Рішення № 106684024, 03.10.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.2022м. СумиСправа № 920/354/22

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС»;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп»;

про стягнення 17791894 грн 46 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Цермолонський І.М. (в режимі конференції),

від відповідачів: Бойко Л.М.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

15.06.2022 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на свою користь 17791894 грн 46 грн, з яких: 16393787 грн 28 коп. - основного боргу, 399592 грн 45 коп. пені, 878452 грн 17 коп. інфляційних збитків, 120062 грн 56 коп. - 3% річних, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії №119 від 16.08.2021 р., а також 266878 грн 42 коп. судового збору.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним на виконання умов Договору у серпні 2021 березні 2022 було поставлено та відповідачем спожито електричної енергії на загальну суму 57206119 грн 96 коп. Оскільки відповідачем оплата за спожиту електричну енергію не була здійснена в повному обсязі у встановлені договором строки, то позивач звернувся до суду із позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних збитків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2022, справу призначено до розгляду судді Котельницькій В.Л.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.06.2022 у справі №920/354/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 10.08.2022.

29.07.2022 від позивача до суду надійшла заява від 29.07.2022 про забезпечення позову (вх. №1646).

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Сумської області від 29.07.2022 у справі №920/354/22 у зв`язку з відпусткою судді Котельницької В.Л., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2022, справу призначено до розгляду судді Резніченко О.Ю.

23.08.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву №18/11-725 від 17.08.2022 (вх. №3792), в якому зазначив, що визнає суму заборгованості у розмірі 15951978 грн. 43 коп. та заперечує проти позовних вимог на суму 441808 грн. 85 коп. Також, відповідач просить суд не стягувати пеню, інфляційні збитки та відсотки за користування грошовими коштами за період дії форс-мажорних обставин, а саме за період дії воєнного стану з 24.02.2022.

Крім того, 23.08.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про розстрочення стягнення заборгованості №18/11-726 від 17.08.2022 (вх. №1929), в якому просить суд прийняти рішення у даній справі із розстроченням стягнення платежу строком на 12 місяців шляхом сплати коштів рівними частинами щомісячно.

Відповідно до ухвали суду від 31.08.2022 було закрите підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 03.10.2022.

30.09.2022 від відповідача до суду надійшов лист №18/11-889 від 30.09.2022 (вх. №4623), в якому він повідомив суд про часткову сплату суми основного боргу в розмірі 1329331 грн 54 коп. відповідно до платіжного доручення №2647 від 29.09.2022. Судом зазначений лист оглянуто та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» (Покупець) укладено Двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № 119 (далі - Договір), за умовами якого позивач продає електричну енергію, як товарну продукцію, а відповідач сплачує вартість такої купленої електричної енергії, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1.).

Вищезазначене підтверджується копією вказаного Договору (а.с.25-28).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що продаж електричної енергії як товарної продукції здійснюється позивачем відповідно до Заяви на закупівлю електричної енергії, яка надається відповідачем за формою відповідно до Додатку № 1 до цього Договору, на відповідний розрахунковий період згідно умов цього Договору. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 3.2. Договору).

У відповідності до п. 4.1. Договору Покупець розраховується з Продавцем за електричну енергію за цінами, що визначені у Додатку № 3 до цього Договору, які застосовуються до електричної енергії, як товарної продукції проданої до 31.12.2021року включно.

Розрахунки Сторін за цим Договором здійснюються відповідно до реквізитів, зазначених у розділі 12 цього Договору. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Продавця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що оплата здійснюється Покупцем у строки, визначені цим Договором.

Продавець до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписує зі свого боку Акт купівлі-продажу електричної енергії за відповідний розрахунковий період та надає Покупцю, скановану копію цього акту, а також скановану копію фінального рахунку за відповідний розрахунковий період, шляхом направлення електронного листа з сканованими копіями акту та рахунку на електронні адреси Покупця, що сказані у п. 9.4. Договору, з подальшим направленням оригіналів Акту купівлі-продажу електричної енергії (у двох примірниках) та фінального рахунку (у одному примірнику) (п. 4.4. Договору).

Відповідно до п. 4.5. Договору, Покупець протягом 2 днів підписує отриманий від Продавця Акт купівлі-продажу електричної енергії та направляє його скановану копію Продавцю електронним листом на електронні адреси Постачальника, що вказані у п. 9.4. Договору, а за відсутності зауважень з боку Покупця - з одночасним направленням оригіналу підписаного зі свого боку Акту купівлі-продажу електричної енергії Продавцю. При цьому, оригінал Акту купівлі-продажу електричної енергії Покупець надає Продавцю до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку виникнення зауважень Покупця до Акту купівлі-продажу, покупець має право протягом дня з моменту отримання Акту купівлі-продажу електричної енергії повідомити про зауваження, шляхом надсилання повідомлення контактним особам, зазначеним в п. 9.4. Договору. Сторони зобов`язані вжити всіх заходів для вирішення та відсутності зауважень до Акту купівлі-продажу. У випадку ненадання Покупцем Продавцю оригіналу Акту купівлі-продажу електричної енергії у встановлений строк та відсутності зауважень - такий акт вважається погодженим та підписаним Покупцем.

Згідно п. 4.6. Договору, Покупець сплачує фінальний рахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня направлення такого рахунку електронним листом на електронні адреси Покупця, що вказані у п. 9.4. Договору.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що цей Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до « 31» грудня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту здійснення розрахунків між Сторонами у повному обсязі.

У відповідності до п. 2.1. Додатку № 3 до Договору, Покупець здійснює оплату електричної енергії, яка продається як товарна продукція за ціною, що встановлена у п. 1.1. цього Договору за наступним графіком: розрахунок за електричну енергію відбувається у період з 25 по 30 число розрахункового місяця шляхом оплати суми заявлених обсягів у Додатку № 2. Різниця, що склалася між плановим платежем та фактичним коригується останнім платежем місяця.

Відповідно до п. 2.2. Додатку № 3 до Договору, якщо сума здійсненої Покупцем оплати перевищує вартість вказаної в Акті постачання-прийняття електричної енергії, надлишок перерахованих грошових коштів Продавцем зараховується як попередня оплата за наступний розрахунковий період або повертається Покупцю за його вимогою впродовж 3 (трьох) банківських днів з дня надходження відповідної письмової вимоги Продавцю.

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку, а відповідач спожив в у серпні 2021 березні 2022 було поставлено та відповідачем спожито електричної енергії на загальну суму 57206119 грн 96 коп. В підтвердження вказаних фактів позивачем подані докази рахунки на оплату (а.с. 30-33), акти приймання-передачі електричної енергії (а.с. 34-37), лист НЕК «Укренерго» про обсяги споживання електричної енергії (а.с.40). Крім того, факт поставки та споживання електричної енергії по Договору не заперечується відповідачем у відзиві.

Оскільки відповідач, порушуючи зобов`язання за договором, рахунки оплачував несвоєчасно, то позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних збитків.

Згідно з ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Щодо вимог про стягнення основного боргу.

Між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки електричної енергії, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст. 275-276 ГК України.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.

Позивачем розрахунок позовних вимог виконано в тексті позовної заяви (а.с. 19-22).

Станом на дату відкриття провадження у справі (16.06.2022) сума основного боргу, заявлена до стягнення становила 16393787 грн 28 коп.

Відповідач у відзиві на позов (вх. №3792 від 23.08.2022) повідомив суд про часткову сплату 01.06.2022 основного боргу в розмірі 441808 грн 85 коп., тобто до відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням №1126 від 01.06.2022 (а.с. 142).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 441808 грн 00 коп. основного боргу.

Крім того, 29.09.2022 відповідачем було частково сплачено суму основного боргу в розмірі 1329331 грн 54 коп. відповідно до платіжного доручення №2647, копія якого долучена до матеріалів справи разом з листом (вх. №4623 від 30.09.2022).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки сума основного боргу в розмірі 1329331 грн 54 коп. була сплачена відповідачем 29.09.2022, тобто після відкриття провадження у справі, тому провадження в частині стягнення 1329331 грн 54 коп. заборгованості підлягає закриттю, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 14622646 грн 89 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені.

Згідно зі ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 399592 грн 45 коп. пені, нарахованої за загальний період з 31.12.2021 по 11.05.2022 відповідно до п. 6.3. Договору, яким передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Договором Сторона, яка допустила таке несвоєчасне виконання сплачує протилежній Стороні за вимогою пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного (не виконаного) грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Позивачем розрахунок пені виконано в тексті позовної заяви (а.с. 19-20).

Відповідач просить суд не стягувати пеню за період дії форс-мажорних обставин, а саме за період дії воєнного стану з 24.02.2022

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Тому сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина) тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану, а лише послався на вказані обставини у відзиві на позов.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, вимога позивача про стягнення з відповідача 399592 грн 45 коп. пені (загальний період з 31.12.2021 по 11.05.2022) є правомірною та обґрунтованою.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, викладеному у відзиві (вх. №3792 від 23.08.2022).

Відповідач просить суд зменшити на 70% розмір нарахованих пені, інфляційних збитків та відсотків за користування грошовими коштами за період з 31.12.2021 по 23.02.2022, посилаючись на складне фінансове становище, введення воєнного стану та зупинення у зв`язку з цим підприємства, оплату простою працівникам, виплату заробітної плати мобілізованим, кількість яких значно збільшилась, наявність заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, часткове виконання зобов`язання по Договору та відсутність збитків у позивача, спричинених простроченням виконання зобов`язання по Договору з боку відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під «іншими учасниками господарських відносин» слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов`язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов`язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.

У правовій позиції «Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій» Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.

Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з діями відповідача, складне фінансове становище, а також ступінь виконання грошового зобов`язання по Договору з боку відповідача, суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахування пені на 50%, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 199796 грн 22 коп.

Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків виконаний в тексті позовної заяви (а.с. 19-22).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 120062 грн 56 коп. - 3% річних (період 31.12.2021 11.05.2022 року), 878452 грн 17 коп. інфляційних збитків (період січень - березень 2022 року) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення стягнення заборгованості.

Відповідач просить суд під час прийняття рішення у справі вирішити питання про розстрочення стягнення платежу строком на 12 місяців шляхом сплати коштів рівними частинами щомісячно.

Відповідач обґрунтовує заяву тим, що на даний час існують обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду, а саме: діяльність підприємства за І півріччя 2022 р. є збитковою. Відповідно до Звіту про фінансові результати за І півріччя 2022 р. (рядок 2355) чистим фінансовим результатом ТОВ «Мотордеталь» є збиток у розмірі 45 064 000 грн. В т.ч. непередбачені витрати: по оплаті простою - 8015721,16 грн., благодійна допомога виплачена працівникам у період воєнного стану 2 792 523,18 грн., витрати на оплату праці мобілізованим - 2 248 788, 26 грн., витрати на оплату податків по мобілізованим - 496 001,59 грн., збитки від курсових різниць 15438 143 грн. Чистий дохід від реалізації продукції (рядок 2000) за 1 півріччя 2022 р. складає 125 546 000 грн., а в І півріччі 2021 р. - 268 227 000 грн. Отже спостерігається зменшення чистого доходу від реалізації продукції до 125 546 000 грн., що складає 46,8% чистого доходу аналогічного періоду попереднього року. Крім цього, в даний час заборгованість бюджету перед ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» з відшкодування податку на додану вартість становить 11631518 грн, що підтверджується відповідними деклараціями з податку на додану вартість, доданими до них заявами про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За відсутності форс-мажорних обставин в країні, а саме воєнного стану, вказані кошти були б відшкодовані відповідачу у встановлені строки. Проте, законами на період воєнного стану змінено порядок та строки бюджетного відшкодування. Зазначене призвело до значного дефіциту обігових коштів, що також унеможливлює погашення заборгованості за електроенергію.

Отже, відповідач ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» знаходиться у скрутному фінансовому становищі з незалежних від нього обставин, має значні збитки та кредиторську заборгованість у розмірі 15951978,43 грн. перед ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», яку необхідно погашати. В даний час грошові кошти для одночасної сплати всієї суми боргу відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; надзвичайні події тощо.

Зазначені відповідачем обставини, на думку суду, ускладнюють та роблять неможливим на цей час негайне виконання рішення суду та сплату утвореної заборгованості в повному обсязі та є саме винятковими обставинами.

Судом враховано наведені відповідачем обставини, а також матеріальні інтереси як позивача реальну можливість отримати частинами та через певні періоди усі грошові кошти, присуджені до стягнення з відповідача рішенням по даній справі, так і інтереси відповідача.

Отже, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню, а тому суд розстрочує виконання рішення суду на 6 місяців шляхом сплати щомісячно 2636826 грн 30 коп. у строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені частково, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 331 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» про стягнення 17791894 грн 46 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» (вул. Вирівська, буд. 64, Сумська область, м.Конотоп, 41600; код ЄДРПОУ 30573983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вул. Новокостянтинівська, буд.13/10, офіс 201, м.Київ, 04080; код ЄДРПОУ 41427817) 14622646 грн 89 коп. основного боргу, 199796 грн 22 коп. пені, 878452 грн 17 коп. інфляційних збитків, 120062 грн 56 коп. 3% річних, 260251 грн 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У частині стягнення 441808 грн 85 коп. основного боргу відмовити.

4. У частині стягнення 1329331 грн 54 коп. основного боргу провадження у справі закрити відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

5. Судовий збір у розмірі 6627 грн 13 коп. покласти на позивача.

6. Клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 70% (викладене у відзиві на позов) задовольнити частково. Зменшити розмір пені на 50%.

7. Клопотання відповідача про розстрочення стягнення заборгованості на 12 місяців задовольнити частково.

8. Розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців шляхом сплати щомісячно 2636826 грн 30 коп. у трок до останнього дня кожного місяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

9. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» наказ після набрання рішенням законної сили.

10.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

11.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 11.10.2022.

СуддяО.Ю. Резніченко