Рішення № 106685120, 04.10.2022, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5560/22

Провадження №2/442/1169/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого – судді Медведика Л.О.,

з участю секретаря Далявської Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, ОСОБА_2 , за участю третьої особи Першої Дрогобицької держаної нотаріальної контори про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в підтвердження позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід, ОСОБА_3 , який перебував у шлюбі з ОСОБА_4 . Згідно свідоцтва про одруження шлюб між ними було укладено 14 січня 1955 року. За час шлюбу дідом та бабою було збудовано житловий будинок АДРЕСА_1 . Після його смерті спадкоємцями по закону були – дружина – ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 (батько позивачки) та дочка – ОСОБА_6 – відповідач по справі. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно – Ѕ частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , оскільки це майно набуте подружжям ОСОБА_7 за час шлюбу. Фактично спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 , які проживали разом із спадкодавцем. Дочка спадкодавця ОСОБА_3 відмовилася від спадщини після смерті батька на це спадкове майно в користь своєї мами – дружини спадкодавця ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , після його смерті спадкова справа не відкривалася. Позивачка - його дочка та його мама ОСОБА_4 прийняли спадщину як спадкоємеці по закону першої черги, так як проживали і були зареєстровані з ним на час смерті у будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 належала у вказаному будинковолодінні – Ѕ частина як частка у спільному майні подружжя, ј частки у будинку успадкованої як спадкоємцем по закону першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_3 , 1/8 частки у будинку успадкованої як спадкоємцем по закону після смерті сина ОСОБА_5 . 1/8 частку у спірному будинковолодінні успадкувала позивачка після смерті свого батька ОСОБА_5 як спадкоємець по закону першої черги, однак спадщини не оформляла.06 лютого 2019 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений секретарем Ступницької сільської ради Дрогобицького району Мельникович Л.О. за реєстровим №3, згідно якого все своє майно заповідала онуці – позивачці ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла. Після її смерті Першою Дрогобицькою нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №246/2019. На окреме спадкове майно позивачка оформила спадщину як спадкоємець по заповіту після смерті ОСОБА_8 . Зокрема, 11 листопада 2019 року державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушнір О.І. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом по спадковій справі №246/2019, зареєстровано в реєстрі за №1-960, згідно якого позивачка набула у власність спадкове майно – земельну ділянку площею 0,8329га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ступницької сільської ради, кадастровий номер 4621287800:05:000:0035 та на земельну ділянку площею 1,2464га. для ведення товарного с-г виробництва розташованої на території Ступницької сільської ради, кадастровий номер 4621287800:05:000:0044. 18 листопада 2021 року державний нотаріус Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушнір О.І. надав позивачці відмову у видачі свідоцтва права на спадщину відповідної частки у житловому будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування по заповіту після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності на житловий будинок. Відтак, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явилася. Від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, посилаючись на підстави, викладені в заяві. Просила задоволити позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позов визнає.

Представник відповідача Дрогобицької міської ради в судове засідання не з`явився. Подав відзив на позовну заяву з висловленням своєї позиції щодо позову. Щодо задоволення позову покладається на думку суду.

Третя особа надіслала суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності та щодо задоволення позову, покладається на думку суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки – ОСОБА_3 , який перебував у шлюбі з ОСОБА_4 . Згідно свідоцтва про одруження шлюб між ними було укладено 14 січня 1955 року. За час шлюбу дідом та бабою позивачки було збудовано житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується технічним паспортом на будинок та довідкою Ступницької сільської ради №191 від 15.04.2013 року. Згідно даних погосподарських книг Ступницької сільської ради будинковолодіння АДРЕСА_2 рахувалося за ОСОБА_3 .

Після його смерті спадкоємцями по закону були – дружина – ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 (батько позивачки) та дочка – ОСОБА_6 – відповідач по справі. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно – Ѕ частину будинковолодіння АДРЕСА_2 , оскільки це майно набуте подружжям ОСОБА_7 за час шлюбу. Фактично спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 , які проживали разом із спадкодавцем. Дочка спадкодавця ОСОБА_3 відмовилася від спадщини після смерті батька на це спадкове майно в користь своєї мами – дружини спадкодавця ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , після його смерті спадкова справа не відкривалася. Позивачка - його дочка та його мама ОСОБА_4 прийняли спадщину як спадкоємеці по закону першої черги, так як проживали і були зареєстровані з ним на час смерті у будинку АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 належала у вказаному будинковолодінні – Ѕ частина як частка у спільному майні подружжя, ј частки у будинку успадкованої як спадкоємцем по закону першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_3 , 1/8 частки у будинку успадкованої як спадкоємцем по закону після смерті сина ОСОБА_5 .

1/8 частку у спірному будинковолодінні успадкувала позивачка після смерті свого батька ОСОБА_5 як спадкоємець по закону першої черги, однак спадщини не оформляла.

06 лютого 2019 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений секретарем Ступницької сільської ради Дрогобицького району Мельникович Л.О. за реєстровим №3, згідно якого все своє майно заповідала онуці – позивачці ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла. Після її смерті Першою Дрогобицькою нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №246/2019. На окреме спадкове майно позивачка оформила спадщину як спадкоємець по заповіту після смерті ОСОБА_8 . Зокрема, 11 листопада 2019 року державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушнір О.І. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом по спадковій справі №246/2019, зареєстровано в реєстрі за №1-960, згідно якого позивачка набула у власність спадкове майно – земельну ділянку площею 0,8329га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ступницької сільської ради, кадастровий номер 4621287800:05:000:0035 та на земельну ділянку площею 1,2464га. для ведення товарного с-г виробництва розташованої на території Ступницької сільської ради, кадастровий номер 4621287800:05:000:0044.

18 листопада 2021 року державний нотаріус Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушнір О.І. надав позивачці відмову у видачі свідоцтва права на спадщину відповідної частки у житловому будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування по заповіту після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності на житловий будинок. При цьому нотаріусом не враховано, що сказаний будинок з господарськими спорудами набутий подружжям за час шлюбу і був спільною подружньою власністю, в якій частка покійної ОСОБА_4 становила Ѕ частину.

Згідно технічного паспорту житловий будинок А-1, побудований 1967 році. До житлового будинку належать наступні господарські споруди – літна кухня Б, сарай В, гараж, сарай, сарай Г, сарай Д, сарай Е, сарай Є, сарай Ж, навіс З, вбиральня И, огорожа 1, ворота з хвірткою2, колодязь К; інвентарна вартість будинковолодіння становить 204898грн.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1222-1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого, статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання , у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як передбачено п. 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 2ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із угод.

Відповідно до положень частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом (частина четверта статті 182 Цивільного кодексу України, стаття 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

За змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Відсутність державної реєстрації майнових прав за спадкодавцем не позбавляє спадкоємців права на спадщину.

Як роз`яснено у п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За життя спадкодавець ОСОБА_4 володіла 7/8 ідеальних частин спірного житлового будинку з господарськими спорудами, на які у встановленому законом порядку за життя не зареєструвала право власності.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (п.23) зазначив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В сукупності наведені вище докази свідчать про підставність позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 81, 264, 265, 352 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування 7/8 ідеальних частин по заповіту після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та 1/8 ідеальних частин в порядку спадкування по закону після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Медведик Л.О.