Постанова № 10667213, 18.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2010 року 10:20 № 2а-16105/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ігросвіт"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

провизнання нечинним рішення №000670/2305 від 26.05.2009р.

За участю представників сторін

позивача: Чижевський М.Г. (довіреність від 01.09.2009р.)

відповідач: Мазніченко О.В. (довіреність від 11.12.2008р. №6225/9/10-130)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігросвіт»(надалі ТОВ «Ігросвіт», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000670/2305 від 26.05.2009р.

В судовому засіданні 13.04.2010р. представником позивача подано заяву про зміну підстави позовних вимог та просить суд визнати недійсним рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000670/2305 від 26.05.2009р.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та вважає, що оспорюване рішення прийнято з порушенням положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг”, оскільки, Товариство не мало змоги використовувати в якості РРО гральні автомати, обладнані запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю) та обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки гральні автомати, за своїми технічними характеристиками не передбачають здійснення операцій з розрахунків у готівковій формі та видачу розрахункових документів (не мають фіскальні функції).Таким чином, позивач вважає, що в даному випадку має місце автономна система електронної торгівлі (комерції), у якій згідно п. 13 ст. 9 Закону України «Про РРО» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, а тому застосування штрафних санкцій на підставі п.1, п.2 ст. 17 Закону №265 є неправомірним, а рішення про застосування штрафних санкцій №000670/2305 від 26.05.2009р. таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що Товариством порушено ст. 2, п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме - гральні автомати, що знаходилися у залах на момент перевірки, не були обладнані запамятовуючим пристроєм (фіскальною памяттю), в автоматичному режимі не здійснюють реєстрацію розрахункових операцій при надання послуг грального бізнесу; встановлено не проведення 100 грн. через реєстратор розрахункових операцій, розрахункову операцію на повну суму наданої послуги через РРО, КОРО, РК не проведено, відповідний розрахунковий документ встановленої форми не видано.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Чернівці проведено перевірку господарської одиниці ТОВ «Ігросвіт»- залу гральних автоматів, за адресою: м. Чернівці, вул. Комарова, 30-А, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за результатами якої складено акт перевірки від 18.03.2009р. №0692/26/59/23/32621829.

Перевіркою встановлено, що на час перевірки в гральному залі встановлено надання послуг у сфері грального бізнесу на 30 гральних автоматах підключених до електромережі, які обладнані купюроприймачами, але не переведені у фіскальний режим роботи, не зареєстрований в органах ДПС та неопломбовані у встановленому законом порядку. Крім того, встановлено проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій (розрахункової книжки) при продажу товарів (наданні послуг) ставку на гру (кредиту) на суму 100 грн., розрахунковий документ при цьому не роздруковувався, не видавався. В залі відсутній РРО.

За результатом перевірки встановлено порушення ст. 2, п. 1, п.2, п.3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування. Відповідальність за вказані порушення передбачена п.1, п. 2 ст. 17 цього ж Закону №265/95.

На підставі зазначеного акта, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.05.08р. №000670/2305 у розмірі 10 700,00 грн.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.06р. №40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.06р. за N 622/12496, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО, що спростовує твердження позивача з цього приводу.

Щодо посилання позивача на п. 13 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»як на підставу своїх позовних вимог в зв'язку з автономністю процесу надання гральними автоматами послуг без допомоги оператора (обслуговуючого персоналу), суд зазначає наступне.

Стаття 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» містить винятки, згідно з якими окремим особам дозволено не використовувати РРО та РК при розрахунках за готівку.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

На виконання статті 10 зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 23.08.2000 N 1336, якою встановлено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Цей Перелік не містить такий вид діяльності як надання послуг у сфері грального бізнесу, що означає те, що позивач має підстав для незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, встановлених статтею 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Крім того, на відсутність же у позивача підстав для незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, встановлених статтею 9 зазначеного Закону, вказує те, що умовою незастосування РК за цією нормою є проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій. При цьому касою підприємства, як це зазначено у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління НБУ від 15.12.2004 N 637, зареєстровано в Мін'юсті України 13.01.2005 за N 40/10320, є приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Позивачем не заперечується факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру РРО і не зареєстровані у органі ДПС.

Згідно зі ст.13 Закону, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України (ч.2 ст.12 Закону).

Відповідно до змін, внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р. №121 “Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО”, термін переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р. (постанова КМУ від 07.06.06р. № 803).

Отже, виходячи з вищенаведеного, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобовязані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

04.06.08р. ТОВ “Експотрейд” було розроблено комп`ютерно - касову систему “Фіскал”, яка наказом ДПА України від 01.07.2008р. №430 включена до Державного реєстру РРО; комп`ютерно касова система “Фіскал” призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Отже, підсумовуючи викладене, з липня 2008 року субєкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів не тільки зобовязані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, але й мали технічну можливість це здійснити.

Таким чином, позивач зобовязаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Вищий адміністративний суд України в своєму листі № 962/13/13-09 від 03.07.2009 зазначив, що судам слід звертати увагу на те, що несумісність компютерно-касової системи “Фіскал” із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими субєктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з компютерно-касовою системою “Фіскал” з технічних причин. При цьому, субєкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи “Фіскал” у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

В даному випадку, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті.

Посилання позивача на листи-запити, адресовані ТОВ “Експотрейд” про надання копій документів та інформації щодо комп`ютерно касової системи “Фіскал”, на які, як зазначає позивач, йому не надано відповіді, не спростовують факт порушення, оскільки обовязок дотримуватись вимог Закону щодо фіскалізації гральних послуг на індивідуальному гральному автоматі покладається саме на того субєкта господарювання, яким такі послуги надаються .

З метою встановлення додаткових доказів по справі, Окружний адміністративний суд м. Києва, ухвалою від 09.03.2010р. витребувано у ТОВ «Експотрейд»належним чином засвідчену копію сертифікату та інформацію про технічні умови застосування системи «Фіскал».

Відповідно до письмових пояснень ТОВ «Експотрейд»від 07.04.2010р., залучених до матеріалів справи, впровадження компютерно касової електронної спеціалізованої системи «Фіскал»на ряді підприємств грального бізнесу, що здійснювалось відповідно до постанови КМУ від 07.02.2001р. №121 (із змінами та доповненнями), підтвердило ефективність роботи системи «Фіскал», як технічного засобу фіскального контролю, і можливість її роботи з усіма типами гральних автоматів, які експлуатувалися зазначеними підприємствами.

Відповідно до Сертифікату відповідності, який видано органом сертифікації - Укрметртестстандартом 04.06.2008р. № UA 1.003.0080183-08, компютерно -касова електронна спеціалізована система "Фіскал" сертифікована на підставі протоколів випробувань НТВЦ “УкрТЕСТ”, сертифіката системи управляння якістю з терміном дії до 24.10.11р. для її встановлення на гральні автомати; вказана компютерно - касова електронна система "Фіскал" включена до Державного реєстру РРО, що є, на думку суду, достатнім для висновку про її відповідність вимогам законодавства для реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Відтак, позивач не є органом, який уповноважений визначати таку відповідність, тому припущення позивача щодо можливої невідповідності системи "Фіскал" технічним вимогам не заслуговують на увагу. Крім того, як зазначалось вище, позивачем не доведено вжиття ним заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи “Фіскал” у тих гральних автоматах, що ним використовуються.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання позивача на неможливість обладнання гральних автоматів, що ним експлуатувалися, засобами, які виконують фіскальні функції.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 ГК України).

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому, слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками, а застосування принципу вини як умови відповідальності повязане з необхідністю доведення порушення зобовязання.

Таким чином, вина субєкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала обєктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв, а несумісність компютерно-касової системи “Фіскал” із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими субєктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з компютерно-касовою системою “Фіскал” з технічних причин.

У відповідності до вимог частини другої статті 218 Господарського кодексу України саме субєкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи “Фіскал” у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Це означає, що субєкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з липня 2008 року в режим застосування РРО, не повинні здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність є порушенням вимог законодавства.

З пояснень представника вбачається, що у господарській одиниці позивача облік розрахункових операцій відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення, а саме: гравець вносить ставку як за допомогою грошових коштів через купюроприймач, так і з застосуванням електронного ключа за допомогою співробітника залу гральних автоматів з попередньою оплатою її гравцем касиру залу, який проводить вказані кошти через РРО, що суперечить вимогам закону.

Так, відповідно до п.4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265 передбачена відповідальність у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданні послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернуту увагу на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації.

Так, в п.п. 2.2.7 та 2.2.8 акту перевірки від 18.03.2009р. №0692/26/59/23/32621829 зазначено, що суб'єктом господарювання за наслідком здійсненої ставки в сумі 100,00 грн. відповідний розрахунковий документ не роздрукований та не виданий. Позивачем, в спростування висновків акту перевірки, в матеріали справи такий розрахунковий документ не подано.

Згідно з п.2 ст.17 Закону №265, за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Застосування відповідачем суми штрафу у розмірі 10 700,00 грн. відповідає чинному законодавству (20 н.п.д.г = 340, 00 грн. х 30 гр. автом.(РРО) + 100грн. х 5 = 10 700,00 грн.).

Доводи позивача про те, що податковим органом під час перевірки не було встановлено факту проведення розрахункових операцій на гральних автоматах, - не заслуговують на увагу, так як в акті перевірки на сторінці 3 відображено, що перевіряючими на гральному автоматі була зроблена ставка у розмірі 100 грн., тобто встановлено при здійсненні розрахункової операції застосування непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого та неопломбованого РРО.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень довів правомірності прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 700,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000670/2305 від 26.05.09р, в звязку з чим позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Григорович