Рішення № 10669506, 03.08.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2010 р. Справа № 06/107-38 Господарський суд Волинської області у складі судді Демяк В.М., розглянувши справу

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до Закритого акціонерного товариства "Агроконтракт"

про стягнення 22191,98 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за дов. №1/2010 від 01.03.2010р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - підприємць ОСОБА_1 звернулася із позовом до відповідача Закритого акціонерного товариства "Агроконтракт" про стягнення 22191,98 грн. заборгованості за поставлений товар.

Заявлені позовні вимоги підтверджує договором поставки №260-07 від 15.03. 2007р., актом звірки взаємних розрахунків від 01.06.2009р.

На виконання ухвали господарського суду позивач подав копії накладних на відпуск товару відповідачу та договір поставки від 15.03.2007р.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, що не суперечить ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просить стягнути з відповідача 19 001,51 грн. суми основного боргу від решти заявлених вимог відмовився.

Згідно п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач вдруге в судове засідання не прибув, причини неявки суду не пояснив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату слухання справи. У письмовому поясненні поданому на вимогу суду, позовних вимог не визнає та просить до спірних правовідносин застосувати строк позовної давності.

Заявлене клопотання судом відхилено як необґрунтоване та не підтверджене відповідними доказами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті за наявними у ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

15 березня 2007р. ПП ОСОБА_1 ( Постачальник) та ЗАТ "Агроконтракт" (Покупець) уклали договір поставки товару №260-07.

Відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язався передавати у власність покупця товар за асортиментом. кількістю та ціною вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

При цьому оплата за товар згідно п.4.1. договору здійснюється по мірі реалізації товару покупцем через кожних 14 календарних днів.

Як підтверджено матеріалами справи, ПП ОСОБА_1 на виконання умов договору згідно видаткових накладних поставила товар на загальну суму 66 493,65 грн.

Між тим, ЗАТ "Агроконтракт" в порушення умов договору оплату здійснив частково.

На момент розгляду справи сума основного боргу відповідача становить 19 001,51 грн.

Дана обставина додатково підтверджена актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами ( а.с.5-6).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договору поставки товару.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Разом з тим. подаючи позов до суду позивач не підтвердив належними доказами про факти реалізації товару відповідачем, відповідно до яких настає строк для оплати товару на підставі п. 4.1. договору № 260-07.

Водночас, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогою про сплату заборгованості ( претензія від 20.10.2009р.) та поштовою квитанцією про її надсилання підтверджено про те, що відповідач зобов'язаний був провести розрахунок до 04.11.2009р.

Між тим, ЗАТ "Агроконтракт" кошти не сплатив.

Враховуючи викладене, позов підлягає до задоволення відповідно до уточнених позовних вимог повністю в сумі 19 001,51 грн.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються зі сплати державного мита в сумі 190,02 грн. та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. , відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. 44,49, п.5 ст.81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив:

1.Позов задовольнити в сумі 19001 грн.51 коп.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт" ( Волинська обл., м.Луцьк, вул.Конякіна,18а, р/р260043105805 в КБ "Західінкомбанк", код ЄДРПОУ 20136032) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_1 в Укрексімбанку) 19 001 грн.51 коп. основного боргу, та 190,02 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита , 236 грн. в повернення витрат по сплаті ІТЗ судового процесу.

Суддя В.М.Дем'як