Постанова № 10667203, 12.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2010 року 12:40 № 2а-95/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Перно Рікар Україна"

до Київської регіональної митниці

проскасування податкових повідомлень від 26.10.2009р. №2 та №83

За участю представників сторін:

позивача: Недорізанюк Т.С.

відповідача : Маньківська К.Е.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Перно Рікар Україна»з позовом до Київської регіональної митниці про визнання недійсним податкового повідомлення форми «Р»№82 та №83 від 26.10.2009р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що з січня 2009р. по липень 2009 року підприємство ввозило та декларувало імпортований товар (вірменські коньяки, торгової марки «Арарат») за кодом УКТ ЗЕД 22 08 20 1200. Відповідачем, на підставі підпункту «в» пункту 4.2.2 Закону України від 21.12.200р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 69 Митного кодексу України проведена камеральна перевірка поданих вантажно-митних декларацій та товаросупровідних документів до них і винесені податкові повідомлення форми «Р»№82, 83 від 26.10.2009р. Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями форми «Р»Київської регіональної митниці з підстав відсутності у відповідача правових підстав для проведення камеральної перевірки та просить суд задовольнити позов повністю та скасувати вказані рішення.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки встановлено невірне декларування підприємством коду УКТ ЗЕД алкогольних напоїв протягом з 01.01.2009р. по 30.06.2009р., що призвело до порушення вимог Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»та Закону України «Про податок на додану вартість». За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення №82, 83 від 26.10.2009р., які вважає правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Перно Рікар Україна»здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів, зокрема на підставі зовнішньоекономічного контракту (договору) на поставку товару від 07.10.2008р. №6/NIS/UKR/08 протягом періоду з 01.01.2009 по 30.06.2009 підприємство ввозило алкогольні напої з Вірменії (вірменські коньяки, торгової марки «Арарат», виробник Єреванський коньячний завод) за вантажно митними деклараціями:

100000007/9/112034 10.06.09

100000007/9/112032 10.06.09

100000007/9/112029 10.06.09

100000007/9/112026 10.06.09

100000007/9/105785 01.04.09

100000007/9/105783 01.04.09

100000007/9/105781 01.04.09

100000007/9/105085 25.03.09

100000007/9/105083 25.03.09

100000007/9/105082 25.03.09

100000007/9/103996 12.03.09

100000007/9/103993 12.03.09

100000007/9/103992 12.03.09

Загалом, по вказаним ВМД, підприємством було ввезено 261276 пляшок вірменського коньяку в асортименті, вартістю 10594,14 тис. грн. Пляшки емністю 0,25; 0,5 та0,7 л. Міцність алкогольних напоїв 40 об.% та 42 об. %.

При цьому підприємство декларувало товар за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) 2208 20 12 00.

28.09.209 року Київською регіональною митницею, на підставі підпункту «в»пункту 4.2.2 Закону України від 21.12.200р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 69 Митного кодексу України, проведена камеральна перевірка вказаних вантажно-митних декларацій та товаросупровідних документів до них та складено акт №к/17/9/100000000/25287132 від 28.09.09р.

Перевіркою було встановлено, що через методологічну помилку невірне декларування позивачем коду УКТ ЗЕД алкогольних напоїв, а саме спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду торгової марки «Арарат», як коньяків, підприємством були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до порушення підприємством вимог Закону України від 07.05.96р. №178/96-ВР «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»та заниження суми податкового зобовязання підприємства по сплаті акцизного збору на суму 636983,16 грн.

Як вбачається з акту камеральної перевірки, робоча група прийшла до висновку, що товар вірменські коньяки, торгової марки «Арарат»повинен класифікуватись у товарній підкатегорії 2208 20 29 00 відповідно до вимог УКТ ЗЕД.

При цьому в акті зазначено, що при імпорті зазначених товарів підприємство сплатило до Державного бюджету України обовязкових платежів на суму : акцизний збір 553898,40 грн.; податок на додану вартість - 110779,68 грн. мито підприємством не сплачувалося, так як товари ввозилися з Вірменії на умовах Угоди про вільну торгівлю.

Позивачем були подані до Київської регіональної митниці зауваження та заперечення до акту перевірки (вих.. №4931 від 12.10.09р.), які залишені без задоволення.

За результатами камеральної перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення форми «Р»від 26.10.2009р. № 82 та № 83, якими позивачеві донараховано податкове зобов'язання:

-за податковим повідомленням №82 від 26.10.2009р. за платежем «акциз на лікеро-горілчану продукцію»всього на загальну суму - 668832,32 грн., а саме: за основним платежем в сумі 636983,16 грн., за штрафними санкціями в сумі 31849,16 грн.;

-за податковим повідомленням № 83 від 26.10.2009р. за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності»всього на загальну суму 133766,46 грн., а саме: за основним платежем в сумі 127396,63 грн., за штрафними санкціями в сумі 6369,83 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення форми «Р»№82,83 від 26.10.2009р. Київською регіональною митницею залишені без змін, а скарга ДП ІІ «Перно Рікар Україна»без задоволення.

Правомірність вказаних повідомлень є предметом даного спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Відповідно до статті 17 Закону України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992р. за № 2097-ХП мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719. Під час заповнення ВМД в графі 33 "Код товару" вказано наступний код 2208 20 12 00 відповідно до УКТ ЗЕД. При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.

Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)" та згідно п. 21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".

Під час здійснення Митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих Позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі ”D”.

Отже, вказані ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.

В акті камеральної перевірки з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності №к/17/9/100000000/25287132 від 28.09.2009р. не визначено та не встановлено, яким суб'єктом допущено порушення при здійсненні митного оформлення товарів. Вини позивача, як обов'язкової умови відповідальності, за вчинене правопорушення відповідачем не встановлено. При цьому роз'яснення, який код необхідно застосовувати при розмитненні вказаного товару, Київською регіональною митницею надано лише 28.09.09р., тобто після здійснення процедур розмитнення, коли товар вже пройшов митне оформлення та випущений у вільний обіг.

Згідно ч. 3 п. 1.6 наказу Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314 передбачено, що оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньо - економічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Звідси, позивач при митному оформленні вказаної алкогольної продукції виконав усі процедури, передбачені чинним законодавством України. Статтею 1 Митного кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що митна декларація це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Як вбачається з позиції відповідача, фактично відбулось заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру, що спричинило недобори податків і зборів.

Однак, всупереч вимог ст. 360 МК України, жодною посадовою особою відповідача справу про порушення митних правил порушено не було і жодна особа (громадянин чи посадова особа підприємства) до відповідальності, за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру (ст. 355 МК України), до відповідальності притягнутою не була.

Звідси, твердження представника відповідача про неправильність визначення позивачем вимог класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, є непереконливими, неоднозначними і не спростовують інших доказів, зібраних у справі.

Таким чином, аналіз зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів, дає суду підстави вважати, що при здійсненні процедури розмитнення товарів позивач не допустив порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності та вимог митного законодавства, а тому застосування до позивача адміністративно - господарської санкції є протиправним, а самі санкції - підлягають скасуванню.

Щодо правомірності проведення камеральної перевірки Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно пп. в) п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

При проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем було дотримано чинних нормативних актів, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію нарахування та повноту сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно - митних декларацій шляхом проставлення відповідних відміток у графах "С" і "D" у ВМД.

Оспорювані податкові повідомлення, прийняті Київською регіональною митницею з посиланням на результати камеральної перевірки та підпункт «в»підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, суперечить закону. Дія наведеної норм не поширюється на відповідача. Дана позиція суду підтверджується Постановою колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 02.06.2009р.

Відповідно до п. 2.1.1 Закону України N 2181 митні органи є контролюючими органами стосовно ввізного та вивізного мита, ПДВ. Проте, механізм та порядок підготовки повідомлення-рішення безпосередньо митницею у Законі України N 2181 не виписаний.

Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору (далі - податки), які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів (далі - товари) на митну територію України, який був розроблений відповідно до статті 2 Закону №2181-ІІ та затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби від 16.03.2001р. № 109/188, такого виду перевірок як камеральна не містить.

Отже, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 митний орган не має правових підстав для нарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181, дія якого не поширюється на митні органи.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги наведене вище, суд вважає, що податкові повідомлення форми «Р»№82, 83 від 28.10.2009 Київської регіональної митниці прийняті останньою неправомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не надав суду переконливих доказів правомірності прийнятих ним рішень.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення форми «Р» №82, №83 від 28.10.2009р. Київської регіональної митниці.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Григорович