Рішення № 106670728, 03.10.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.10.2022

Справа № 334/4840/21

Провадження № 2/334/406/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

при секретарі Півень М.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігрів питної води),

ВСТАНОВИВ:

Представник Концерну «Міські теплові мережі» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води. В позові зазначив, що відповідач зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Концерн «МТМ» у період з 01.10.2016 року по 28.02.2021 року надав послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 42870,39 гривень.

Згідно довідкиДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майна:квартира АДРЕСА_2 належить відповідачу.

Позивач просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 , заборгованість за послугу з| централізованого опалення, централізованого гарячого водопостачання в сумі 42870,39 грн. та судові витрати, суму судового збору у розмірі 2270,00 грн.

15.07.2021 року відкрито провадження за даним позовом в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

04.01.2022 року ОСОБА_1 подав заяву про залучення третіх осіб, а саме співвласників квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Також ОСОБА_1 надав відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21.04.1995 року власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.04.2018 року, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гришиним Г.Г., зареєстрованого в реєстрі за №116, спадкоємцю ОСОБА_7 , належить право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 . Також ОСОБА_1 подав заяву про застосування строків позовної давності.

17.02.2022 року представник позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні заявила клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для уточнення позовних вимог, а саме для залучення інших співвласників.

16.08.2022 року представник позивача у судове засідання не з`явився, суд розглянув клопотання відповідача та залучив в якості третіх осіб, співвласників квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

03.10.2022 року представник Концерну МТМ в судове засідання не з`явився причини неявки суду не повідомив, однак у позовній заяві було зазначено, що розгляд справи провести без участі сторін.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнали частково, а саме на суму 4293,18 грн., іншу суму на їх думку повинні сплачувати інші співвласники даної квартири, які не були залучені до розгляду справи, як відповідачі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка в т.ч. надається населенню м. Запоріжжя для побутових потреб.

Відповідно до п. 2.1 Статуту концерну «Міські теплові мережі», затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови №99р від 08.04.2013 року, основною метою діяльності концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 25.02.1997 року по теперішній час.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21.04.1995 року власниками квартири за адресою : АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.04.2018 року, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гришиним Г.Г., зареєстрованого в реєстрі за №116, спадкоємцю ОСОБА_1 після померлого батька ОСОБА_7 , належить право власності на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Інші співвласниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким належить 5/6 частин квартири за адресою : АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.322ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Згідно з ч.1,2 ст.358, ст.360 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст.67,68ЖК України наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 4 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Квартира АДРЕСА_2 знаходиться в багатоквартирному житловому будинку та підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Концерн «Міськітеплові мережі»у період з 01.10.2016 року по 28.02.2021 року надав послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву води) у квартиру АДРЕСА_2 на загальну суму 42870,39 грн.

Згідно з п. 1 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, з наступними змінами та доповненнями (надалі Правила), ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відносяться до комунальних послуг.

Пунктом 18 Правил встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Відповідно до ст.20ЗУ«Про житлово-комунальніпослуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 24 ЗУ «Протеплопостачання» передбачено обов`язок відповідача, як споживача послуг позивача, своєчасно укласти з ним договір на постачання теплової енергії, а за ст..25вказаного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.32ЗУ«Про житлово-комунальніпослуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Статтею 541ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 4ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Отже, враховуючи зазначені положення закону, суд дійшов висновку, що кожен з співвласників,відповідно до своєї частки, повинен окремо нести відповідальність і заборгованість підлягає стягненню з кожного в частках.

Відповідач скориставшись своїм правом передбаченим вимогами ст.267ЦК України подав до суду заяву, в якій просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Відповідно до ст.256ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами 1, 5 ст.261ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 1 ст.260ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253, 255 цього Кодексу.

Частинами 1, 2ст.264ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

За ч. 4 ст.267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Період заборгованості визначено позивачем з01.10.2016 року по 28.02.2021 року, однак з позовом щодо стягнення цієї заборгованості Концерн «Міські теплові мережі» звернувся тільки 07.07.2021 року.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 став власником 1/6 частини квартири 24.04.2018 року, саме з цього часу у нього виник обов`язок щодо утримання свого майна.

Відповідно до законодавства, на всіх власників житла покладається обов`язок утримувати житло та сплачувати комунальні платежі не залежно від того чи проживають вони в квартирі, чи ні.

Оскільки ОСОБА_1 є власником 1/6 частини квартири, то з нього слід стягнути заборгованість за послуги пропорційну до його частки.

Відповідно до розрахунку, наданого Концерном «Міські теплові мережі» за надані послуги за період з 01.05.2018 року по 28.02.2021 всього було нараховано до сплати 25759,06 грн., а 1/6 цієї заборгованості становить 4293,18 грн., що відповідає рівню відповідальності відповідно до його частки власності.

Співвласниками інших 5/6 частини квартири ОСОБА_10 та ОСОБА_4 . Позовні вимоги до них не пред`явленні, тому в решті позовних вимого слід відмовити, оскільки позивач не залучив співвідповідачів, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким належить 5/6 квартири за адресою: АДРЕСА_1 /

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 р. по 28.02.2021 р. в сумі становить 4293,18 грн., (чотири тисячі двісті дев`яносто три гривни18 коп.) та судовий збір у сумі 227,23 грн. (двісті двадцять сім гривень 23 коп.).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 10.10.2022 року.

Суддя: Баруліна Т. Є.