
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
30 вересня 2022 рокум. Ужгород№ 260/6674/21Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання - Зейкан М.М.
за участю:
представник позивача: Буря О.О.,
представника відповідача: Горбачова Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі – позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі – відповідач, ДП «Закарпатський облавтодор») про зупинення видаткових операцій на рахунках ДП «Закарпатський облавтодор» та зобов`язання вчинити певні дії, зокрема – зупинити видаткові операції на рахунках Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31179046 із місцезнаходженням: 88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, що знаходяться в банках (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) та зобов`язання виконати законні вимоги податкового керуючого.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг перед бюджетом у розмірі 44379949,52 грн. по платежу 14010100 «Податок на додану вартість».
Контролюючим органом було направлено відповідачу по справі податкову вимогу №207-25 від 04.02.2015 року на суму податкового боргу у розмірі 1647560,95 грн. по платежу 14010100 «Податок на додану вартість» та прийнято рішення №16/25 від 04.02.2015 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ДП «Закарпатський облавтодор».
У зв`язку зі збільшенням розміру податкового боргу контролюючим органом направлено запит №11722/6/07-16-13-02-14 від 10.09.2021 року, щодо надання переліку ліквідного майна, що може бути описане у податкову заставу (погодженого із органом уповноваженим майном) протягом 30 днів після вручення запиту.
Відповідач відповідь на вимогу контролюючого органу, щодо надання ліквідних активів у податкову заставу не надав ні у вказаний у запиті строк, ні станом на день подання позовної заяви.
Контролюючим органом здійснено пошук ліквідних активів боржника шляхом надсилання запиту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та отримано інформацію, що станом на 26.08.2021 року за відповідачем рахуються об`єкти нерухомого майна.
25.10.2021 року податковим керуючим ОСОБА_1 складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №7/13-02.
Оскільки, платник податків проігнорував законну вимогу податкового керуючого надати інформацію, щодо наявності/відсутності ліквідного майна ДП «Закарпатський облавтодор», контролюючий орган відповідно звернувся до суду із позовом про зупинення видаткових операцій платника податків та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
08.12.2021 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки у податкового керуючого були відсутні безумовні підстави складати акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу, контролюючий орган повинен був скласти акт про перешкоджання діяльності податкового керуючого, докази перешкоджання діяльності податкового керуючого з боку ДП «Закарпатський облавтодор» або про безумовну відмову від надання документів податковому керуючому позивачем не надано, наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту на кошти та інші цінності, в акті від 25.10.2021 року не конкретизовано у чому полягає перешкоджання у діяльності податкового керуючого, які саме документи не були надані відповідачем та яким чином відповідач висловив свою відмову надати документи податковому керуючому чи відмовився допускати його до складання відповідного опису.
05 січня 2022 року позивачем по справі надано відповідь на відзив, яким зазначено, що станом 01.12.2021 року в податкову заставу описано рухоме майно (транспортні засоби) підприємства балансовою (залишковою) вартістю 4162,87 тис. грн., що значно менше розміру податкового боргу, на неодноразові звернення контролюючого органу, щодо надання переліку майна, яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні) для опису майна в податкову заставу станом на 29.12.2021 року відповіді не надано.
17 січня 2022 року відповідачем було подано заперечення, у яких зазначив, що не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, оскільки на підставі п. 4.5 та 4.6. статуту ДП «Закарпатський облавтодор» операції з нерухомим майном (в тому числі відчуження, застава) здійснюються підприємством з дозволу погодження Засновника (Вищого органу засновника), у зв`язку із чим підприємство звернулося до Засновника, як власника майна, щодо порядку передачі нерухомого майна в податкову заставу. Засновником відповідача є AT «ДАК «Автомобільні дороги України», надалі за текстом також - «Компанія». Відповідно до Статуту AT «ДАК «Автомобільні дороги України», Компанія є власником майна, переданого їй засновником до статутного капіталу та переданого Компанією дочірнім підприємствам на праві господарського відання. З огляду на те, що Компанія є засновником дочірнього підприємства, яке створене на власності Компанії, положення абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №221 кореспондуються з положеннями, викладеними в Статуті ДП «Закарпатський облавтодор», та оскільки в статутному капіталі Компанії частка держави становить 100 відсотків, то, відповідно, в статутному капіталі ДП «Закарпатський облавтодор» частка держави становить не менше 25 відсотків, що є підставою для застосування мораторію на можливу в подальшому примусову реалізацію майна.
