Рішення № 106677349, 06.10.2022, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/697/22

Провадження № 2/936/152/2022

06.10.2022 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - cудді Павлюка С.С

при секретарі - Собран Ю.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

та представника відповідача Повідайчика О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Воловець в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в межах вартості спадкового майна, -

В С Т А Н О В И В :

20.07.2021 представник позивача акціонерного товариства «Альфа-Банк» Півторак Т.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в межах вартості спадкового майна.

Позовну заяву мотивувала тим, що 14.02.2008 відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк»» та фізична особа ОСОБА_3 уклали кредитний договір №06/20/08-С. Відповідно до умов договору первісний кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 150 000,00 грн. зі сплатою 13,70 процентів річних, а останній зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Первісний кредитор уклав 14.02.2008 з позичальником Іпотечний договір №13/20/101/07-С. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 55,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (підстава виникнення права власності - Догові купівлі-продажу №3065 від 28.07.1992, посвідчений Свалявською державної нотаріальною конторою, та зареєстрований у Воловецькому державному виробничому підприємстві технічної інвентаризації 14.02.2008, в реєстраційній книзі №4 за реєстраційним номером 6378622, номер запису 658). 26.06.2013 укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Кредитпромбанк» відступило право вимоги за кредитним договором ПАТ «Дельта Банк». У свою чергу 09.12.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та АТ «Альфа-Банк» укладено Договір №2098/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" відступило право вимоги за кредитним договором АТ "Альфа-Банк". Згідно вищезазначених договорів відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №06/20/08-С від 14.02.2008, що було укладено між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 на користь позивача. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, у зв`язку з чим відкрилася спадщина на квартиру, загальною площею 55.5. кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 07.05.2020 позивачем подано заяву-претензію до спадкоємців позичальника до Воловецької державної нотаріальної контори. Листом Воловецької державної нотаріальної контори №86/02-14 від 14.05.2020 позивачу повідомлено, що на підставі вищезазначеної заяви-претензії було заведено спадкову справу №37/2020 проінформовано, що спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися, а також, що Воловецькою державною нотаріальною конторою надіслано до ймовірних спадкоємців на адресу реєстрації позичальника відповідне повідомлення про отримання заяви-претензії позивача рекомендованим листом. Позивачем у відповідь на запит отримано лист Воловецької державної нотаріальної контори №259/02-14 від 28.09.2021, яким повідомлено, що спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , є дружина спадкодавця - ОСОБА_2 , яка за отриманням свідоцтва про право на спадщину не зверталася. Спадкоємцем, який відмовився від прийняття спадщини, є дочка спадкодавця - ОСОБА_4 , яка надіслала поштою на адресу нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини батька. Станом на дату звернення до суду договірні зобов`язання за кредитним договором залишились невиконаними. Станом на дату смерті позичальника загальна сума заборгованості за кредитним договором № 06/20/08-С від 14.02.2008 становить 370 635,33 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснення дала аналогічні викладеним у позові та просить такий задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову посилаючись на те, що матеріалами справи не доведено обґрунтованості позовних вимог. З копії кредитного договору можна припустити, що такий був укладений між первісним кредитором та позичальником й на підставі зазначеного правочину перший повинен був надати останньому кредит в грошовій сумі визначеній договором, а останній повинен був його повернути на умовах встановлених договором. Водночас обов`язок позичальника сплачувати певні кошти на користь банку міг виникнути винятково після отримання кредиту. Саме факт отримання кредиту позичальником першочергово входить до предмету доказування в цій справі. Відповідачка не має жодних відомостей, які б підтверджували факт отримання позичальником кредиту на підставі зазначеного договору (відповідно й відомостей щодо його погашення, можливо й повного), заперечує факт отримання кредитних коштів на підставі кредитного договору, а також їй взагалі не було відомо про укладення даного догвору. Факт надання кредиту на підставі кредитного договору в справі не доводиться жодним доказом, а відтак відсутні підстави для задоволення позову, не доведено факту сплати обумовленої суми коштів, а відтак й виникнення відповідного права вимоги, тому представник просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 14.02.2008 між відкритим акціонерним товариство «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №06/20/08-С. Відповідно до умов кредитного договору кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 150 000,00 грн. зі сплатою 13,70 процентів річних, а останній зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

Крім того, в забезпечення виконання кредитних зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги , первісним кредитором та позичальником ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір №13/20/101/07-С. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 55,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (підстава виникнення права власності - Догові купівлі-продажу №3065 від 28.07.1992 року, посвідчений Свалявською державної нотаріальною конторою, та зареєстрований у Воловецькому державному виробничому підприємстві технічної інвентаризації 14.02.2008 року, в реєстаційні книзі №4 за реєстраційним номером 6378622, номер запису 658.

Жодних доказів щодо згоди відповідача ОСОБА_2 на укладення даного договору позивачем не надано й судом не здобуто, а тому покликання представника відповідача на необізнаність щодо наявності такого зобов`язального договору заслуговують на увагу.

20.06.2013 між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, а 09.12.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та AT «Альфа- Банк» було укладено Договір № 2098/К про відступлення права вимоги.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.12.2019, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч.1 ст. 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 роз`яснено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Обґрунтовуючи позовні вимоги покладенням на спадкоємця обов`язку сплатити заборгованість представник позивача не надав жодного доказу на підтвердження факту отримання позичальником ОСОБА_3 грошових коштів (кредиту) на підставі кредитного договору № 06/20/08-С, а також не надано відомості щодо його погашення. Представником позивача не наведено посилань на той факт, що ОСОБА_3 отримав гроші готівкою, або іншим чином використав кошти банку та не надає доказів цього. Отже, представником позивача не підтверджено факт отримання кредитних коштів.

Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення в цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Крім того, слід звернути увагу на те, що представником позивача, окрім договору про (купівлю-продаж) відступлення прав вимоги від 09.12.2019 року між ПАТ «Дельта-банк» та АТ «Альфа-банк» із додатком №1, не надано суду доказів про фактичний викуп кредиту (квитанції, платіжні доручення, тощо).

Суд доходить висновку, що представником позивача не доведена наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, укладеним 14.02.2008 між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 , як зі спадкоємця останнього.

Згідно частин першої та другої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Враховуючи викладене, у зв`язку з недоведеністю представником позивача позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позову акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 213-215, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позову акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в межах вартості спадкового майна - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11.10.2022.

Суддя: С.С. Павлюк