
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2022 року м. Черкаси справа № 925/476/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Кандаурова М.В., за участі представників сторін:
від позивача: Драчевська Л.М. – за довіреністю;
від першого відповідача: не з`явився;
від другого відповідача: Мельник О.Ю. - адвокат за ордером;
розглянувши матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" (м. Умань, Черкаська область) до Уманської міської ради (м. Умань, Черкаська область) та до фізичної особи-підприємця Кисіль Ігоря Анатолійовича (м. Умань, Черкаська область) про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсними результатів земельних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов з вимогами про:
- визнання недійсним та скасування рішення Уманської міської ради від 26.02.2021 № 32-8/8 "Про затвердження переліку земельних ділянок комунальної власності Уманської міської ради, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами";
- визнання недійсними похідних (прийняті на підставі) незаконного рішення Уманської міської ради від 26.02.2021 № 32-8/8
*результатів земельних торгів у формі аукціону № 33439, які проведені 28.05.2021 організатором земельних торгів Уманською міською радою, що викладені у формі протоколу земельних торгів від 28.05.2021 № 1 з продажу права оренди земельної ділянки, кадастровий номер:7110800000:04:004:0051;
*договору оренди землі від 28.05.2021, що укладений за результатами земельних торгів між Уманською міською радою та ОСОБА_1 , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 0,8263 га, кадастровий номер:7110800000:04:004:0051;
- скасувати рішення від 03.06.2021 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58520851.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2022 в позові відмовлено повністю.
Справа розглянута за правилами загального позовного провадження.
13.09.2022 до суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Кисіль Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення та стягнення на його користь із позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
В засідання по розгляду заяви не з`явився представник Уманської міської ради, явка представників сторін обов`язковою не визнавалася.
Представник другого відповідача ФОП Кисіль І.А. свою заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримав повністю і просить суд її задовольнити.
Представник позивача подав заперечення і вказав, що витрати відповідача ФОП Кисіль І.А. на професійну правничу допомогу не є належним чином підтвердженими доказами, а самі витрати є неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами. Позивач просить повністю відмовити другому відповідачу у стягненні 50000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши доводи та заперечення сторін з приводу прийняття у справі додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне:
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
В засіданні 09.09.2022 та до початку судових дебатів, представником 2-го відповідача було заявлено, що докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням всіх проведених у справі засідань будуть подані протягом 5 днів після прийняття рішення, про що внесено запис у протокол судового засідання.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст.124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідно до ст.56 ГПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Під час всього періоду розгляду справи правничу допомогу другому відповідачу надавав адвокат Мельник О.Ю., який діяв на підставі ордера (а.с. 167,168 том 1).
У відзиві на позов було вказано, що ФОП Кисіль І.А. очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
Умовами договору № 1 про надання правничої допомоги від 04.07.22 (а.с. 165-166 том 1) визначено, що адвокат Мельник О.Ю. зобов`язався надати послуги ФОП Кисіль І.А. у даній справі № 925/476/22, що передбачає, зокрема, аналіз судової практики, підготовку документів з процесуальних питань, безпосереднє представництво в суді, вчинення процесуальних дій та ін. повноваження і обов`язки.
Розділом 3 Договору його сторони погодили, що формою винагороди адвоката є гонорар в сумі 50 000,00 грн. виходячи зі складності доручення клієнта, його фінансового стану, кваліфікації адвоката, часу і обсягу його роботи, враховуючи значення справи для клієнта.
На підтвердження заявленого до стягнення розміру витрат на правову допомогу адвокат надав також копії рахунку на оплату та платіжного доручення від 15.07.22 на суму 50 000,00 грн. і опис робіт, виконаних адвокатом відповідно до договору № 1 від 04.07.22 (а.с. 135-136 том 2).
До виконаних адвокатом робіт віднесено аналіз практики судових спорів, складення документів із процесуальних питань, участь у засіданнях, відправка кореспонденції іншим учасникам справи, складення опису робіт.
У суду немає підстав вважати, що ці види адвокатської діяльності не відносяться до справи № 925/476/22 і цих послуг другий відповідач ФОП Кисіль І.А. не отримав.
В усіх засіданнях брав участь адвокат другого відповідача Мельник О.Ю.. який надав суду всі письмові та усні пояснення з питань, що виникали при розгляді справи.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду відповідно від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).
Чинним ГПК України не передбачено, що адвокат повинен підтверджувати розмір гонорару та порядок його обчислення по видах робіт, витраченому часу і вартості кожної конкретної роботи, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі за весь обсяг послуги. На думку суду, за таких обставин адвокат не повинен і розписувати витрачений час для кожного конкретного виду робіт, який сукупно оплачується гонораром адвоката у фіксованому розмірі.
