Рішення № 106671933, 10.10.2022, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5238/22

Провадження №2-а/524/125/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2022 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Гончаренко О.В.,

секретаря судового засідання Топчій Т.С.,

розглянувши у спрощеному провадженні в місті Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора БПП в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Мацак Анастасії Андріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора БПП в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Мацак А.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5834591 від 01.09.2022р., мотивуючи вимоги тим, що відповідач виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі із порушенням вимог законодавства, за відсутності порушення з її боку Правил дорожнього руху.

19.09.2022 року судом постановлено ухвалу про розгляд зазначеної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження та залучено до розгляду справи Департамент патрульної поліції.

У відзивах відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - Департаменту патрульної поліції, заперечили проти задоволення позову, зазначили, що постанова була винесена із дотримання вимог законодавства, позивачка порушила Правила дорожнього руху, оскільки здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території. На підтвердження цього надали запис із боді-камери поліцейського та відеозапис з камер спостереження на місці вчинення правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріалами справи встановлено, а сторонами не оспорюється, що постановою серії ЕАР № 5834591 від 01.09.2022 року, складеною поліцейським БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області інспектором поліції Мацак А.А. на Макаренко А.П. накладено адміністративне стягнення за порушення ч.3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680 грн.

З тексту постанови вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, 01.09.2022 року в місті Кременчук, по вул. Троїцька, 33А, здійснила зупинку транспортного засобу Ford Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_1 ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушила п.п. 15.9 «и» ПДР України.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.п. 15.9 «и» ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1,4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису, засобів фотоі кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог відповідач надав суду відеозапис з боді-камери поліцейського та відеозаписи з камер відеонагляду.

З відтвореного відеозапису з боді-камери поліцейського, наданого відповідачем, вбачається наявність розмови між позивачкою і працівниками патрульної поліції, щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення. Позивачка на відеозапису заперечувала факт вчинення адміністративного правопорушення та повідомила, що не зупиняла свій автомобіль у місці виїзду, а приїхала до адвоката на юридичну консультацію на таксі об 11 годині. На автомобілі Форд Мондео повинен був під`їхати її знайомий, що він і зробив та припарковав авто біля офісу у дозволеному місці. Заперечила факт паркування свого автомобіля ближче 10 м від виїзду з прилеглих територій.

З інших відтворених відеозаписів з камер відеонагляду, які надані ОСОБА_3 , важко встановити місце, модель та колір, автомобіля, який здійснив паркування; не можливо встановити і хто саме був за кремом цього транспортного засобу та інші обставини можливого адміністративного правопорушення; також під час під`їзду транспортного засобу до місця зупинки не можливо встановити чи дійсно зазначене на відео місце є виїздом у розумінні ПДР України; долучений запис з камер відеонагляду також має очевидні ознаки монтажу.

У письмових поясненнях, наданих працівникам поліції 01.09.2022 року, ОСОБА_1 повідомила такі саме обставини як і на відеозапису з боді-камери поліцейського.

З письмових пояснень ОСОБА_3 , наданих працівникам поліції 01.09.2022 року, вбачається, що 01.09.2022 року по вул. Троїцька, 33А близько 10:05 вона виявила автомобіль марки Форд, державний номер НОМЕР_1 , який був припаркований у забороненому місці. Власником автомобіля виявилася водій, яка на її зауваження не реагувала, вела себе зухвало. У зв`язку з чи вона викликала працівників поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, факт вчинення позивачем правопорушення належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено. Поясненнями свідка ОСОБА_3 не підтверджується факт зупинки ближче 10 м від виїзду з прилеглих територій автомобіля марки Форд Мондео під керуванням позивачки.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч.2 ст.77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1 , що є підставою для скасування постанови серії ЕАР № 5834591 від 01.09.2022р.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції вПолтавській областіДепартаменту патрульної поліції на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 21, 73-77, 139, 194, 205, 229, 241-246, 286, 292-293, 295, 297 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора БПП в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Мацак Анастасії Андріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову інспектора БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області Мацак Анастасії Андріївни у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5834591 від 01.09.2022р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя О.В. Гончаренко