Рішення № 10669278, 03.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2010Справа №2-22/3243-2010 За позовом – ПП «Сім Вітрів Продукт», м. Севастополь, вул. Харківська, 77; м. Севастополь, вул. Токарева, 1

до відповідача – ТОВ «ДЕКОСТА», м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, а/2; м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9/91

про стягнення 8416,55 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ПП «Сім Вітрів Продукт» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «ДЕКОСТА», просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 7709,55 грн., пеню – 707,00 грн., всього – 8416,55 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 2 від 26.07.2009 року не здійснив у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 7709,55 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

26.07.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №2.

На виконання умов договору №2 від 26.07.2009 року, позивач, у період з 23.07.2009 року по 23.10.2009 року поставив відповідачу товар загальною вартістю 29821,86 грн., що підтверджується витратними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, а.с. 20-33.

Відповідно до пункту 5.6 договору та пунктом 4 протоколу розбіжностей, оплата товару покупцем здійснюється протягом 30 календарних днів.

Позивач зазначив при поданні позову, що термін сплати за поставлений товар по вказаних накладних згідно з договором скінчився, але, відповідачем у порушення умов договору отриманий товар був оплачений частково на суму 22112,31 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за Договором № 2 від 26.07.2009 року станом на 07.06.2010 року складає 7709,55 грн.

Але, суд звертає увагу на те, що під час розгляду даної справи відповідачем суду були надані платіжні доручення, а.с. 74-81, відповідно до яких судом встановлено, що суму основного боргу у розмірі 7709,55 грн. сплачена у повному обсязі.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в частині вимог про стягнення з відповідача 7709,55 грн. відсутній предмет спору.

Пунктом 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 7709,55 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 707,00 грн. пені.

Пунктом 6.5 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) передбачено, що за несвоєчасну сплату отриманого товару покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Види забезпечення виконання зобов'язання визначені статтею 546 Цивільного кодексу України. Так, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Однак, слід звернути увагу на те, що первинні документи, якими є накладні, а.с. 20-33, не містять будь-яких посилань на укладений між сторонами договір поставки № 2.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували, що поставка товару по спірних накладних здійснювалась на виконання договору поставки № 2 від 26.07.2009 року.

Іншого письмового правочину щодо встановлення забезпечення виконання зобов'язання за спірними поставками позивачем також надано не було.

Зазначені обставини виключають можливість застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені.

Отже, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача 707,00 грн. нарахованої пені.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача враховуючи те, що оплата суми основного боргу булла здійснена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 03 серпня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Провадження по справі в частині стягнення з відповідача 7709,55 грн. основного боргу – припинити.

2.          Стягнути з ТОВ «ДЕКОСТА» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, а/2; м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9/91, рахунок № 2600141 в АБ СФ «АвтоЗАЗбанк» м. Сімферополь, МФО 384737, ЄДРПОУ 33077206) на користь ПП «Сім Вітрів Продукт» (м. Севастополь, вул. Харківська, 77; м. Севастополь, вул. Токарева, 1, рахунок № 26003060125084 в ФКБ «Приватбанк» м. Севастополь, МФО 324935, ЄДРПОУ 33488964) 102,00 грн. державного мита.

3.          Стягнути з ТОВ «ДЕКОСТА» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, а/2; м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9/91, рахунок № 2600141 в АБ СФ «АвтоЗАЗбанк» м. Сімферополь, МФО 384737, ЄДРПОУ 33077206) на користь ПП «Сім Вітрів Продукт» (м. Севастополь, вул. Харківська, 77; м. Севастополь, вул. Токарева, 1, рахунок № 26003060125084 в ФКБ «Приватбанк» м. Севастополь, МФО 324935, ЄДРПОУ 33488964) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.          В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 707,00 грн. пені – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.