Ухвалою суду від 06 липня 2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та з міркувань викладених у письмових поясненнях до судових дебатів. Просила прийняти рішення, про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
ДП «Закарпатський облавтодор» внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Собранецька, буд. 39 та перебуває на обліку у ДПІ у місті Ужгороді з 07.12.2000 року як платник податків.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищевказаних норм та у зв`язку із наявністю податкового боргу, контролюючим органом направлено боржнику податкову вимогу №207-25 від 04.02.2015 року на суму податкового боргу у розмірі 1647560,95 грн. по платежу 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» рекомендованим листом з повідомленням, яка була вручена – 09.02.2015 року.
Рішенням про опис майна у податкову заставу №16/25 від 04 лютого 2015 року вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ДП «Закарпатський облавтодор», а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.
Вказане рішення разом з податковою вимогою було надіслане відповідачу супровідним листом №988/10/07-01-25 від 04.02.2015 року та вручене 09.02.2015 року.
Контролюючим органом проведено опис рухомого майна (транспортних засобів) на суму 4162,87 тис. грн.
Наказом ГУ ДПС у Закарпатській області від 26.01.2021 року №127 начальника відділу по роботі з податковим боргом у місті Ужгороді ОСОБА_1 призначено податковим керуючим Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор».
Пункт 59.5 ст.59 ПК України встановлює, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Станом на 23.10.2021 року за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 44379949,52 грн., а саме з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що підтверджується довідкою позивача про стан податкового боргу ДП «Закарпатський облавтодор».
Абзацом 5 пункту 89.2 статті 89 ПК України передбачено, що у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
У зв`язку з тим, що сума податкового боргу значно зросла, оскільки податковий борг станом на дату формування податкової вимоги - становив 1647560,95 грн., а станом на 10.09.2021 року складає 43962673,31 грн. по податку на додану вартість та єдиному внеску у розмірі 74862,62 грн., і податковий борг, термін сплати якого не настав (розстрочений згідно з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року по справі №807/1495/17) станом на 10.09.2021 року складає 1533866,95 грн. необхідним стало проведення додаткових заходів податковим керуючим, щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, зокрема на суму зростання податкового боргу.
ГУ ДПС у Закарпатській області на адресу відповідача направлено запит №11722/6/07-16-13-02-14 від 10.09.2021 року, щодо переліку ліквідного майна, що може бути описане у податкову заставу (погодженого із органом уповноваженим майном) протягом 30 календарних днів після дати вручення запиту. Вказаний запит було вручено головному бухгалтеру відповідача 14.09.2021 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вказано, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 191 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.
Приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За нормами пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Положеннями пункту 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункти 88.1-88.2. статті 88 ПК України).
Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема, підпунктом 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно (пункт 89.2 статті 89 ПК України).
Відповідно до пункту 91.3 статті 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (абзац 1 пункту 89.4 статті 89 ПК України).
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна (абзаци 2, 3 пункту 89.4 статті 89 ПК України).
Отже, як вже зазначалося вище, станом на 23.10.2021 року за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 44379949,52 грн., а також сума діючих розстрочень (відстрочень) податкового боргу, термін сплати яких не настав, розстрочений згідно з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року по справі №807/1495/17 складає 1424323,57 грн. Даний факт не заперечується сторонами.
У зв`язку з збільшенням податкового боргу у відповідача по справі податковий орган надіслав запит №111722/6/07-16-13-02-14 від 10.09.2021 року про надання переліку ліквідного майна, що може бути описане у податкову заставу (погоджене із органом уповноваженим управляти майном), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, включаючи розстрочення (відстрочені) суми податкового боргу протягом 30 календарних днів після дати вручення даного листа.
При цьому, відповідь на виказаний запит відповідачем не надано, про що, зазначено у акті відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 25.10.2021 року №7/13-02, яким підтверджено, що ДП «Закарпатський облавтодор», за наявності законодавчих підстав, на вимогу податкового керуючого не надав документів, необхідних для такого опису. Дані обставини підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.
Суд, констатує, що відповідачем по справі до відзиву на позовну заяву додано запит податкового керуючого Левченко М.І. про надання переліку майна для реєстрації податкової застави та підтверджуючих документів від 20.08.2021 року, а також відповіді №522/06-06 від 25.08.2021 року, №521/06-06 від 25.08.2021 року, №3/17-10/2449 від 25.08.2021 року, №524/0-06 від 26.08.2021 року.
