Постанова № 10667572, 16.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2010 року № 2а-6287/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Мостовій Н., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-Україна»

до

третя особа Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА»

проВизнання протиправним та скасування Акту № 1455/20 опису й арешту майна від 19.12.2007 року, за участю представників сторін:

від позивача: Степанюк О.А.

від відповідача: Кочкарьов С.В.

від третьої особи: не зявився

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві.

З урахуванням поданих уточнень позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Акт № 1455/20 опису й арешту майна від 19.12.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при здійсненні виконавчого провадження, відповідачем накладено арешт на майно, яке належить позивачу. При цьому, позивач зазначає, що він не є стороною виконавчого провадження, а опис і арешт належного йому майна здійснений державним виконавцем протиправно.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечив, зазначив, що державним виконавцем вчинені виконавчі дії відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу». Одночасно зауважив, що позивачу було розяснено державним виконавцем порядок оскарження Акту опису і арешту майна.

В судовому засіданні 10.03.2010 року судом, в порядку ст. 53 КАС України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Веза», оскільки останнє є стороною виконавчого провадження (боржником), а рішення у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси та обовязки ТОВ «Веза».

Третя особа в судові засідання не зявилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог не надіслала.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

01.11.2007 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження ВП № 5206841 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1522/07 виданого 23.10.2007 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веза»на користь ОСОБА_3 18600,00 грн. Боржнику (ТОВ «Веза») наданий строк для добровільного виконання рішення суду до 08.11.2007 року.

У встановлений державним виконавцем строк, боржником не виконане рішення суду в добровільному порядку.

В ході здійснення виконавчих дій, державним виконавцем складений Акт № 1455/20 від 19.12.2007 року опису й арешту майна. На описане в зазначеному Акті майно накладений арешт і встановлено обмеження права користування ним: «арешт та заборона на відчуження».

Позивач посилається на те, що описане і арештоване державним виконавцем майно належить позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Веза-Україна», а не боржнику у виконавчому провадженні Товариству з обмеженою відповідальністю «Веза». У звязку з наведеним позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Акт № 1455/20 від 19.12.2007 року опису й арешту майна.

Як вбачається з доданих до позовної заяви копій Договору 07/07-20/2 купівлі-продажу майна від 20.07.2007 року, Акту приймання-передачі майна № 1 до договору № 07/07-20/2 від 20.07.2007р., видаткової накладної № 355 від 27.09.2006 року, видаткової накладної № РН-0000044 від 24.04.2007 року, видаткової накладної № 2585 від 17.10.2007 року, видаткової накладної № РН-0000097 від 22.08.2007 року, видаткової накладної № РН-0000207 від 13.11.2006 року, видаткової накладної № 203 від 15.05.2007 року, видаткової накладної № 2255 від 12.09.2007 року, видаткової накладної № 37 від 05.02.2007 року, видаткової накладної № РН-0000040 від 15.05.2006 року, видаткової накладної № 269/01 від 26.01.2006 року, видаткової накладної № РН-0000018 від 19.03.2007 року, накладної 111/70008465 від 07.11.2007 року, накладної № 2/60063274 від 24.07.206 року, накладної № 2/60002600 від 11.01.2006 року, накладної № 2/70012522 від 12.02.2007 року, накладної № 8 від 03.10.2006 року, накладної № кп180.02.09.2005/512/а від 02.09.2005 року зазначене в Акті опису й арешту майна № 1455/20 від 19.12.2007року та Додатку до акта майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Веза-Україна».

Слід звернути увагу, що в оскаржуваному Акті опису й арешту майна, в графі «зауваження або заяви осіб, що були присутніми під час опису майна»зазначено «государственный исполнитель уведомлён, что данное помещение по ул. Харьковское шоссе, 56, оф. 743 принадлежит компании ООО «Веза-Украина»и всё имущество, находящееся в данном помещении также принадлежит ООО «Веза-Украина»(код 31632410)».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що посилання позивача на те, що вказане в Акті опису й арешту майна та додатку до нього, майно, станом на день складання оскаржуваного Акту, не належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Веза»є обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами.

В ході розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Веза-Україна»та боржник у виконавчому провадженні (третя особа у справі) Товариство з обмеженою відповідальністю «Веза»є різними юридичними особами.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Так, згідно Витягу з ЄДРПОУ від 12.04.2010 року № 13-1837 Товариство з обмеженою відповідальністю «Веза»(ідентифікаційний код 3234442), зареєстроване за адресою: м. Київ, Шосе Харківське, буд. 56, кв. 743. Аналогічні дані зазначені і Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веза», ідентифікаційний код 32344442, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Харківське Шосе, буд. 56, приміщення № 743.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ № 906735 станом на 28.01.2010 року, юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Веза-Україна»(ідентифікаційний код 31632410) знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 183.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Веза»(ідентифікаційний код юридичної особи 32344442) та ТОВ «Веза-Укаїна»(ідентифікаційний код юридичної особи 31632410) є різними юридичними особами.

Приміщення № 743 в будинку 56 по вул. Харківське шосе в м. Києві, в якому державним виконавцем проведений опис і арешт майна, належить на праві колективної власності позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Веза-Україна», що підтверджується Свідоцтвом про право власності Серії ЯЯЯ № 376489 від 14.03.2005 року виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна за реєстраційним № 5800-П 31.03.2005 року.

Зазначене приміщення № 743 в будинку 56 по вул. Харківське шосе в м. Києві передане позивачем в оренду третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Веза». Зазначене підтверджується Договором оренди нежилого приміщення від 16.04.2005 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веза-Україна»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веза»(орендар). Так, згідно п. 1.1 зазначеного Договору, орендодавець зобовязується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобовязується прийняти у строкове користування нежиле приміщення № 743 офіс, яке знаходиться за адресою: м. Київ. Вул. Харківське шосе, буд. 56. Зазначений договір оренди нежилого приміщення ВСВ № 496520, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Співак В.О., зареєстрований у Державному реєстрі право чинів 16.04.205 року. Копії наявні в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що позивачем передане в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Веза»тільки саме приміщення, а не майно, що перебуває в ньому.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що майно, на яке державним виконавцем накладений арешт, не належить боржнику у виконавчому провадженні ВП № 5206841 Товариству з обмеженою відповідальністю «Веза». Державним виконавцем не врахована дана обставина.

Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження»встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні. Так, державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав т законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення тощо.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний Акт опису й арешту майна 1455/20 від 19.12.2007 року складений державним виконавцем нерозсудливо, необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для вчинення такої виконавчої дії, а тому вимога про скасування зазначено Акту опису й арешту майна 1455/20 є законною, обґрунтовано, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується посилань відповідача на те, що з даною вимогою позивач повинен звертатись до суду, який видав виконавчий документ Дарницького районного суду міста Києва, то слід зазначити наступне.

Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх прав чи свободи.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що в порядку ЦПК України із скаргою на рішення державної виконавчої служби до суду можуть звернутись або учасники виконавчого провадження або особи, які залучаються до виконавчих дій.

В даному випадку, позивач не є стороною виконавчого провадження та не є особою, яка залучена до проведення виконавчих дій.

Враховуючи наведене, при визначенні предметної підсудності даної справи слід враховувати приписи частини 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої окружним адміністративним судам підсудні адміністративній справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа. Таким чином, даний адміністративний спір має розглядатись окружним адміністративним судом.

Вимоги про стягнення судового збору позивачем не ставляться.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Акт державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві № 1455/20 опису й арешту майна від 19.12.2007 року.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Постанова складена в повному обсязі та підписана 29.06.2010 року.