Рішення № 10670188, 05.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.10 р.                     Справа № 8/220пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДТЕХГАРАНТ”,

м.Донецьк, ЄДРПОУ 35581192

до відповідача Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної

інвентаризації”, м.Маріуполь, ЄДРПОУ 03336574

про визнання права власності

Суддя Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Ткачов Д.М. – по дов.

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „БУДТЕХГАРАНТ”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інтаризації”, м.Маріуполь про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна як окремі, а саме: гараж №1 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №2 літ.Б-1 площею 17,9 кв.м, гараж №3 літ.Б-1 площею 17,6 кв.м, гараж №4 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №5 літ.Б-1 площею 17,8 кв.м, гараж №6 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №7 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №8 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №9 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №10 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №11 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №12 літ.В-1 площею 17,7 кв.м, гараж №13 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №14 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №15 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №16 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №17 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №18 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №19 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №20 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №21 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №22 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №23 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №24 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, пров.Ласкова, 24-А.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав клопотання б/н від 05.08.2010р., згідно якого заявив вимоги про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, а саме: гараж №1 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №2 літ.Б-1 площею 17,9 кв.м, гараж №3 літ.Б-1 площею 17,6 кв.м, гараж №4 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №5 літ.Б-1 площею 17,8 кв.м, гараж №6 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №7 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №8 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №9 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №10 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №11 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №12 літ.В-1 площею 17,7 кв.м, гараж №13 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №14 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №15 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №16 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №17 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №18 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №19 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №20 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №21 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №22 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №23 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №24 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, пров.Ласкова, 24-А.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права власності на земельну ділянку, на якій самочинно збудовано спірне майно, а також на відсутність з його боку будь-яких порушень прав інших осіб під час будівництва об’єктів нерухомості.

Міське комунальне підприємство “Маріупольське бюро технічної інвентаризації” відзив на позовну заяву не надало. В судове засідання 05.08.2010р. не з'явилося. Про час та місце розгляду справи було належним чином повідомлено (списки відправлень поштової кореспонденції від 26.07.2010р.).

Одночасно, відповідачем надана заява №371 від 29.07.2010р. про розгляд судом справи без участі представника Міського комунального підприємства “Маріупольське бюро технічної інвентаризації”.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

За змістом ст.317 Цивільного кодексу України володіти, користуватися і розпоряджатися майном має право його власник. Зокрема, саме власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до ст.82 Земельного кодексу України юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Як встановлено, 23.06.2008р. між Макєровою Любов’ю Іванівною та Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДТЕХГАРАНТ” був укладений договір купівлі – продажу, за змістом якого позивач отримав у власність земельну ділянку площею 0,1000 га по пров.Ласкова, 24-А Приморського району м.Маріуполя Донецької області.

Згідно із п.1.4 вказаного вище договору цільове призначення (використання) земельної ділянки – будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

За приписами ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

За змістом п.1.1. Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах N43 від 04.05.1999р. „Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі” право власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.

Право власності позивача на земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: пров.Ласкова, 24-А, Приморський район, м.Маріуполь, Донецька область, підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, який виданий управлінням Держкомзему в м.Маріуполі 21.10.2008р.

Згідно ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 90 Земельного кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем в процесі господарської діяльності на вказаній земельній ділянці були збудовані об’єкти нерухомого майна, а саме: гараж №1 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №2 літ.Б-1 площею 17,9 кв.м, гараж №3 літ.Б-1 площею 17,6 кв.м, гараж №4 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №5 літ.Б-1 площею 17,8 кв.м, гараж №6 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №7 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №8 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №9 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №10 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №11 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №12 літ.В-1 площею 17,7 кв.м, гараж №13 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №14 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №15 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №16 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №17 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №18 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №19 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №20 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №21 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №22 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №23 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №24 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, пров. Ласкова, 24-А.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності або на праві користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів, зокрема міських рад, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Статтею 29 Закону України “Про планування та забудову територій” встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Як встановлено судом, відповідного дозволу на виконання будівельних робіт по пров.Ласкова, 24-А Приморського районну м.Маріуполя Донецької області позивачем отримано не було.

Таким чином, за висновками суду, розташування позивачем спірних об’єктів за вказаною вище адресою є самочинним будівництвом.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як вказувалося вище, 21.10.2008р. позивачу було надано державний акт на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого позивач отримав земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва спірних об’єктів по пров.Ласкова, 24-А Приморського району м.Маріуполя Донецької області.

При цьому, як вказує позивач, самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки, визначеної державним актом на право власності на земельну ділянку. Ці обставини з боку відповідача не спростовані.

Згідно з наданим до матеріалів справи експертним дослідженням будівельно-технічної спеціалізації №10/120 від 14.07.2010р., складеним експертом Ігнатьковим Вадимом Миколайовичем Малого приватного підприємства „Виробнича фірма „Науктехпроект”, встановлено, що будівлі гаражів №1-24 є об’єктами нерухомості. При цьому, вказані будівлі відповідають вимогам будівельних норм та правил і мають 100% ступінь будівельної готовності для їх подальшої експлуатації.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що згідно свідоцтва №279 Ігнатькову Вадиму Миколайовичу присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових будівельно-технічних експертиз за спеціальністю „Дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів”, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при будівництві спірних об’єктів.

На підставі вищевикладеного, виходячи з того, що об’єкти нерухомості збудовані на земельній ділянці, власником якої є позивач, приймаючи до уваги надане до матеріалів справи експертне дослідження будівельно-технічної спеціалізації №10/120 від 14.07.2010р., суд дійшов висновку про відсутність порушень встановлених норм та правил при будівництві вказаного вище майна.

Як встановлено, листом без номеру та дати Товариство з обмеженою відповідальністю „БУДТЕХГАРАНТ” звернулося до відповідача з заявою про проведення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.

За приписами п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Проте, відповідно до надпису, який було зроблено відповідачем на зазначеному листі, Міським комунальним підприємством „Маріупольське бюро технічної інтаризації” відмовлено позивачу у проведені вказаних вище дій.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.20 Господарського суду України права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, приймаючи до уваги відмову відповідача у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, суд дійшов висновку, що позивач мав право на звернення до господарського суду за захистом свого права власності на спірні об’єкти.

Крім того, відповідно до ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” відповідна державна реєстрація – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/98 від 31.01.2001р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги, що спірні об’єкти збудовані на земельній ділянці, власником якої є позивач, а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом вказаних об’єктів прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, а саме: гараж №1 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №2 літ.Б-1 площею 17,9 кв.м, гараж №3 літ.Б-1 площею 17,6 кв.м, гараж №4 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №5 літ.Б-1 площею 17,8 кв.м, гараж №6 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №7 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №8 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №9 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №10 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №11 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №12 літ.В-1 площею 17,7 кв.м, гараж №13 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №14 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №15 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №16 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №17 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №18 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №19 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №20 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №21 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №22 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №23 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №24 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, пров.Ласкова, 24-А., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з того, що на момент звернення позивача до суду у останнього були відсутні правоустановчі документи на спірне майно, за висновками суду, з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі.

Таким чином, у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДТЕХГАРАНТ”, м.Донецьк до Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інтаризації”, м.Маріуполь задовольнити повністю.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДТЕХГАРАНТ”, м.Донецьк на об’єкти нерухомого майна, а саме: гараж №1 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №2 літ.Б-1 площею 17,9 кв.м, гараж №3 літ.Б-1 площею 17,6 кв.м, гараж №4 літ.Б-1 площею 17,7 кв.м, гараж №5 літ.Б-1 площею 17,8 кв.м, гараж №6 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №7 літ.В-1 площею 17,8 кв.м, гараж №8 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №9 літ.В-1 площею 17,9 кв.м, гараж №10 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №11 літ.В-1 площею 17,6 кв.м, гараж №12 літ.В-1 площею 17,7 кв.м, гараж №13 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №14 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №15 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №16 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №17 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №18 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №19 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №20 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №21 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №22 літ.А-1 площею 19,1 кв.м, гараж №23 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, гараж №24 літ.А-1 площею 19,0 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, пров.Ласкова, 24-А.

У судовому засіданні 05.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення підписано 06.08.2010р.

Суддя