Рішення № 106700962, 28.09.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/7637/21

Провадження № 2/932/4608/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Куцевола В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2021 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі є фактичними споживачами послуг позивача з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , проте вчасно та у відповідному розмірі оплату послуг не здійснюють, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 31.07.2021 року в сумі 18453,16 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів, а також інфляційні збитки – 2439,99 грн., прострочення 3% річних – 325,20 грн. та судові витрати в сумі 2270,00 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2021 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , який помер.

Ухвалою суду від 03.11.2021 року відкрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.

Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками до неї. Відповідно до вимог ст. ст.128, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фактичними споживачами послуг позивача з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.

Відповідно до державної програми забезпечення населення України, постачаються послуги з водопостачання і водовідведення за вищевказаним місцем реєстрації, а тому між КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та відповідачем встановились фактичні відносини з приводу надання зазначених послуг. Згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 526 від 20 квітня 1995 року про розподіл плати за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 67 ЖК Української РСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст.160 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2015 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року, який введено в дію 01 травня 2019 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Суд звертає увагу, що відповідно до довідки про склад сім`ї за місцем реєстрації відповідального квартиронаймача ОСОБА_2 , який помер, зареєстровані інші члени сім`ї, зокрема, ОСОБА_1 , який в рамках вищезазначених норм діючого законодавства є споживачем.

Відповідно до п.15 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року, який введено в дію 01 травня 2019 року, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року №6-2951цс15.

Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, згідно визначених тарифів, за адресою: АДРЕСА_1 , де відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на 31.07.2021 року складає 21218,35 грн. з яких : 18453,16 грн. - основний борг, 2439,99 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 325,20 грн. - 3% річних.

Враховуючи встановлені обставини фактичного споживання послуг позивача, які підтверджуються наданими доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог стосовно заборгованості за надані послуги та наявність підстав для захисту прав позивача і стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за спожиті послуги станом на 31.07.2021 року в розмір 18453,18 грн.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з юридичної природи правовідносин, що виникли між сторонами, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

В зв`язку з цим, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за період прострочення в сумі 2439,99 грн. та 3% річних за цей же період в сумі 325,20 грн.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду жодних доказів про погашення ним заборгованості за послугами водопостачання та водовідведення, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, що виникла станом на 31.07.2021 року в розмірі 21218,35 грн. з яких: 18453,16 грн. - основний борг, 2439,99 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 325,20 грн. - 3% річних.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 2270,00 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305, 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а) заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, що виникла станом на 31.07.2021 року в розмірі 21218,35 грн. з яких: 18453,16 грн. - основний борг, 2439,99 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 325,20 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Куцевол