Постанова № 10666515, 14.07.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-805/10/1970

"14" липня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Сенчак О.Є.

за участю:

представника позивача: Плекан В.Д.

представника відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВФ Ротор»

про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 2892561,60 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВФ Ротор»заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 2892561,60 грн.

В ході розгляду справи ухвалами суду було обєднано адміністративні справи № 2-а-805/10/1970 та № 2-а-806/10/1970 в одне провадження, у звязку з однорідними позовними заявами одного і того ж позивача до того ж відповідача та допущено заміну відповідача ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «ТВФ Ротор».

Крім того, у звязку із збільшенням суми заборгованості відповідача, представник позивача подав клопотання про збільшення позовних вимог, яким просить стягнути заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 2892561,60 грн.

Строки розгляду справи за клопотанням сторін ухвалою суду було продовжено до 5 місяців.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, проте будь-яких мотивів та доказів, які б обґрунтовували заперечення не надала.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджено ряд письмових доказів, наявні у матеріалах справи, які подані як позивачем так і відповідачем.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», правонаступником якого є ТОВ «ТВФ Ротор» працювали громадяни, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливими шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

-чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

-жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам;

Згідно абз. 3,4 п.2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацом 5 п.2 Згідно п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»встановлено, що Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно даних управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі сума заборгованості відповідача з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 1.10.2009 року по 30.06.2010 року складає 2892561,60 грн.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідача незважаючи на невизнання позову доказів на спростування позовних вимог у відповідності до ст.70 КАС України не подав, а тому суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 2 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”, п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, п.6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТВФ Ротор»(м. Тернопіль, вул. Лукіяновича, 8, і.к. 05754502) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі (м. Тернопіль, вул. Руська, 17) на п/р 2560530200519 в ОПЕРВ-Тернопільське обласне управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 338545, кодування платежу 50020100, код за ЄДРПУО 21157094 заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка виникла за період з 1.10.2009 року по 30.06.2010 року в сумі 2892561,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний тест постанови виготовлено та підписано 19 липня 2010 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.