 74,37грн. - пені.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.26 Закону України "Про електроенергетику", керуючись ст.ст. 525, 526, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Моноліт-Плюс" Житомирська область, Ємільчинський район, с.Великий Яблунець, ідентифікаційний код 3877389

- на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", 10014, м.Житомир, вул.Пушкінська,32/8, :

- на р/р №26032301777 в філії Житомирського обласного управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 311647, код 26392747 - 1782,75 грн. боргу за спожиту активну електроенергію;

- на р/р №26008002011613 у ПАТ "Перший інвестиційний банк" м.Житомир, МФО 300506, код 220486222 - 216,96 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 521,95 грн. підвищеної плати за споживання понад договірні величини, 74,37 грн. пені, 56,57 грн. інфляційних, 10,89 грн. 3% річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 14.07.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам