Рішення № 10669365, 04.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2010Справа №2-4/3233-2010 За позовом Фірми «Донау Лаб» з 100% іноземним капіталом (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 10А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний» (97551, АР Крим, Сімферопольський район, с. Кальчугіно, вул. Промислова, 9)

про стягнення 124 444,92 грн.

Суддя І.К. Бєлоглазова

представники:

Від позивача – не з’явився (клопотання).

Від відповідача – не з’явився (клопотання).

Суть спору:

Фірма «Донау Лаб» з 100% іноземним капіталом, м. Київ, звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний», с. Кальчугіно, про стягнення з відповідача (з урахуванням уточнень від 02.08.2010 р.) 124444,92 грн. заборгованості, у тому числі 99999,74 грн. сума основного боргу, 19899,99 грн. інфляційні втрати та 4545,19 грн. - річні. Свої вимоги позивач мотивує тим, що після отримання підтвердження від відповідача щодо прийняття наданої пропозиції, здійснив поставку промислового обладнання на користь ТОВ «Виноградний», а відповідач прийняв та здійснив часткову оплату за отриманий у власність товар. Позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, поставив товар відповідачу на загальну суму 200466,14 грн., що підтверджується накладними №ДЛ-0000196 від 20.06.2008 р., №ДЛ-0000267 від 31.07.2008 р. Станом на 11.05.2010 р. відповідач свої договірні зобов’язання виконав лише частково на суму 100466,40 грн., таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 99999,74 грн. Крім того, позивач у своєї позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4545,19 грн. та інфляційні втрати у розмірі 19899,99 грн. Відповідач свої договірні зобов’язання перед позивачем не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що між сторонами не існувало договірних правовідносин, оскільки письмовий договір або інші письмові документи, яки б свідчили про те, що відповідач приймає на себе зобов’язання по строкам та оплаті поставленого товару, відсутні. Крім того, відповідач вважає, що надані позивачем документи (рахунок-фактура, накладні) не є договором, на підставі якого у відповідача виникли зобов’язання, а отже доводи позивача про існування заборгованості за ТОВ «Виноградний» є необґрунтованими. Відповідач вказує на те, що позивачем не направлялося на його адресу претензії про сплату боргу, а тому посилання на неї як на доказ, є безпідставним. Також, відповідач не згоден з нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних витрат, оскільки Фірма «Донау Лаб» з 100% іноземним капіталом не представила жодного доказу про прийняття ТОВ «Виноградний» зобов’язання відносно оплати у повному об’ємі суми, яку позивач просить з нього стягнути, строках його оплати. На підставі викладеного просить у позові відмовити.

У судовому засіданні 29.07.2010 р. за клопотанням сторін оголошувалася перерва відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України до 04.08.2010 р. для врегульовання спору.

04.08.2010 р. представник позивача у судове засідання не з’явився; надіслав клопотання про розгляд справи у відсутності представника за матеріалами, наявними у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився; надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки представника у судове засідання, оскільки він зайнятий у іншому судовому процесі. Доказів врегульовання спору суду не надано.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд -

В С Т А Н О В И В :

У 2008 році Фірмою «Донау Лаб» з 100% іноземним капіталом (постачальник) здійснена поставка товару ТОВ «Виноградний» на загальну суму 200466,14 грн., що підтверджено накладними №ДЛ-0000196 від 20.06.2008 р. та №ДЛ-0000267 від 31.07.2008 р. (а.с. 22-25). Товар відповідачем отриманий, що не оспорюється відповідачем. Оплата за товар здійснена відповідачем частково у сумі 100466,40 грн., про що свідчить виписка банку за 17.06.2008 р., копія якої надана відповідачем та прилучена до матеріалів справи.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов’язку.

Аналіз матеріалів справи дозволяє суду дійти висновку, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини, пов’язані з поставкою товарів, які згідно ст. 712 ЦК України регулюються параграфом 1 глави 54 ЦК України.

Факт поставки та отримання товару підтверджується накладними, підписаними повноваженими особами позивача та відповідача, що завірені печатками.

