Рішення № 10669782, 03.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.10 р. Справа № 2/164

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Красноармійськтепломережа” м. Красноармійськ

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Красноармійськ

про стягнення 10761,81грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Третяк В.І. за довір.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство „Красноармійськтепломережа” м. Красноармійськ звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Красноармійськ про стягнення заборгованості в сумі 10761,81грн. з яких 6985,11грн. заборгованість за теплову енергію, 722,32грн. - пеня, 2742,79грн. індекс інфляції, 311,59грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 267 від 15.10.2008р., акти на включення опалення, рахунки.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про зменшення позовних вимог, де останній зменшує позовні вимоги оскільки відповідачем було погашено заборгованість в розмірі 100грн. до подачі позовної заяви до суду. У звязку з позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 6885,11грн., пеню в розмірі 711,98грн., індекс інфляції в розмірі 2703,52грн. та 3% річних в розмірі 307,13грн. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач явку, свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.07.2010р.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обовязку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

15.10.2008р. між Приватним підприємцем ОСОБА_3 (Споживач) та Комунальним підприємством „Красноарміськтепломережа” (Теплопостачальна організація) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 267.

За цим договором теплопостачальна організація зобовязується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення в гарячій воді в необхідних йому обсягах, а Споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.2.5. договору встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Розділом 5 „Облік теплової енергії” визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом.

При відсутності приладів обліку або виході його з ладу кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Теплопостачанню організацією, як виняток, розрахунковим способом (за 1м2 опалювальної площі).

Теплопостачальна організація постачає Споживачу в період 15 жовтня 2008р. до 15 квітня 2011 року теплову енергію в гарячій воді згідно з цим договором.

Пунктом 6.1. договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів до 20 числа поточного місяця, остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється на підставі рахунку до 7 числа наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Відповідно до п. 7.2.2. договору споживач несе відповідальність згідно закону України № 43/96-ВР від 22.11.96р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” за несвоєчасну оплату послуг по спожитій тепловій енергії у строки, зазначені у розділі 6 цього договору. Споживач сплачує на користь Теплопостачальної організації, крім сум заборгованості, пеню, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано акт на включення опалення від 20.10.2008р. та від 21.10.2009р., які підписані з обох сторін без зауважень.

За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки за жовтень 2008р. на суму 33,23грн., за листопад 2008р. на суму 517,70грн., за грудень 2008р. на суму 503,60грн., за січень 2009р. на суму 483,48грн., за лютий 2009р. на суму 517,70грн., за березень 2009р. на суму 517,70грн., за квітень 2009р. на суму 174,79грн., за жовтень 2009р. на суму 209,69грн., від 15.03.2010р. на суму 786,32грн., від 09.02.2010р. на суму 786,32грн., від 19.01ю.2010р. на суму 786,32грн., від 08.12.2009р. на суму 786,32грн., від 10.11.2009р. на суму 786,32грн., від 26.10.2009р. на суму 279,02грн.

Як видно з матеріалів справи відповідач за отримані послуги з теплопостачання у період з жовтня 2008р. по травень 2010р. розрахувався частково в сумі 283,57грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Також у період з жовтня 2008р. по травень 2010р. позивачем було здійснено перерахування наданих послуг на суму 110,32грн.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість за послуги з теплопостачання за період з жовтня 2008р. по травень 2010р. в розмірі 6885,11грн., що підтверджено двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 21.07.2010р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобовязань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 6885,11грн. суду не представив, заявлені вимоги не спростував, у звязку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 7.2.2. договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 711,98 грн. за період з 23.11.2009р. по 26.05.2010р.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Перевіривши розрахунок пені, суд виходить з наступного, як видно з розрахунку позивача останнім нараховано пеню за період з 23.11.2009р. по 26.05.2010р. на суму боргу в розмірі 6885,11грн., однак згідно з обґрунтованого розрахунку заборгованості станом на 01.12.2009р. за відповідачем облікувалася заборгованість в розмірі 4566,46грн.

Таким чином, з огляду на невірне визначення позивачем суми заборгованості на яку останнім нараховано пеню, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 711,98грн. слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 307,13грн. за період з 01.11.2008р. по 26.05.2010р. та індекс інфляції в розмірі 2703,52грн. за період з листопада 2008р. по квітень 2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 307,13грн. та індексу інфляції в розмірі 2703,52грн. задоволенню не підлягать з наступних підстав.

Як видно з розрахунку 3% річних та індексу інфляції позивачем здійснено нарахування 3% річних на заборгованість в розмірі 6885,11грн. за період з 01.11.2008р. по 26.05.2010р.

Проте, як зазначалося вище, відповідно до обґрунтованого розрахунку заборгованості станом на 01.11.2008р. за відповідачем по даним позивача облікувалася заборгованість в розмірі 517,53грн.

За таких обставин, оскільки позивачем невірно визначено суму боргу на яку нараховано 3% річних та індекс інфляції вимоги позивача в цій частині підлягають залишенню без задоволення у звязку з не доведенням.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобовязань за договором, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства „Красноармійськтепломережа” м. Красноармійськ до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Красноармійськ про стягнення заборгованості в розмірі 10607,74грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (85300, АДРЕСА_1 ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Красноармійськтепломережа” (85300, м. Красноармійськ, вул.. Дніпропетровська, 4а, п/р 26004250122331 в УСБ м. Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 32213475) заборгованість в розмірі 6885,11грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 68,85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 150,99грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя