Рішення № 106667462, 20.09.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року справа № 580/3311/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Руденко А.В.,

за участю:

секретаря Могили І.В.,

представника позивача адвоката Шишкіна О.Ю. (за ордером),

представників відповідача Чущевої А.В., Жука МВ. (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Поліфасад» до Черкаської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

встановив:

01.08.2022 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Поліфасад з позовною заявою до Черкаської митниці Держмитслужби, в якій просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про визначення митної вартості товарів від 10.02.2022 №902000/2022/000003/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 10.02.2022 №UA902020/2022/000040.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на підставі контракту №65 від 14.07.2018 придбав у «Jiang Yin Chen Lan Plastic Products Co. Ltd», Китай відповідно до інвойсів ПВХ плівку з вмістом пластифікатора (DOP) 8%+/-1% та ламінат високого тиску (HPL). Відповідно до комерційного інвойсу №CL21A168 від 15.12.2021 загальна вартість партії товару склала 30 718,86 доларів США. 10.02.2022 позивачем було подано митну декларацію №UA902020/2022/201329 та документи на підтвердження митної вартості товарів, зазначивши вартість 30 718,86 доларів за методом її визначення за ціною договору відповідно до п. 1 ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідач за результатами перевірки поданої позивачем декларації прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2022/000040 з тих підстав, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, чим порушено вимоги ч. 2 статті 52, ч. 21 статті 58, ч. 1 ст. 53 та ст. 368 Митного кодексу України. В наданих декларантом документах відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

10.02.2022 відповідач прийняв рішення про визначення митної вартості №UA902000/2022/000003/2, відповідно до якого митна вартість товару визначена за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів відповідно до ст. 60 Митного кодексу України та має становити 1,79 доларів США/кг.

Вважаючи протиправними рішення про визначення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач зазначає, що щодо невідповідності суми оплати за банківськими документами вартості партії товару за інвойсом від 15.12.2021 №CL21A168, яка становить 30 718,86 доларів США, позивач листом від 27.02.2022 №2701/22 повідомив відповідача, що за контрактом від 14.07.2018 №65 при оплаті товару за інвойсом від 15.12.2021 №CL21A168 (вартість товару 30 718,86 доларів США) була допущена помилка у сумі оплати за платіжним дорученням від 04.01.2022 №171BKLMI (сума оплати залишилась незмінною з попередньої поставки), що фактично склала 31 079,54 доларів США. При оплаті товару за інвойсом від 15.12.2021 №CL21A167 (вартість товару 27 586,34 доларів США) сума плати за платіжним дорученням від 04.01.2022 №171JBKLMI, була зменшена на суму надлишкової оплати та склала 27 225,66 доларів США. Загальна вартість товару за двома інвойсами складає 58 305,20 доларів США, що відповідає загальній сумі оплати за двома платіжними дорученнями. Таким чином, позивач довів, що оплатив поставлену за інвойсом від 15.12.2021 №CL21A168 партію товару в повному обсязі.

Щодо неможливості ідентифікації наданих платіжних документів з партією товару зазначив, що разом з листом №0702/22 від 07.02.2022 надав відповідачу додаткові узгодження від 15.04.2021 №4 та від 20.08.2020 №4/1 до контракту від 14.07.2018 №65, якими вносились зміни у реквізити продавця та покупця. Таким чином, реквізити продавця, зазначені у платіжному дорученні від 24.12.2021 №167JBKLLC та свіфт від 24.12.2021 №167, платіжному дорученні від 04.01.2022 №171 та контракті від 14.07.2018 №65 є тотожними. Щодо зазначення у платіжних дорученнях в графі «Отримувач» найменування банку продавця, то така вимога міститься в Українських нормативно-правових актах, саме тому позивач зазначив найменування та реквізити продавця в графі «Призначення платежу». Також позивач надав копію листа продавця від 02.02.2022 №б/н щодо отримання грошових коштів у сумі 58 305,20 доларів США за вказаними платіжними дорученнями в повному обсязі за вказаними продавцем банківськими реквізитами. Таким чином, позивач надав докази того, що постачальник товару за контрактом від 14.07.2018 №65 і є отримувачем грошових коштів, перерахованих позивачем за платіжним дорученням від 24.12.2021 №167JBKLLC та свіфт від 24.12.2021 №167, платіжним дорученням від 04.01.2022 №171JBKLM1 та свіфт від 04.01.2022 №171.

Щодо зазначення різних відправників у коносаментах від 30.12.2021 №CNSE639546 та від 30.12.2021 №S01211201611 позивачем був наданий відповідачу лист від 07.02.2022 №0702/22-1. В цьому листі позивач пояснив, що при оформленні МД №UA902020/2022/201329 від 10.02.2022 було надано два коносамента, що стосуються товару, а саме «лінійний» коносамент від 30.12.2021 №CNSE639546 та «домашній» коносамент від 30.12.2021 №S0121121611. У лінійному коносаменті зазвичай вказуються реквізити логістичних та експедиторських компаній, саме тому зазначена іноземна компанія JD EXPRESS INVESTMENT I (HONKONHG) LIMITED, а отримувачем ТОВ «АФ-ГРУПП». У домашньому коносаменті зазвичай вказуються реквізити продавця та покупця або уповноважених ними осіб, таким чином відправником зазначена компанія JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD (продавець), а отримувачем ТОВ «Корпорація Поліфасад» (покупець). Таким чином, позивач надав вичерпне пояснення зазначення різних відправників у коносаментах від 30.12.2021 №CNSE639546 та від 30.12.2021 №S0121121611.

Щодо зазначення в експортній декларації країни відправлення від 15.12.2021 №223120210005064550 міста відправлення товару Яньшаня, а у коносаментах від 30.12.2021 №S0121121611, від 30.12.2021 CNSE639546 порту відвантаження Shanghai позивач листом від 07.02.2022 №0702/22-2 повідомив таку інформацію: «Порт Яншань являє собою глибоководний морський вантажний порт, що є однією з частин порту Шанхай, що підтверджується інформацією з відкритих джерел. При оформленні експортної декларації відправником було зазначено назву конкретної частини порту Шанхай, а саме Яншань», а при оформленні коносаментів зазначалась вже загальна назва порту відправлення Шанхай, що у зв`язку з викладеним не є невідповідністю. Таким чином, у відповідача наявне обгрунтоване пояснення щодо зазначення портів відправлення у наданих документах.

Щодо відсутності відомостей про включення до ціни товару вартості транспортування та страхування, які є обов`язковими складовими митної вартості товару зазначив, що відповідно до умов постачання товару, які зазначені у контракті від 14.07.2018 №65, а саме: CIP Одеса, витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, а саме порту Одеса, входять до вартості товару, як того і вимагає ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України; позивачем надано копію листа продавця товару від 02.02.2022 щодо включення транспортування товару до його вартості; вказаним листом продавець заявляє, що страхування вантажу не проводилось у зв`язку з відсутністю необхідності. Таким чином, позивач заявив митну вартість товару, яка включала всі обов`язкові складові митної вартості, в тому числі витрати, пов`язані з транспортуванням товару.

Щодо відсутності всіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, повноту їх включення до ціни та, відповідно, до митної вартості товарів, зазначив, що: у наданих позивачем калькуляціях собівартості товарів на умовах поставки CIP Одеса/Південний (тобто з урахуванням витрат на транспортування до порту призначення) міститься актуальна станом на кінець 2021 року інформація щодо витрат на транспортування товару до порту призначення. Виходячи з умов поставки товару за контрактом 14.07.2018 №65 витрати на транспортування товару включені до вартості товару. На підтвердження цієї обставини позивачем надано лист продавця товару та переклад до нього стосовно відсутності страхування вантажу за попереднім погодженням сторін договору. Також надано лист від 04.02.2022 №0402/22-3 щодо відсутності жодних контрактів з третіми особами, що пов`язані з контрактом №65 від 14.07.2018, а також не оплачуються жодні рахунки третім особам на користь продавця JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. Позивач не отримує жодних посередницьких послуг та не сплачує комісійні винагороди при поставках товару за контрактом №65 від 14.07.2018. При поставках за контрактом №65 від 14.07.2018 не передбачені жодні ліцензійні чи авторські договори, відсутні будь які платежі або роялті. Вказаний контракт класифікується як контракт купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого до митного оформлення не супроводжуються поданням пов`язаних з ним посередницьких договорів. Таким чином, позивач заявив митну вартість товару, яка включала всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товару, та надав всі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, визначеної за основним методом.

Щодо необ`єктивності відомостей, що містяться в наданих декларантом документах, не підтвердження належним чином документально, заявлення неповних відомостей про митну вартість товарів та обраний метод її визначення зазначив, що позивачем заявлена митна вартість товарів за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, отже відсутні правові підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару. Також на підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав відповідачу Експертний висновок Черкаської Торгово-промислової Палати від 12.01.2022 №О-10 щодо визначення ринкової вартості плівки ПВХ в асортименті станом на листопад 2021 року січень 2022 року. Наданий висновок підтверджує заявлену позивачем митну вартість товару плівки ПВХ в асортименті на рівні середньоринкової та складає 1,42 доларів/кг.

Щодо визначення відповідачем митної вартості товару за методом щодо подібних товарів, то відповідач не зазначив підстав, які б свідчили про заниження позивачем митної вартості імпортованого товару та законність відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною договору відповідно до п. 1 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідач проти позову заперечив. 17.08.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених за МД від 10.02.2022 № UA902020/2022/201329 (відмовлена) митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, а саме:

- за умовами розділу 7 з/е контракту від 14.07.2018 № 65 оплата за товар здійснюється в доларах США шляхом 100 % оплати суми вказаної в комерційному інвойсі. Відповідно даних платіжного доручення від 24.12.2021 № 167JBKLLC та свіфт від 24.12.2021 № 167 сума оплати становить 31079,54 дол. США, платіжного доручення від 04.01.2022 № 171JBKLM1 та свіфт від 04.01.2022 № 171 сума оплати становить 27225,66 дол. США. Таким чином, суми оплати за наданими до митного оформлення банківськими платіжними документами не відповідають вартості партії товару за інвойсом від 15.12.2021 № CL21A168, яка становить 30718,86 дол. США;

- за умовами з/е контракту від 14.07.2018 № 65 продавцем за поставкою партії оцінюваних товарів є JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD (no. 18 Yandubyidge beiguo gushan town jiangyin city, Jiangsu, China), реквізити якого зазначені в цьому контракті (з урахуванням змін, які вносились додатковими угодами), у тому числі і щодо реквізитів для оплати за партію оцінюваного товару. В наданих платіжному дорученні від 24.12.2021 № 167JBKLLC та свіфті від 24.12.2021 №167, платіжному дорученні від 04.01.2022 № 171JBKLM1 та свіфті від 04.01.2022 №171 реквізити продавця (на рахунок якого повинна бути здійснена оплата за партію оцінюваного товару) не відповідають реквізитам цього продавця в контракті та інвойсі, а також реквізитам продавця, зазначеним в листі продавця щодо оплати від 02.02.2022 б/н. Також реквізити продавця в платіжних дорученнях від 24.12.2021 № 167JBKLLC та від 04.01.2022 № 171JBKLM1 відрізняються від реквізитів цього ж продавця зазначених в свіфтах від 24.12.2021 № 167 та від 04.01.2022 № 171.

Зважаючи на вищевикладене, надані декларантом банківські платіжні документи неможливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару, у зв`язку з чим наданими декларантом документами не підтверджується фактично сплачена ціна за партію оцінюваного товару.

В наданому коносаменті від 30.12.2021 № CNSE639546 відправником зазначено JD Express Investment I (hongkong) Ltd, а в експортній декларації країни відправлення від 15.12.2021 № 223120210005064550 та коносаменті від 30.12.2021 № S0121121611 зазначено JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD.

Відповідно до відомостей коносамента від 30.12.2021 № S0121121611 реквізити відправника JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD не відповідають реквізитам продавця партії оцінюваного товару зазначеним з/е контракті від 14.07.2018 № 65.

В наданій експортній декларації країни відправлення від 15.12.2021 №223120210005064550 зазначено місце відправлення товару Ян Шань, а відповідно до коносаментів від 30.12.2021 №S0121121611, CNSE639546 зазначено порт відвантаження Shanghai.

Відповідно умов розділу 2 договору купівлі-продажу від 14.07.2018 №65 товар постачається на умовах поставки CIP Одеса. Відповідно правил інтерпретації Інкотермс щодо умов поставки СІР на продавця покладається обов`язок забезпечити страхування на користь покупця та обов`язок за власний рахунок застрахувати вантаж.

Враховуючи умови поставки (СІР), а також те, що транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось морським транспортом, а відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» №1955-ІV морський перевізник (експедитор) зобов`язаний застрахувати свою відповідальність незалежно від того, чи міститься ця вимога в договорі транспортного експедирування, транспортування партії оцінюваних товарів підлягає страхуванню.

Відповідно умов розділу 2 договору купівлі-продажу від 14.07.2018 №65 упаковка, тара та маркування входить в ціну товару. Разом з тим, в з/е договорі відсутні відомості про включення до ціни товару вартості транспортування та страхування, які є обов`язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

В результаті проведеного контролю митницею встановлено, що вартість товару плівки ПВХ (ідентичних або подібних до оцінюваного товару), яка ввозилась протягом останніх двох років на адресу ТОВ «Корпорація Поліфасад» є незмінною на сталих умовах поставки (CIP) та становить 1,42 дол.США/кг, відповідно яких та правил інтерпретації міжнародних термінів Інкотермс, витрати пов`язані з транспортуванням та страхуванням несе продавець та які повинні бути включені до ціни товару.

Зазначені розбіжності в відомостях документів щодо портів відвантаження та відправлення, різних відправників, вказують на більш складний процес логістики, що потребує додаткових витрат, пов`язаних з транспортуванням товару, що в свою чергу, додатково вказує на високу вірогідність виникнення ризиків втрати чи пошкодження товару в процесі його транспортування та, відповідно за обраних сторонами контракту від 14.07.2018 № 65 та заявлених митниці умов поставки CIP, додатково вказують на наявність витрат на страхування партії оцінюваного товару. Разом з тим, в наданій митниці калькуляції відсутні відомості щодо витрат на страхування партії оцінюваного товару.

Зважаючи на вищевикладене, у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо включення до митної вартості оцінюваного товару всіх обов`язкових складових митної вартості відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України, а саме витрат пов`язаних з його транспортуванням та страхуванням.

Відповідно відомостей калькуляції, яка надана на партію оцінюваного товару, основною складовою для виготовлення кінцевого продукту «плівки ПВХ» є вартість сировини та матеріалів. За результатом співставлення відомостей калькуляцій наданих на партію оцінюваного товару з відомостями калькуляцій, які надавались щодо партій ідентичного товару ввезених на адресу ТОВ «Корпорація Поліфасад ще у 2020 році, вартість сировини та матеріалів в 2021 році зменшилась на 5,8 % порівняно з 2020 роком, а ціна товару за поставками у порівнюваних періодах залишилась незмінною (1,42 дол.США/кг).

За наявною у митниці інформацією отриманою Держмитслужбою України з офіційних джерел, вартість основних компонентів (сировини) для виробництва ПВХ матеріалів, так само як і кінцевого продукту ПВХ за період 2020 2021 роки не знижувалась, що значною мірою повинно було вплинути на кінцеву ціну товару, та відповідно на митну вартість оцінюваного товару (принаймні порівняно з ввезенням ідентичних/подібних товарів на адресу ТОВ «Корпорація Поліфасад» в 2020 році).

В зв`язку з вищевикладеним, на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10.02.2022 о 14 год. 51 хв. декларантом проінформовано митницю, що надати додаткові документи немає можливості.

Враховуючи наявні у митниці відомості, станом на 10.02.2022 в наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості наявні розбіжності, які не було усунуто. Враховуючи вищевикладене, в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, повноту їх включення до ціни, та відповідно, до митної вартості товарів. Наявні обставини визначені ч. 2 статті 58 Митного кодексу України, які декларантом не усунуто, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом.

Зважаючи на вищевикладене, відомості, що містяться в наданих декларантом документах є необ`єктивними, не підтверджені належним чином документально, чим порушено вимоги ч.2 ст.52, ч.21 ст.58 та ч.1 ст. 53 Митного кодексу України, тому у митниці були відсутні правові підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості задекларованого товару.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 08.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.

14.07.2018 товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Поліфасад» (позивач) уклало з компанією «Jiang Yin Chen Lan Plastic Products Co. Ltd», Китай, контракт №65 строком до 01.09.2019, згідно умов якого останній має продати позивачу відповідно до інвойсів ПВХ плівку з вмістом пластифікатора (DOP) 8%+/-1% та ламінат високого тиску (HPL).

У подальшому додатковими узгодженнями №2 від 01.08.2019 та №5 від 01.09.2020 термін дії контракту №65 від 14.07.2018 був продовжений до 31.12.2021.

Згідно пункту 1.3 Контракту №65 від 14.07.2018 найменування, кількість, ціна, характеристика, асортимент товару вказується в інвойсі, що є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно пункту 2.1 ціна товару по даному контракту становить 1,42 доларів США за один кілограм, вартість товару узгоджуються між Продавцем і Покупцем і фіксуються в інвойсах, яка є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 Контракту (у редакції згідно додаткового узгодження №6 від 10.09.2020) товар поставляється продавцем на умові: CIP Одеса, Чорноморськ, Южне (Південний) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000.

У грудні 2021 року відбулись поставки товару за комерційним інвойсом №CL21A167 від 15.12.2021 на суму 27586,34 дол. США та за комерційним інвойсом №CL21A168 від 15.12.2021 на загальну суму 30 718,86 дол. США, всього 58303,22 дол. США.

10.02.2022 позивачем було подано митну декларацію №UA902020/2022/201329 та документи на підтвердження митної вартості товарів. Зазначена вартість 30 718,86 доларів за методом її визначення за ціною договору відповідно до п. 1 ст. 58 Митного кодексу України. Для митного оформлення було надано:

- сертифікат якості (Quality Certificate) б/н на ПВХ плівку (PVC film) від 15.12.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) CL21A168 від 15.12.2021;

- коносамент (Bill of lading) CNSE639545 від 30.12.2021;

- домашній коносамент (House bill of lading) SO121121611 від 13.12.2021;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 19658 від 04.02.2022;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) у комерційному інвойсі CL21A1678 від 15.12.2021;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 1420003104-0129 від 14.08.2020;

- банківський платіжний документом, що стосується товару 171JBKLMI від 04.01.2022;

- банківський платіжний документом, що стосується товару 167JBKLLC від 24.12.2021;

- банківський платіжний документм, що стосується товару SWIFT №167 від 24.12.2021;

- банківський платіжний документом, що стосується товару SWIFT №171 від 04.01.2022;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 12.01.2021;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ЧТПП №О-10 від 12.01.2022;

- розрахунок ціни (калькуляція) виробника б/н від 01.10.2021;

- розрахунок ціни (калькуляція) ТОВ «Корпорація «Поліфасад» №1009/20-1 від 10.09.2020;

- комерційна пропозиція (Commercial Offer) б/н від 01.12.2021;

- додаткові узгодження до контракту №65 №1 від 15.05.2019; №2 від 01.08.2019; №4 від 15.07.2020; №4/1 від 20.08.2020; №5 від 01.09.2020; №6 від 10.09.2020; № 7 від 11.05.2021; №8 від 01.11.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №65 від 14.07.2018;

- пояснення про відсутність страхування №1709/20-2 від 17.09.2020;

- КАТАЛОГ від 04.09.2020;

- лист виробника №310720/11 від 31.07.2020;

- лист підприємства №29/07 від 29.07.2020;

- лист ТОВ «Корпорація «Поліфасад» №1709/20 від 17.09.2020;

- видатковий ордер №0723893 від 09.02.2022;

- лист підприємства №2701/22 від 27.01.2022;

- лист продавця б/н від 02.02.2022;

- лист покупця №0702/22-1 від 07.02.2022;

- лист покупця №0702/22-2 від 07.02.2022;

- лист продавця б/н від 02.02.2022;

- лист покупця №0402/22-3 від 04.02.2022;

- копія митної декларації країни відправлення 223120210005064550 від 15.12.2021.

Відповідно до графи 2 електронної митної декларації №UA902020/2022/201329 заявлена митна вартість склала 30 718,86 доларів США.

10.02.2022 о 09 год. 54 хв. позивач отримав повідомлення від митниці, що декларантом заявлено неповні відомості щодо включення до митної вартості оцінюваного товару всіх обов`язкових складових митної вартості відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України, а саме витрат, пов`язаних з його транспортуванням та страхуванням. Декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

10.02.2022 о 14 год. 50 хв. позивач повідомив відповідача про відсутність можливості на даний момент (10.02.2022) надати додаткові документи.

10.02.2022 відповідач склав картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2022/000040 з таких причин: «Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53, ст. 368 Митного кодексу України. В наданих декларантом документах відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.».

10.02.2022 відповідач прийняв рішення про визначення митної вартості товарів №UA902000/2022/000003/2, відповідно до якого митна вартість товару була визначена за методом щодо подібних товарів відповідно до ст. 60 Митного кодексу України та має становити 1,79 доларів США/кг. Підставами прийняття вказаного рішення стали ті обставини, що:

- за умовами розділу 7 з/е контракту від 14.07.2018 № 65 оплата за товар здійснюється в доларах США шляхом 100 % оплати суми вказаної в комерційному інвойсі. Відповідно даних платіжного доручення від 24.12.2021 № 167JBKLLC та свіфт від 24.12.2021 № 167 сума оплати становить 31079,54 дол.США, платіжного доручення від 04.01.2022 № 171JBKLM1 та свіфт від 04.01.2022 № 171 сума оплати становить 27225,66 дол. США. Таким чином, суми оплати за наданими до митного оформлення банківськими платіжними документами не відповідають вартості партії товару за інвойсом від 15.12.2021 № CL21A168, яка становить 30718,86 дол.США;

- за умовами з/е контракту від 14.07.2018 № 65 продавцем за поставкою партії оцінюваних товарів є JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD (no. 18 Yandubyidge beiguo gushan town jiangyin city, Jiangsu, China), реквізити якого зазначені в цьому контракті (з урахуванням змін, які вносились додатковими угодами), у тому числі і щодо реквізитів для оплати за партію оцінюваного товару. В наданих платіжному дорученні від 24.12.2021 № 167JBKLLC та свіфті від 24.12.2021 №167, платіжному дорученні від 04.01.2022 № 171JBKLM1 та свіфті від 04.01.2022 №171 реквізити продавця (на рахунок якого повинна бути здійснена оплата за партію оцінюваного товару) не відповідають реквізитам цього продавця в контракті та інвойсі, а також реквізитів продавця, зазначених в листі продавця щодо оплати від 02.02.2022 б/н. Також реквізити продавця в платіжних дорученнях від 24.12.2021 №167JBKLLC та від 04.01.2022 № 171JBKLM1 відрізняються від реквізитів цього ж продавця зазначених в свіфтах від 24.12.2021 № 167 та від 04.01.2022 № 171;

- в наданому коносаменті від 30.12.2021 № CNSE639546 відправником зазначено JD Express Investment I (hongkong)Ltd, а в експортній декларації країни відправлення від 15.12.2021 № 223120210005064550 та коносаменті від від 30.12.2021 № S0121121611 зазначено JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD;

- відповідно відомостей коносамента від 30.12.2021 № S0121121611 реквізити відправника JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD не відповідають реквізитам продавця партії оцінюваного товару зазначеним з/е контракті від 14.07.2018 № 65;

- в наданій експортній декларації країни відправлення від 15.12.2021 №223120210005064550 зазначено місце відправлення товару Ян Шань, а відповідно до коносаментів від 30.12.2021 № S0121121611, CNSE639546 зазначено порт відвантаження Shanghai;

- відповідно умов розділу 2 договору купівлі-продажу від 14.07.2018 №65 зазначено, що товар постачається на умовах поставки CIP Одеса. Разом з цим, в зовнішньоекономічному договорі відсутні відомості про включення до ціни товару вартості транспортування та страхування, які є обов`язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Вважаючи рішення про визначення митної вартості товарів від 10.02.2022 №902000/2022/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 10.02.2022 №UA902020/2022/000040 протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Отже за змістом вказаних приписів контроль за визначенням митної вартості покладено на митні органи; у разі виявлення розбіжностей у поданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознак підробки документів або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митний орган має право надати декларанту або уповноваженій ним особі письмову вимогу про надання додаткових документів.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, передбачений частиною 2 вказаної статті, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору врегульовано ст. 58 Митного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно п. 1 в) ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Судом встановлено, що на виконання контракту від 14.07.2018 №65 продавцем JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. здійснена поставка позивачу ПВХ плівки зі вмістом пластифікатора (DOP) 8%+/-1% та ламінату високого тиску (HPL) за інвойсом від 15.12.2021 №CL21A168 на загальну суму 30 718,86 дол. США. Товар поставлений продавцем на умові: СІР - Одеса, Чорноморськ, Южне (Південний) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000.

Згідно платіжного доручення від 24.12.2022 №167JBKLLC позивач сплатив продавцю JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. 31 079,54 дол. США.

На підтвердження розбіжностей у вартості поставки та сумі оплати позивач надав відповідачу лист від 27.02.2022 №2701/22, у якому зазначив, що за контрактом від 14.07.2018 №65, укладеним з JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. замовлено товар (плівку ПВХ), що був відправлений на його адресу за інвойсами від 15.12.2021 №CL21A167 та від 15.12.2021 №CL21A168. Оплата здійснена платіжними дорученнями від 04.01.2022 №171JBKLM1 на суму 27 225, 66 дол. США та від 24.12.2022 №167JBKLLC на суму 31 079, 54 дол. США. При оплаті товару за інвойсом №CL21A168 була допущена помилка у сумі оплати та оплачено 31079,54 дол. США замість 30 718,86 дол. США, на суму переплати зменшена оплата за інвойсом №CL21A167.

Судом встановлено, що оплата за інвойсом від 15.12.2021 №CL21A167 (вартість товару 27 586, 34 доларів США) за платіжним дорученням від 04.01.2022 №171JBKLM1 склала 27 225, 66 доларів США.

Загальна сума оплати 58 305,20 дол. США (31 079,54 дол. США+27 225,66 дол. США) дорівнює сумі інвойсів (30 718,86 дол. США+ 27 586,34 дол. США) та підтверджується також листом з JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD від 02.02.2022 №б/н про отримання грошових коштів у сумі 58 305,20 дол. США за вищезазначеними платіжними дорученнями в повному обсязі за вказаними банківськими реквізитами.

Враховуючи, що позивач надав відповідачу документи, які підтверджують розбіжності у вартості поставки за інвойсом від 15.12.2021 №CL21A168 на загальну суму 30 718,86 дол. США. та сумі оплати за платіжним дорученням від 04.01.2022 №167JBKLLC на суму 31 079,54 дол. США, суд дійшов висновку, що позивачем доведена обставина щодо оплати поставки у повному обсязі. Отже, доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Щодо розбіжності у реквізитах продавця JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD судом встановлено, що у платіжному дорученні від 24.12.2021 №167JBKLLC та свіфт від 24.12.2021 №167, платіжному дорученні від 04.01.2022 №171JBKLM1 та свіфт від 04.01.2022 №171 у графі «Призначення платежу» зазначений рахунок продавця (отримувача коштів) 491072728352, а у контракті від 14.07.2018 №65 був зазначений рахунок НОМЕР_1 .

Водночас позивач разом з листом від 07.02.2022 №0702/22 надав відповідачу додаткові узгодження від 15.07.2021 №4 та від 20.08.2020 №4/1 до контракту від 14.07.2018 №65, якими вносилися зміни у реквізити продавця та покупця, згідно з якими зазначено рахунок продавця 491072728352.

Щодо зазначення у платіжних дорученнях в графі "Отримувач" найменування банку продавця «JP VORGAN CHASE BENK», то вказане передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, що була чинною станом на дату спірних правовідносин. Водночас найменування та реквізити продавця зазначено у графі "Призначення платежу".

Щодо посилання відповідача на різних відправників у коносаментах від 30.12.2021 №CNSE639546 (JD EXPRESS INVESTMENT I (НONKONHG) LIMITED) та від 30.12.2021 № S0121121611 (JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD), то позивач надав відповідачу лист від 07.02.2020 №0702/22-1, у якому пояснив, що при оформленні МД UA902020/2022/201329 від 10/02/2022 були надані два коносаменти, що стосуються товару, а саме: «лінійний» коносамент від 30.12.2021 №CNSE639546 (JD EXPRESS INVESTMENT I (НONKONHG) LIMITED), та «домашній» коносамент від 30.12.2021 № S0121121611 (JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD).

У «лінійному» коносаменті зазвичай зазначаються реквізити логістичних та експедиторських компаній, саме тому зазначена іноземна компанія JD EXPRESS INVESTMENT I (НONKONHG) LIMITED, a отримувачем TOB "АФ-ГРУПП". У «домашньому» коносаменті вказуються реквізити продавця та покупця або уповноважених ними осіб, таким чином відправником зазначена компанія JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD (продавець), а отримувачем - TOB "Корпорація Поліфасад" (покупець).

Представники відповідача у судовому засіданні підтвердили складання «лінійного» та «домашнього» коносаментів як звичаєву практику при здійсненні морських перевезень.

Отже посилання відповідача на зазначення різних відправників у коносаментах від 30.12.2021 №CNSE639546 та від 30.12.2021 № S0121121611 є необгрунтованим.

Щодо зазначення в експортній декларації країни відправлення та коносаментах різних назв порту відвантаження, то інформацією з відкритих джерел підтверджується, що порт Яншань являє собою глибоководний морський вантажний порт, що є однією з частин порту Шанхай. При оформленні експортної декларації відправником було зазначено назву конкретної частини порту Шанхай, а саме Яншань, а при оформленні коносаментів зазначалася вже загальна назва порту відправлення Шанхай. Вказану обставину доведено до відома відповідача листом від 07.02.2022 №0702/22-2.

Щодо відсутності відомостей про включення до ціни товару вартості транспортування та страхування, суд зазначає, що відповідно до умов постачання товару зазначених у контракті від 14.07.2018 №65, а саме СІР Одеса, витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України входять до вартості товару. Разом з тим, вказана обставина підтверджується листом JIANG YIN CHEN LAN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD від 02.02.2022 щодо включення транспортування товару до його вартості та про те, що страхування вантажу не проводилося за попереднім погодженням сторін договору.

Отже доводи відповідача про непідтвердження митної вартості товару, заявленої позивачем, є необгрунтованими, тому рішення про визначення митної вартості товарів від 10.02.2022 №902000/2022/000003/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 10.02.2022 №UA902020/2022/000040 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судом позов задоволено повністю, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат на надання правничої допомоги суд зазначає, що позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 11 000 грн.

Згідно частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді.

Згідно ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надав: копію договору про надання правничої допомоги №42 від 24.04.2022; копію додатку №1 від 24.04.2022 до вказаного договору; копію рахунку-фактури №42/1 на суму 8000 грн та копію платіжного доручення від 14.09.2022 №2740 на суму 8000 грн.

Згідно копії договору про надання правничої допомоги №42 від 24.04.2022 та копії додатку №1 від 24.04.2022 до вказаного договору адвокатом Шишкіним О.Ю. позивачу надані такі правничі послуги:

1.Попереднє опрацювання матеріалів справи по визнанню протиправним та скасування рішення Черкаської митниці Держмитслужби про визначення митної вартості товарів від 10.02.2022 №№902000/2022/000003/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2022/000040 від 10.02.2022 в Черкаському окружному адміністративному суді: вартість 1 години 500 грн, витрачено 8 годин, загальна вартість 4000 грн;

2.Підготовка позову та подання його до суду: вартість 1 години 500 грн, витрачено 8 годин, загальна вартість 4000 грн.

3.Участь у судових засіданнях 13.09.2022 та 20.09.2022 1500 грн /одне засідання, всього 3000 грн.

Судом встановлено, що позовна заява підписана представником позивача адвокатом Шишкіним О.Ю., який також взяв участь у двох судових засіданнях.

Отже правнича допомога з підготовки та направлення позовної заяви у сумі 4000 грн та участь адвоката у 2-х судових засіданнях у сумі 3000 грн (1500х2) є необхідною та реально надана. Позивач сплатив адвокату Шишкіну О.Ю. грошові кошти за надання правничої допомоги 8000 грн, тому витрати у сумі 4000 грн та 3000 грн, всього 7 000 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу з попереднього опрацювання матеріалів справи по визнанню протиправним та скасування рішення Черкаської митниці Держмитслужби про визначення митної вартості товарів від 10.02.2022 №№902000/2022/000003/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №№UA902020/2022/000040 від 10.02.2022 в Черкаському окружному адміністративному суді, то представник позивача пояснив, що для отримання документів для підготовки позовної заяви він звертався до брокера, який здійснював митне оформлення товару.

Водночас подані до митного оформлення документи, зазначені у митній декларації №UA902020/2022/000040 від 10.02.2022 та копії яких надані до суду, складені позивачем.

Згідно п. 5.2 договору-доручення №10/342 від 08.07.2021 на надання митно-брокерських послуг, укладеного між ТОВ «Брокер-Україна» (виконавець) та ТОВ «Корпорація «Поліфасад» (замовник) виконавець в термін не пізніше 3-х робочих днів з дати виконання відповідних послуг зобов`язаний передати Замовнику документи, що свідчать про надані послуги (оформлені МД, товаросупровідні документи та ін.) та рахунок на оплату.

Отже всі необхідні для підготовки позовної заяви документи наявні у позивача і можуть бути надані адвокату, з огляду на що послуга з попереднього опрацювання матеріалів справи не є необхідною, тому витрати на її оплату відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що справа №580/33311/22 розглядалась у спрощеному позовному провадженні, тому не є складною, оскільки сам факт розгляду у спрощеному позовному провадженні про це не свідчить. Натомість характер спору, значна кількість доказів та розгляд справи з викликом сторін свідчать про її складність.

Щодо посилань відповідача на ненадання Книги обліку доходів і витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 «Про затвердження форми книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 №1686/24218, то вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу від 13.05.2021 №261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2021 за № 865/36487.

Щодо посилання на правову позицію, сформульовану Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 у справі №821/1594/17 щодо необхідності надання Книги обліку доходів і витрат, то вказана правова позиція сформульована виходячи з конкретних обставин у у справі, а саме: відсутності доказів оплати наданих послуг з правничої допомоги. Натомість у справі, що розглядається, понесення витрат на правничу допомогу підтверджується копію платіжного доручення №2740 від 14.09.2022.

Керуючись ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці Держмитслужби про визначення митної вартості товарів від 10 лютого 2022 року №902000/2022/000003/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 10 лютого 2022 року №UA902020/2022/000040.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці Держмитслужби (вул. О.Дашковича, 76, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 44005652) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Поліфасад» (бул. Шевченка, 224, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 32741784) судові витрати на оплату правничої допомоги у сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок та на сплату судового збору у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06 жовтня 2022 року.

Головуючий Алла РУДЕНКО