Велика Палата Верховного Суду, правові висновки якої є обов`язковими для врахування судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Спір між сторонами вирішувався за правилами загального позовного провадження і не був визнаний судом малозначним.
Суд вважає, що спір має істотне для другого відповідача значення, оскільки стосується користування ним земельною ділянкою, яка в даний час вже забудовується другим відповідачем, що визнається всіма учасниками.
В справу подано велику кількість документів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та стосуються аналізу виникнення прав на спірну земельну ділянку у позивача та у другого відповідача по справі, які мають різне правове вираження. Істотним при вирішенні спору було правильне визначення й суті порушеного права, яке захищається позивачем заявленим позовом.
Позивач подавав заяву про забезпечення позову, яка потребувала вивчення її відповідачами. Потребувало правильного вирішення питання підвідомчості спору з урахуванням доводів та заперечень сторін, оскільки стороною спірного договору оренди землі є фізична особа Кисіль І.А., який веде на земельній ділянці підприємницьку діяльність.
Адвокат другого відповідача подав у справу детальні усні пояснення та письмові документи з усіх процесуальних та матеріально-правових питань, які виникали в ході розгляду справи.
Ряд документів у справу, які стосуватися передісторії оформлення прав на спірну земельну ділянку за позивачем та впливали на правильне вирішення спору та оцінку суті порушеного права позивача, подав перший відповідач, що теж потребувало їх вивчення та оцінки адвокатом ФОП Кисіль І.А., з наданням суду відповідних письмових пояснень.
Суд не погоджується із запереченнями представника позивача, що опис робіт, виконаних адвокатом (а.с. 136 том 2) обов`язково потребує підпису довірителя адвоката, оскільки таке не передбачено чинним ГПК України.
У суду за матеріалами справи немає підстав для сумніву, що адвокат надав, а другий відповідач прийняв адвокатські послуги в межах розгляду даної справи.
Вирішення спору у справі безпосередньо стосується інтересів другого відповідача ФОП Кисіль І.А., оскільки впливає на його права стосовно спірної земельної ділянки і подальшого продовження розпочатого будівництва і тому суд вважає, що витрати на адвокатську допомогу у другого відповідача були реально необхідними.
Виконані адвокатом другого відповідача роботи згідно договору № 1 від 04.07.22 документально підтверджені матеріалами справи та фактичною участю адвоката Мельник О.Ю. у всіх засіданнях.
У запереченнях на клопотання (заяву) позивач вказав про неспівмірність заявлених до стягнення витрат на адвокатську допомогу другого відповідача.
Як вказано вище, згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже без клопотання сторони суд не праві на власний розсуд вирішувати питання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У запереченнях щодо стягнення адвокатських витрат позивач лише вказував про необхідність відмови ФОП Кисіль І.А. у задоволені його заяви про прийняття додаткового рішення через недоведеність понесення та належної обґрунтованості витрат на послуги адвоката. Однак при цьому позивач не заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а без такого клопотання суд не вправі вирішувати це питання. Також позивач не вказав і до якої суми слід зменшити витрати на професійну правничу допомогу, щоб ці витрати були співмірними із складністю справи та за іншими критеріями.
Клопотання про повну відмову у задоволенні заяви другого відповідача через недоведеність та необґрунтованість понесених витрат, одночасно не є клопотанням про зменшення розміру витрат на адвокатські послуги, бо ці питання є різними за своїм правовим змістом та предметом доказування.
З цих підстав суд вважає, що надання адвокатських послуг другому відповідачу адвокатом Мельник О.Ю. підтверджується матеріалами справи, витрати є реально необхідними виходячи зі значення спору для ФОП Кисіль І.А. та його складності, ціна цих послуг визначена договором № 1 від 04.07.22 між адвокатом та ФОП Кисіль І.А. як гонорар, клопотання про зменшення витрат на адвокатські послуги позивачем суду не подано, тому у справі слід прийняти додаткове рішення та стягнути повну суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
У відповідності до п.2) ч. 4 ст. 129 ГПК України при відмові в позові витрати на послуги на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Прийняти у справі додаткове рішення.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" (ідентифікаційний код 03361419, м. Умань, Черкаська область, вул. Дерев`янка, 19) на користь фізичної особи-підприємця Кисіль Ігоря Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) -- 50 000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2022
Суддя Н.М. Спаських
Судове рішення № 106684197, Господарський суд Черкаської області було прийнято 30.09.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 925/476/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: