Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 травня 2010 року 10:59 № 2а-13490/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Казус"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва
провизнання протиправними дій
За участю представників:
від позивача : Свиридовський О.А.
від відповідача: Шевченко О.О.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус»(далі ТОВ «Казус») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними, встановлення відсутності повноваження на перевірку, визнання протиправним та нечинним акту перевірки та визнання протиправним рішення, що було прийнято за наслідками перевірки .
В судовому засіданні 25.03.2010р. представником позивача подано уточнення до адміністративного позову та просить суд встановити відсутність повноважень працівників ДПІ у Подільському районі м. Києва на проведення 31.10.2008р. планової перевірки господарської одиниці ТОВ «Казус»та складання акту за наслідками цієї перевірки; визнати протиправними дії працівників ДПІ у Подільському районі м. Києва при проведенні ними 31.10.2008р. планової перевірки ТОВ «Казус»та при складанні акту перевірки від 31.10.2008р. на бланку №000035.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва було незаконно та неправомірно проведено планову перевірку ТОВ «Казус», зокрема, з порушення меж повноважень та у спосіб інший, ніж передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст. 19 Конституції України.
Відповідач проти позову заперечив та просить суд відмовити в задоволені адміністративного позову, оскільки перевірка ТОВ «Казус»була проведена на підставі направлення №172 від 29.10.2008р. на проведення перевірки, з яким був ознайомлений директор товариства Свиридовський О.А. та допустив перевіряючи до перевірки. Вважає, що перевірка була проведена правомірно, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
.
Підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус» зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.06.1994р., адреса місцезнаходження : 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного , буд. 27-Б.
31.10.2008р.з 16 год. 22 хв. По 17 год. 39 хв. працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, на підставі направлення №172 від 29.10.2008р., була проведена перевірка господарської одиниці ТОВ «Казус»казино «Запоріжжя»за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 27-А, щодо дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За наслідками перевірки складено акт № 26560475/2340 від 31.10.2008р.
В акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки встановлені порушення п 29 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності», а саме: відсутня ліцензії з організації проведення азартних ігор виданої Міністерством фінансів України та ліцензії з організації та утримання гральних закладів виданої КМДА (строк дії попередньої скінчився 29.07.2007р.)
Акт перевірки від субєкта господарювання підписаний директором ТОВ «Казус»Свиридовським ОА. із зауваженнями.
Позивач вважає, що перевірка проведена за відсутності повноважень на її проведення та вважає дії працівників ДПІ у Подільському районі м. Києва при проведенні ними 31.10.2008р. перевірки ТОВ «Казус»та при складанні акту перевірки від 31.10.2008р.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд не погоджується з доводами позивача та бере до уваги наступне.
Указом Президента України, який видано у відповідності до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (N 817/98 від 23.07.98 р.) врегульовано питання, у відповідності до якого органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
Крім того, зазначеним указом визначено критерії та умови за наявності і у відповідності до яких проводяться перевірки суб'єктів господарювання. У відповідності до положень статті 5 цього Указу Президента України, дія Указу поширюється на органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" N 2322-IV від 12.01.2005 р. статтею 111 доповнено положення норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (N 509-XII від 04.12.90 р.), якою врегульовано як повноваження так і порядок проведення органами державної податкової служби України планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання - платників податків з наступними змінами та доповненнями.
Таким чином враховуючи вищезазначене, а також те, що питання підстав, порядку та повноважень щодо проведення перевірок урегульовано законом, суд вважає необхідним в питаннях підстав та порядку проведення планових та позапланових перевірок органами держаної податкової служби керуватися саме нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з внесеними змінами та доповненнями від 2005 року та до часу проведення відповідної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась стосовно дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
У відповідності до статті 15 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон №265) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні", 04.12.1990 року за № 509-ХІІ, зокрема статтею 111.
Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Статтею 16 Закону №265 визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій,здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно підпункту 3.1 пункту 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008р. №355, працівниками органів ДПС відповідно до щомісячних планів органу ДПС здійснюються планові перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.
Перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. Направлення виписується окремо на перевірку кожного субєкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.
За результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів та ліцензій посадовими особами органу ДПС складається акт за формою, встановленою ДПА України.
Статтею 11 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок серед яких направлення на перевірку та копія наказу про проведення перевірки. Ненадання цих документів платнику податку або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової перевірки.
Як свідчать матеріали справи, ДПА у Харківській області проведено планову перевірку на підставі затвердженого Окремого плану проведення оперативних перевірок за жовтень 2008 року та направлення на проведення перевірки №172 від 29.10.08р., копії яких наявні в матеріалах справи. А також підтверджено витягом з Книги обліку видачі посвідчень ДПІ у Подільському районі м. Києва на перевірку 2008-2009 рр.
Відповідно до направлення №172 від 29.10.2008р., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій доручається Головним державним податковим ревізорам інспекторам ДПІ у Подільському районі м. Києва Будюку І.Г., Савченко О.М. з 29.10.2008р. по 12.11.2008р. провести планову перевірку Підприємства у формі ТОВ «Казус»(код ЄДРПОУ 22883715).
З метою реалізації наданих повноважень службовими особами ДПІ у Подільському районі м. Києва Будюк І.Г., Савченко О.М. 29.10.2008р. об 16.05 год здійснено вихід за місцем знаходження господарської одиниці позивача казино «Запоріжжя»: м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 27-А.
Так, 29.10.2008 року позивач був ознайомлений та отримав один примірник вказаного направлення №172 від 29.10.08р., про що свідчить підпис директора Свиридовського О.А., однак не допустив перевіряючих до її проведення, що було зафіксовано на бланку акту №000036 від 29.10.2008р.
Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити, що п. 1.6 Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок субєктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008р. №355 встановлено, що у разі якщо платник податків відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності визначених законами України підстав для її проведення, посадовими особами органу ДПС складається акт про відмову від допуску до перевірки. Натомість, суд звертає увагу на те, що ані законодавством України, ані внутрішніми документами ДПС не визначено форми Акту про недопуск до перевірки.
Поряд із цим, документом, в якому встановлений порядок складання акта перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності та затверджена його форма, є Наказ ДПА України від 12.08.2008р. №534.
З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за можливе погодитись з твердженням Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, що єдиною формою акта перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, є форма акту, визначена Наказом ДПА України від 12.08.2008р. №534.
Таким чином, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що саме в установленій формі бланку Акту №000036 від 29.10.2008р. посадові особи органу ДПС здійснили запис про не допуск до перевірки після предявлення посвідчення на її проведення та визначили у звязку з цим порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
В подальшому 31.10.2008р., в межах строку дії направлення №172 від 29.10.2008р., службові особи відповідача здійснили перевірку позивача, про що було складено Акт перевірки №26560475/2340 від 31.10.2008р.
Згідно п.1.6 Акту перевірка проводилась з відома та в присутності директора ТОВ «Казус»Свиридовського О.А., зауваження щодо акту якого зафіксовані в п. 4.1 Акту, що свідчить про допуск посадових осіб податкового органу до перевірки та спростовує доводи позивача про неправомірність проведеної перевірки.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність вчинених дій з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Позивач не надав суду належних доказів в обґрунтування правомірності заявлених вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Казус» задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.О. Григорович
Судове рішення № 10667242, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 19.05.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13490/09/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: