Рішення № 106664382, 27.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року справа № 380/881/21

14 год. 06 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н. І., представника позивача Підгайного О. І. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «ІМВО»» про стягнення коштів за податковим боргом -

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства» ІМВО» (далі відповідач, ТзОВ «Науково-виробничого підприємства» ІМВО»), у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 43784 від 28.06.2022), просить стягнути з відповідача до бюджету кошти в розмірі 982571,39 грн.

В обґрунтування позову зазначає про те, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом, яка становить 982571,39 грн, з яких: податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення № 0004510503 від 30.04.2020 на суму 1060121,70 грн (залишок несплаченої суми становить 723939,70 грн); пеня в сумі 249631,69 грн. Вказав, що сума податкового боргу є узгодженою, відповідачем не сплачена, відтак позивач на виконання його повноважень звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.06.2021 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/905/21.

Ухвалою суду від 19.05.2022 поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.07.2022 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та вирішено перейти до судового розгляду справи по суті.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 42127 від 20.06.2022) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що грошове зобов`язання відповідача з оплати податку на прибуток стало узгодженим 06 квітня 2022 року (дата винесення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/905/21) та підлягало сплаті відповідачем протягом 10 (десяти) календарних днів, наступним за днем узгодження, тобто до 16 квітня 2022 року. Зазначив, що керуючись пунктом 123.1. ст. 123 ПК України сума штрафної санкції, з врахуванням розміру основного платежу за актом перевірки, мала становити (520915,36*10/100) 52091,54 грн, а не 212024,34 грн; розмір штрафної санкції (212024,34 грн.), який був застосований позивачем становить 40,7 % і, на думку відповідача, не передбачений нормами ПК України. Щодо нарахування пені в розмірі 249631,69 грн вказав, що позивачем не надано розрахунку пені і відповідно неможливо встановити ні дати початку нарахування пені, ні суму на яку нараховується пеня, ні дату закінчення нарахування пені. Щодо зобов`язання відповідача зі сплати екологічного податку, зазначив, що таке ТзОВ «Науково-виробничого підприємства» ІМВО» виконало в повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням № 2956 від 16 листопада 2020 року на суму 1041,10 грн. про оплату екологічного податку за 3 (третій) квартал 2020 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.09.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Суд заслухав пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19177304, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО», перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Львівській області, у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, є платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Податкового кодексу України, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по податку на прибуток, що складається із основного платежу та штрафної санкції та пені.

Відповідно до довідки № 8371/9/13-01-13-04 ГУ ДПС у Львівській області, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 982571,39 грн (а.с. 7), з яких :

- податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення № 0004510503 від 30.04.2020 на суму 1060121,70 грн. (залишок несплаченої суми становить 723939,70 грн.);

- пені в сумі 249631,69 грн;

- екологічного податку згідно податкової декларації від 10.08.2020 в сумі 350,55 грн.

У заяві про зменшення позовних вимог, позивач вказав, що сума екологічного податку сплачена відповідачем.

Відповідачем оскаржено вищезазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі № 380/905/21, позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ІМВО до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 0004520503 від 30.04.2020 та № 0004510503 від 30.04.2020.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 у справі № 380/905/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено: рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі № 380/905/21 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 02 червня 2020 року № 93941-5093405-51 (а.с. 13).

Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідач не погасив.

Суд при вирішенні спору виходив з наступного.

Приписами пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу повинен подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно п. 54.1 ч. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 2 червня 2020 року № 93405-51, яку скеровано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказане повідомлення відповідач отримав 02.10.2020 (а.с. 13).

При цьому, сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем винесено та надіслано відповідачу податкове повідомлення-рішення від 30.04.2020 № 0004510503, яке відповідачем отримано 12.05.2020 (а.с. 10 зворот).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі № 380/905/21, позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ІМВО до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 0004520503 від 30.04.2020 та № 0004510503 від 30.04.2020.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 у справі № 380/905/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено: рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі № 380/905/21 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Відтак докази скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні.

Щодо нарахуванні пені в розмірі 242251,32 грн, суд зазначає таке.

Порядок нарахування пені визначено у статті 129 ПК України.

Пунктом 129.1 статті 129 ПК України (у редакції, чинній станом на момент нарахування відповідачу пені) встановлено, що нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Отже, за обставин, які склались у даній справі, право на нарахування пені виникло у позивача після проведення перевірки та оформлення її результатів (прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення). Наявність цієї обставини є обов`язковою умовою, за якої розпочинається процедура нарахування пені. Тому, нарахування пені повинне відбуватися з урахуванням норми у редакції, яка регулювала вказане питання на момент здійснення нарахування пені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 листопада 2018 року у справі № 822/2591/17, від 05 грудня 2019 року у справі № 520/10442/18 та від 11 лютого 2021 року у справі № 825/1198/17.

З матеріалів облікової картки платника податку встановлено, що контролюючим органом нараховано відповідачу пеню 22.05.2020.

Щодо розміру штрафної санкції, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0004510503 від 30.04.2020, який складає 212024,34 грн, і з яким не погоджується відповідач, суд зазначає таке.

Вказане податкове повідомлення-рішення було предметом судового розгляду в адміністративній справі № 380/905/21, та за результатом судового розгляду таке не визнано протиправним і не скасовано. Отже, розмір штрафної санкції, визначений вказаним ППР, вже перевірений судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно та в межах повноважень нараховано штрафну санкцію та пеню, відтак суд критично оцінює доводи ТзОВ «Науково-виробничого підприємства «ІМВО»» про протиправність такого нарахування.

Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов`язань, тому в силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п. 4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Оскільки суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін).

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Як визначено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись статтями 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ ВП 43968090) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «ІМВО»» (79000 м. Львів вул. Стефаника 6/18; код за ЄДРПОУ 19177304) про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «ІМВО»» до бюджету кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в розмірі 982571 (дев`ятсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят одна) грн 39 коп.

3. Судові витрати не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.10.2022.

Суддя Р.П. Качур