Рішення № 10670286, 13.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" липня 2010 р. Справа № 2/257

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача Лебідко Ю.І. (довіреність №250 від 19.05.10)

від відповідача Файдюк С.М. (довіреність №0210/14 від 09.02.10)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (м. Львів)

До Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (с.Червоногранітне Володарсько-Волинського району)

про стягнення 206374,58 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 206374,57 грн. заборгованості по лізинговим платежам.

Заявою від 29.07.09 позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість по лізинговим платежам станом на 16.03.09 в сумі 338603,28 грн., інфляційні - 10 566,04 грн., річні - 2277,24 грн., пеню - 16746,01 грн. (а.с.57)

Представник позивача у судовому засіданні 13.07.10 зазначив, що в зв'язку з частковою оплатою позивачем суми основного боргу розмір боргу в межах заявленого періоду, тобто станом на 16.03.09 становить 20603,28грн., який позивач просить стягнути з відповідача а також інфляційні - 10 566,04 грн., річні - 2277,24 грн. та пеню - 16746,01 грн. При цьому представник позивача надав довідку від 13.07.10, в якій зазначено, що розмір боргу в межах заявлених вимог становить 20603,28 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив щодо стягнення суми основного боргу, однак не визнав вимогу про стягнення штрафних санкцій посилаючись на те, що в господарському суді м. Києва порушено провадження про банкрутство ВАТ"Лезниківський кар'єр" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (Лізингодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Лезниківський кар'єр" (Лізингоодержувач) був укладений договір оперативного лізингу № 458/0808 (а.с.9-11) з додатками №№1-3 (а.с.12-13).

Відповідно до п.1.1 договору Лізингодавець (позивач) передає Лізиногоодержувачу (відповідач), а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу (надалі-лізинг) майно , а саме: Дробарка конусна КМД-2200 Т 1275,00 ЗПС (надалі-майно або об'єкт лізингу).

На виконання умов договору оперативного лізингу, 28.08.08р. позивач передав, а відповідач отримав вищезазначене майно, що підтверджується актом прийому - передачі (а.с.13).

Згідно з п.4.1 договору лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі.

Відповідно до п.4.2 договору лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Пунктом п.4.5 договору передбачено, що розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку № 3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід'ємною частиною.

Згідно з п.4.6 договору, сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок лізингодавця.

Відповідно до п.6.2 договору, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі за графіком, погодженим з лізингодавцем, сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Згідно довідки позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, станом на 13.07.10р. у останнього утворилась заборгованість в сумі 500321,28грн., однак позивач в судовому засіданні просив стягнути з відповідача 20603,28грн. боргу по лізингових платежах, який є таким станом на 16.03.09, тобто в межах періоду, який заявлений в заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач не заперечив щодо наявності у нього заборгованості по лізинговим платежам у вказаній сумі за вказаний період.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 20603,28грн. боргу по лізингових платежах.

Відповідно до п.9.2 договору за порушення термінів сплати лізингових платежів відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі п.9.2 Договору позивач, згідно заяви про зміну позовних вимог (а.с. 57-58) нарахував відповідачу пеню за період прострочки грошового зобов'язання з 15.11.08р. по 06.03.09р. на суму 16746,01грн. (а.с.60).

Суд, перевіривши уточнений розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно уточненого розрахунку позивача становить: 10566,04 грн. інфляційних та 2277,24 грн. 3% річних (а.с.36,59). Суд, перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовольняє позов у цій частині.

Відповідач заперечуючи проти стягнення з нього штрафних санкцій посилається на те, що в господарському суді м. Києва порушено провадження про банкрутство ВАТ"Лезниківський кар'єр" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Заперечення відповідача спростовуються наступним:

Дійсно, ухвалою господарського суду м. Києва від 18.07.06 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Лезниківський кар'єр" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника., відповідно до ст.11 ч.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) (а.с.107).

Статтею 1 Закону визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Таким чином мораторій застосовується лише до тих зобов'язань, які виникли до його введення а також до заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. Пеня є одним із заходів забезпечення виконання зобов'язання.

Оскільки зобов'язання, які є предметом спору виникли після введення мораторію, то дія мораторію не поширюється як на ці зобов'язання, так і на заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, тобто на пеню.

Дійсно, відповідно до частини 4 статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Однак в статті 1 Закону визначено, що склад і розмір грошових зобов'язань які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Звідси, грошове зобов'язання, яке виникло після порушення справи про банкрутство не є грошовим зобов'язанням в розумінні цього терміну, який визначений в Законі.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення пені відповідач послався на пункт 17 абз. 4 Постанови пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.09 "Про судову практику в справах про банкрутство".

У вказаному пункті Постанови зазначено, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються.

З викладеного вбачається, що Верховний суд і законодавець (в ст. 12 Закону) не ототожнює (розмежовує) поняття "грошове зобов'язання" та "зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)".

У вказаному пункту Постанови пленуму Верховного суду України чітко визначено, що не нараховуються пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання тільки зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином господарський суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені, яка нарахована за не виконання зобов'язання, яке виникло після введення мораторію.

Що стосується річних та інфляційних, то вони не неустойкою (штрафом, пенею) чи іншою санкцією, про які йдеться мова в ч. 4 ст. 12 Закону.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 50192,57грн., з яких: 20603,28грн. боргу, 16746,01 грн. пені, 10566,04 грн. інфляційних, 2277,24 грн. 3% річних.

Зазначивши в судовому засіданні про те, що основний борг на даний час в межах заявлного періоду становить 20603,28 грн. позивач у встановленому порядку шляхом подачі відповідної заяви не зменшив розмір позовних вимог. Разом з тим судом встановлено, що на момент подачі позову і на момент подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог у відповідача існувала заборгованість в розмірі, зазначеному позивачем, який в подальшому зменшився в зв'язку з частковою оплатою відповідачем після подачі позову. Таким чином господарський суд припиняє провадження у справі в частині решти позовних вимог на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України, а понесені позивачем судові витрати стягуються з відповідача в повному об'ємі, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (12135, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, селище Червоногранітне, вул. Леніна, буд.1, код 00292468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (79057, м.Львів, вул. Коновальця, 103/605, код 31730064):

- 20603,28грн. - основного боргу;

- 16746,01 грн. - пені;

- 10566,04 грн. - інфляційних;

- 2277,24 грн. - 3% річних;

- 2063,74грн.- сплаченого державного мита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання 16.07.10

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.