Позивач свої обов’язки виконав у повному обсязі. Зауваження відповідача стосовно отриманого товару відсутні.

Відповідачем на виконання обов’язків щодо сплати за отриманий товар здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 100 466,40 грн., в наслідок чого заборгованість відповідача станом на час звернення до суду складає 99999,74 грн. (200466,14 – 100466,40).

Відповідач наявність боргу в сумі 99999,74 грн. оспорює, посилаючись на те, що між ним та Фірмою «Донау Лаб» з 100% іноземним капіталом не існувало договірних відносин, згідно яких ТОВ «Виноградний» приймав на себе які-небудь зобов’язання. Доводи відповідача є хибними.

Згідно частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Враховуючи, що видаткові накладні, наявні в матеріалах справи, містять найменування продукції, її кількість, ціну, підписані представниками як позивача, так і відповідача та скріплені їх печатками, суд дійшов висновку, що між сторонами мав місце факт укладання правочину на поставку товару.

Ч. 1 ст. 173 ГК України, встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 99999, 74 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також у позовній заяві з урахуванням уточнень від 02.08.2010 р. просить стягнути на його користь 3 % річних у сумі 4545,19 грн. та інфляційні втрати у сумі 19899,99 грн. за період з 06.11.2008 р. по 11.05.2010 р.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату боргу, яка отримана відповідачем 28.10.2008 р. (51-53). Тобто, на підставі ст.. 530 Цивільного кодексу України ТОВ «Виноградний» повинен був сплатити вартість отриманого промислового обладнання до 05.11.2008 р. Однак, відповідач своє зобов’язання не виконав.

Згідно з розрахунком, виконаним відповідно до вимог чинного законодавства, втрати від інфляції за час прострочення складають 19899,99 грн., річні в розмірі 3% - 4545,19 грн.

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення 19899,99 грн. індексу інфляції та 3% річних у сумі 4545,19 грн. за період з 05.11.2008 р. по 11.05.2010 р. теж підлягають задоволенню.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, то воно не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. У даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи. У судовому засіданні оголошувалася перерва за клопотання сторін для врегульовання спору, але цього не відбулося. Крім того, суд не визнає причину неявки у судове засідання представника відповідача, вказану у клопотання, поважною. Відповідно до ст.. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визнані законодавством або установчими документами, а також довіреністю. Тобто, у випадку неможливості явки в судове засідання однієї особи, відповідач не був позбавлений можливості забезпечити явку в судове засідання іншого представника. Крім того, в разі необхідності надання документів, які відповідач вважає важливими для з’ясування обставин справи, він мав можливість це зробити, тем більш, що клопотання про відкладення слухання справи було подано представником відповідача напередодні судового засідання особисто.

Судові витрати суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фірми «Донау Лаб» з 100% іноземним капіталом, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний», с. Кальчугіно, Сімферопольський район, про стягнення 124444,92 грн. заборгованості задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний», (97551, Сімферопольський район, с. Кольчугіно, вул.. Промислова, 9, р/р 26000190 Філія ПУМБ у м. Севастополі, МФО 308092, ЄДРОПУ 34744635) на користь Фірми «Донау Лаб» з 100% іноземним капіталом, (03040, м. Київ, вул.. Стельмаха, 10а, р/р 26006003019200 у АБ «Інг Банк Україна» м. Київ, МФО 300539, ЄДРПОУ 24263052) 124444,92 грн. заборгованості, у тому числі 99999,74 грн. сума основного боргу, 3% річних у розмірі 4545,19 грн. та індекс інфляції у розмірі 19899,99 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний», (97551, Сімферопольський район, с. Кольчугіно, вул.. Промислова, 9, р/р 26000190 Філія ПУМБ у м. Севастополі, МФО 308092, ЄДРОПУ 34744635) на користь Фірми «Донау Лаб» з 100% іноземним капіталом, (03040, м. Київ, вул.. Стельмаха, 10а, р/р 26006003019200 у АБ «Інг Банк Україна» м. Київ, МФО 300539, ЄДРПОУ 24263052) 1 244,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоглазова І.К.