Однак, суд не приймає відповіді від 25.08.2021 року надані відповідачем по справі, як відповідь на запит контролюючого органу від 10.09.2021 року, оскільки такі були надані на запит податкового керуючого від 20.08.2021 року.
Крім цього, суд звертає увагу, що у клопотанні відповідача від 30.08.2022 року про відкладення судового засідання таким зазначено, що 18.08.2022 року на підприємстві відповідача було прийнято наказ №31 про проведення позапланової інвентаризації з метою передання визначеного під час інвентаризації ліквідного майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, у податкову заставу. Тобто, намір у відповідача про передання ліквідного майна у податкову заставу з моменту формування запиту податковим керуючим позивача від 10.09.2021 року та з урахуванням обставин та термінів передачі майна у податкову заставу наведених у пункті третьому відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив відповідача, виник тільки 18.08.2022 року.
При цьому, пунктом 5,7 Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 №1954 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 24 січня 2011 року за №109/18847 (далі - Положення) визначено строки проведення інвентаризації за обставин, що розглядаються судом.
Так, після дати вручення підприємству податкової вимоги, яка надсилається (вручається) платнику податку в порядку, визначеному статтею 59 ПК України, не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати ним суми грошового зобов`язання наказом керівника підприємства затверджується рішення про проведення інвентаризації майна підприємства, склад інвентаризаційної комісії та дата інвентаризації. До складу інвентаризаційної комісії, яку очолює керівник підприємства, залучаються головні спеціалісти та інші фахівці, обізнані з відповідною технологією та організацією виробництва. Датою інвентаризації є дата не пізніше третього календарного дня від дати вручення підприємству податкової вимоги. Інвентаризація майна проводиться згідно з чинним законодавством і повинна бути завершена в строк до 15 календарних днів після визначеної наказом дати інвентаризації. На підставі матеріалів інвентаризації підприємство в п`ятиденний строк після затвердження результатів інвентаризації складає пооб`єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, за відповідними формами, наведеними в додатках 1 та 2 до цього Положення. Під час формування переліків керуються вимогами пункту 4 цього Положення та частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (2163-12). Зазначені переліки майна підприємство подає на затвердження до органу, уповноваженого управляти таким державним майном.
Згідно пункту 10 Положення, у випадку надсилання (вручення) підприємству податкової вимоги на іншу суму податкового боргу в строк, що не перевищує один календарний рік від дати проведення повної інвентаризації, метою якої було визначення переліків майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, підприємство вживає заходів щодо уточнення результатів повної інвентаризації. Уточнення проводиться створеною відповідно до наказу керівника підприємства комісією шляхом інвентаризації майна, що вибуло або було придбане за час, що минув від дати повної інвентаризації до дати інвентаризації, що проводиться з метою уточнення результатів повної інвентаризації. Проведення такої інвентаризації, складення та затвердження матеріалів інвентаризації та переліків майна здійснюються в порядку, визначеному пунктами 5-9 цього Положення.
При цьому, у судовому засіданні від 29.09.2022 року про результати проведеної інвентаризації відповідач так і не повідомив ні суд, ні позивача, та зазначив, що на підприємстві змінилася позиція з цього питання.
Також суд зауважує, що позивач, керуючись пунктом 89.4 ПК України для зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, додатково здійснює посилання на підпункт 20.1.32. пункту 20.1. статті 20 ПК України, яким передбачено право контролюючого органу, визначеного підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Проте застосування механізму накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку здійснюється в межах статті 94 ПК України, зокрема, в частині підпункту 94.6.2 пункту 94.6 Кодексу, та за наявності підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Враховуючи, що позивач просить суд застосовати механізм зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача на підставі пункту 89.4 ПК України і ним складено відповідний акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, то суд дійшов висновку, що позов ГУ ДПС у Закарпатській області про зупинення видаткових операцій на рахунках ДП «Закарпатський облавтодор» підлягає до задоволення частково, шляхом зупинення видаткових операції на рахунках ДП «Закарпатський облавтодор» у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України)
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат між сторонами відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Собранецька, буд. 39, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 31179046) про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків - задовольнити частково.
Зупинити видаткові операції на рахунках дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Собранецька, буд. 39, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 31179046) у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 жовтня 2022 року.
СуддяЯ. М. КалиничСудове рішення № 106687826, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/6674/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: