Постанова № 10668003, 07.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 липня 2010 року           17:08           № 2а-3826/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІСА-ТРЕЙД»

про стягнення заборгованості в розмірі 61 грн. 94 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (надалі ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, податковий орган або позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІСА-ТРЕЙД»(далі ТОВ «АЛІСА-ТРЕЙД»або відповідач) заборгованості в розмірі 61 грн. 94 коп.

Ухвалою суду від 12 березня 2010р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання прибув представник позивача, позов підтримав. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що до Відповідача за результатами перевірки застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 61 грн. 94 коп. відповідно до ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”та п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”за порушення ч. 1 ст. 4 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, яку Відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими безпідставними, а перевірка проведена Позивачем без законних підстав, при відсутності відповідних повноважень і з порушенням встановленого порядку її проведення, а тому рішення прийняте на підставі результатів такої перевірки, також вважає незаконним. В акті перевірки Позивач вказав, що торговий патент, який дозволяв Відповідачу здійснювати свою діяльність анульовано. Проте жодних доказів такого анулювання під час перевірки не надав і взагалі не повідомляв Відповідача про анулювання торгового патенту. В зв’язку з чим, представник Відповідача просив у задоволені позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 07 липня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій ТОВ «АЛІСА-ТРЕЙД», якою, окрім іншого, встановлено порушення відповідачем ч. 1 ст. 4 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»98/96 від 23.03.1996р. (далі – закону України №98), в результаті здійснення операції з торгівлі готівковими валютними цінностями за наявності торгового патенту, який анульовано.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 27.10.2009р. №1635/26/59/23/31779691 (копія в матеріалах справи), на підставі висновку якого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.11.2009р. №0015022305, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 61 грн. 94 коп.

Вказане рішення прийняте податковим органом на підставі на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України №98.

Таким чином, фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмір 61,94 грн. до Відповідача слугувало здійснення господарської діяльності без відповідного дозвільного документу, а саме торгового патенту.

З пояснень представника позивача вбачається, що йому не відомо: коли та у зв’язку з чим відповідачу анульовано торговий патент, на підставі якого ним здійснювалася господарська діяльність.

Крім того, як в матеріалах справи також відсутні будь-які докази анулювання патенту та докази повідомлення Відповідача про його анулювання. Суд неодноразово в судових засіданнях протокольною ухвалою зобов’язував позивача надати докази, які б підтверджували факт анулювання торгового патенту та повідомлення про це Відповідача.

Однак, вимога суду щодо надання вищезазначених доказів Позивачем виконана не була, не зважаючи на те, що суд неодноразово відкладав судове засідання, та зобов’язував Позивача повторно надати ці докази.

Суд звертає увагу на той факт, що з акту перевірки вбачається, що на момент її проведення докази анулювання торгового патенту Відповідачу не пред'являлися.

Окрім цього, суд вважає за доцільне наголосити, що в п. 2.2. акту перевірки від 27.10.2009р. №1635/26/59/23/31779691 податковим органом встановлено, що у відповідача під час проведення перевірки був наявний торговий патент №130186 від 16.11.2007, виданий ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на право здійснення підприємницької діяльності у сфері обмін готівкових валютних цінностей терміном дії до 31.10.2010р.

Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (далі Закон про патентування) визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 4 Закону про патентування передбачено, що патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти.

Частиною 1 статті 7 Закону встановлено, що торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату на доступному для огляду місці.

Відповідачем були дотримані вищезазначені вимоги, що не заперечується і Позивачем в акті перевірки.

Однією з функцій відповідно до ст. 10 Закон України “Про державну податкову службу в України” є саме здійснення у межах своїх повноважень контролю за законністю валютних операцій, додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Крім того, ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначені вимоги до позовної заяви, а саме частиною 2 даної статті передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, Позивач зазначає докази, про які йому було відомо і які можуть бути використані судом.

Проте Позивачем, Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Києва, не доведені обставини, які викладені в позовній заяві.

Відмовляючи Позивачу в задоволені позовних вимог суд виходить з того, що доказів в матеріалах справи, на підставі яких можна було вважати те що на момент перевірки Відповідач здійснював операції з торгівлі готівковими валютними цінностями на підставі анульованого торгового патенту № 130186 від 16.11.2007 року, відсутні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява про стягнення податкової заборгованості в розмірі 61,94 грн. необґрунтована, в зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –12.07.2010р.