Рішення № 106689215, 29.09.2022, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2597/17

Провадження №2-а/367/142/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Глушко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання неправомірними рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання неправомірними рішення та зобов`язання вчинити дії. В позовній заяві зазначає, що6 березня 2017 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». До заяви надала дані про заробітну плату, видані Управлінням праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради щодо розміру заробітної плати на посаді, яку обіймала при виході на пенсію. До виходу на пенсію працювала на посаді головного спеціаліста. Рішенням Управління Пенсійного фонду в м. Ірпені Київської області від 13.03.2017р. № 868 їй відмовлено у перерахунку пенсії посадової особи місцевого самоврядування з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213-V111, відповідно до якого у разі неприйняття до 1 червня 2015р. закону щодо призначення (перерахунку) всіх пенсій, у тому числі спеціальних, з 1 червня 2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються(перераховуються) відповідно до ряду законів України, зокрема «Про службу в органах місцевого самоврядування». Вважає рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії безпідставним. Відповідачем самовільно внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213- V 111 в тій частині, що у п.5 Прикінцевих положень даного закону мова йде про призначення пенсій, а не про перерахунок. Тому застосування цієї норми як підстави для відмови у перерахунку пенсії є протиправним. Відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ (у редакції, на час звернення позивача, із заявою про перерахунок пенсії) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01.12.2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики». Таким чином, положеннями Постанови № 865 на час її звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії не передбачено порядку перерахунку пенсії державного службовця, а значить, і посадової особи місцевого самоврядування. На даний час всупереч статті 37-1 Закону №3723-XII Кабінетом Міністрів України взагалі не визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям. До заяви про перерахунок пенсії до управління Пенсійного фонду в м. Ірпені надана довідка № 2096 від 06.03.2017р, яка не відповідає вимогам постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013р. № 15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах №2а-2893/12/2670, №2а-4753/09/2670», якою затверджено форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії. Однак, на її звернення за останнім місцем роботи у видачі довідки було відмовлено, в листі про відмову від 25.01.2017р. № 730 управління посилається на те, що права на перерахунок пенсії вона не має, а форма довідки, яка була затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 р. № 15-1, виключена постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 р. № 15-2. Разом з тим, на час підвищення посадових окладів на 25% з 01.12.2015 р. раніше діюча форма довідки була чинною, а інша форма довідки Пенсійним фондом України до цього часу так і не затверджена. На її повторне звернення листом від 06.03.2017р. № 2096 замість довідки встановленої форми управлінням було надано лист-відповідь, в якій вказано посадовий оклад після підвищення та інші складові заробітної плати. Невидача довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії з підстав того, що форму довідки виключено постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016р.№ 15-2 є порушенням її конституційних прав як непрацюючої посадової особи місцевого самоврядування, оскільки пенсія була призначена в редакції Закону України «Про державну службу» №3723- XII, норми якого передбачають перерахунок розміру пенсії у разі підвищення заробітної плати. Просить суд визнати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії посадової особи місцевого самоврядування з 1.12.2015 року у зв`язку підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» протиправним. Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії посадової особи місцевого самоврядування в розмірі 80% заробітної плати з 1.12.2015 року, виходячи з довідки про заробітну плату, яка буде витребувана від управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, у зв`язку з підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» з урахуванням проведених виплат. Судові витрати покласти на відповідача.

Від Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області надійшов відзив на адміністративний позов у якому зазначено, що відповідно до матеріалів пенсійної справи, пенсія позивачці призначена відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 09.09.2005 року та здійснено обрахунок розміру пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу». 06.03.2017 року ОСОБА_1 звернулася до управління із заявою про перерахунок пенсії та надала такі документи: лист про заробітну плату від 06.03.2017 № 2096, виданий Управлінням праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловік - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,- у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державні службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. У відповідності до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у заявку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. У зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889- VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року - № 3723- XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване здійснення перерахунку пенсії державних службовців (ст. 37-1). Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, 01.05.2016р. Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, не передбачено здійснення перерахунку пенсії державним службовцям. Також управління звертає увагу суду, що документ № 2096 від 06.03.2017 року, який надано позивачем не є довідкою для перерахунку пенсії та не відповідає вимогам Постанови правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 р. № 15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-2893, що подається для перерахунку пенсії. Рішенням управління від 13.03.017 року № 868 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю норм законодавства, які регулюють питання перерахунку пенсії та у зв`язку з ненаданням довідки належної форми. Таким чином, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016 року, управлінням обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку. Враховуючи викладене просить відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання позивач не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просила задовольнити заявлені вимоги.

Відповідач в судове засідання не забезпечив явку свого представника про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно рішення Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 868 від 13.03.2017 року ОСОБА_1 за її заявою № 868 від 06.03.2017 року відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». В рішенні зазначено, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIIІ визначено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення (перерахунку) всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються (перераховуються) відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу» Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Таким чином, для проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», після 01.06.2015 року законодавчим органом має бути прийнятий новий закон, який призначатиме інші умови призначення чи проведення перерахунку пенсій ніж існуючі. Виходячи з викладеного, законні підстави для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» відсутні.

Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради від 25.01.2017 року № 730 вбачається, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яким було визначено умови перерахунку пенсій. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» втратила чинність. Крім цього, форми довідок про заробітну плату (затвердженні постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1), які надавалися для проведення перерахунку пенсії, виключені постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2. Виходячи з вищевикладеного, для видачі довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям за формою затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України немає підстав.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. У зв`язку з цим, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, який набрав чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15.12.2015 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року.

23.09.2016 року постанова Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року взагалі втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Як вбачається із постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, на яку посилається позивачка, нею регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати.

Отже, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії позивачем подано 06.03.2017 року, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку, оскільки правові норми, які б передбачали перерахунок призначеної позивачеві пенсії на час звернення до відповідача відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прийняття відповідачем рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача не призвело до зменшення розміру пенсії, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Посилання позивачки на порушення статті 22 Конституції України у зв`язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже ні Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ні стаття 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення позивачки за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку позивачці.

Оскільки, оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах своїх повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 9, 72-77, 90, 139, 229, 242, 244, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання неправомірними рішення та зобов`язання вчинити дії.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза