Рішення № 106663836, 06.10.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року Справа№200/12739/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

провизнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом (у урахуванням уточненого адміністративного позову) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 2 вересня 2021 року № 050130001603 щодо не зарахування у пільговому обчисленні (кожний рік роботи за один рік і шість місяців) періоду роботи позивача з 4 жовтня 1986 року по 20 січня 1989 року та з 27 січня 1989 року по 31 грудня 1990 року включно в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та неврахування заробітної плати на підставі довідок від 30 червня 2021 року № 1 та від 4 серпня 2021 року № 2, які видані Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» Ханти-Мансійського Автономного округу Югра Тюменської області РФ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу позивача (кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період його роботи з 4 жовтня 1986 року по 20 січня 1989 року та з 27 січня 1989 року по 31 грудня 1990 року включно в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з дати призначення пенсії, а саме з 18 липня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням розміру заробітної плати за період роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 1 січня 1989 року по 31 грудня 1991 року включно, що включає суми районного коефіцієнту та північної надбавки, на підставі довідки від 30 червня 2021 року № 1, яка видана Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» Ханти-Мансійського автономного округу Югра Тюменської області РФ, а також з урахуванням розміру заробітної плати за період роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 1 січня 1992 року по 3 квітня 2000 року включно, на підставі довідки від 4 серпня 2021 року № 2 (без урахування районного коефіцієнту та північної надбавки), яка видана Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» Ханти-Мансійського автономного округу Югра Тюменської області РФ з дати призначення пенсії, а саме з 18 липня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивач з 18 липня 2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При обчисленні стажу, що дає право на пенсійне забезпечення, період роботи позивача в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 4 жовтня 1986 року по 20 січня 1989 року та з 27 січня 1989 року по 31 грудня 1990 року зараховано управлінням до загального стажу з розрахунку рік за рік, тобто, без застосування кратності 1.5.

В серпні 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою щодо «допризначення» пенсії, до якої додав довідки, видані Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» Ханти-Мансійського автономного округу Югра Тюменської області РФ, про заробітну плату за період з 1989 року по 2000 рік.

2 вересня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, яке розглядало заяву позивача за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку із тим, що суми заробітної плати, зазначені в довідках, не підтверджені первинними документами, та зазначено, що на підтвердження стажу роботи в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі, яке дає право на зарахування страхового стажу в кратному розмірі, відповідні документи не надані.

Позивач зауважує, що записи трудовій книжці щодо його роботи в місцевості, прирівняній до району Крайньої Півночі, містять відповідні штампи із записом «місцевість, прирівняна до району Крайньої Півночі», отже, записів у його трудовій книжки достатньо для зарахування періодів його роботи в Ханти-Мансійському автономному окрузі Югра Тюменської області РФ до його страхового стажу у 1.5-кратному розмірі.

Посилається при цьому на Постанову Верховного Суду від 3 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а.

Також позивач зазначає, що відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та абз. 2 пп. 3 п. 2.1, п. 2.10 розділу ІІ Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 відповідач мав врахувати надані ним довідки про заробітну плату від 30 червня 2021 року та від 4 серпня 2021 року за періоди його роботи з 1 січня 1989 року по 31 грудня 1991 року, з 1 січня 1992 року по 3 квітня 2000 року, так як вказані довідки видані на підставі первинних документів і у випадку виникнення питання щодо їх перевірки відповідач мав право здійснити перевірку вказаних довідок.

Враховуючи зазначене, позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві таким, що прийнято всупереч чинному законодавству та порушує його права (а.с. 28-31).

У відзиві на позов перший відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії, яка за принципом екстериторіальності була розподілена для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 050130001603 від 2 вересня 2021 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з наступних підстав.

Згідно нормативно-правових документів, якими врегульовано пільгове обчислення страхового стажу, яке застосовується щодо осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих у зазначених районах, передбачено, що робота в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у період з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року зараховується у 1.5-кратному розмірі особам, зазначеним в п.п. 2, 3, 4 Інструкції, затвердженої Держкомпраці і Президією ВЦРПС від 11 березня 1960 року № 342/47-7 за умови, що працівник має право на пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі».

При цьому згідно п. 110 Положення про порядок призначення державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року, пільги щодо обчислення стажу надавали працівникам, яких переводили, направляли чи запрошували на роботу в Райони Крайньої Півночі чи в місцевості, прирівняні до них, із інших місцевостей за умови, що працівники укладали строкові трудові договори про роботу в цих районах.

Позивачем на підтвердження стажу роботи в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі в кратному розмірі відповідні документи не надані.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Обчислення розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням районних поправочних коефіцієнтів провадиться за період роботи до 1 січня 1992 року у зв`язку із тим, що Законом України «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» з 1 січня 1992 року було передбачено, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі, чи прирівняних до них районів, обчислення заробітної плати, з якої призначаються пенсії, проводиться із виключенням цих сум.

Суми заробітної плати, зазначеної у довідках, не підтверджені первинними документами.

Враховуючи наведене, підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу згідно його заяви від 31 серпня 2021 року № 1426 відсутні (а.с. 47-50).

У відзиві на позов другий відповідач також заперечує проти задоволення позовних вимог позивача та, крім іншого, зазначає наступне.

Згідно п. 5 р. XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Згідно з п. д ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року працівникам, які переведені, направлені або запрошені на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни, за умови укладання ними трудових договорів про роботу в цих районах на термін 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавались додатково пільги, зокрема: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до п. 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року було зменшено термін дії трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року з п`яти до трьох років.

Надання вказаних пільг особам, які прибули в ці райони і місцевості за власним бажанням, проводилось за умови укладання ними трудових договорів терміном на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки. Трудові угоди, що укладались на визначений термін ( п`ять, три чи два роки), по закінченню цього терміну переукладались на такий же термін чи продовжувались на термін не менше одного року.

Оскільки вищезазначені трудові договори позивачем не надавались, тому при призначені йому пенсії періоди роботи з 4 жовтня 1986 року по 20 січня 1989 року та з 27 січня 1989 ороку по 31 грудня 1990 року враховано до страхового стажу на загальних підставах (а.с. 118-119).

Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року позовну заяву позивача залишено без руху у зв`язку із наявністю недоліків позовної заяви та надано строк усунення цих недоліків шляхом надання суду уточненої позовної заяви із викладенням позовних вимог відповідно до приписів ст.ст. 5, 160 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 22).

Ухвалою суду від 3 листопада 2021 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву позивача, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 33-34).

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (а.с. 42-43).

Ухвалою суду від 4 січня 2022 року продовжено строк розгляду справи на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (а.с. 59).

Ухвалою суду від 5 серпня 2022 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду протягом п`яти робочих днів з дня отримання даної ухвали: пояснення щодо наданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії документів, за результатом розгляду якої йому була призначена пенсія (орієнтовано з 18 липня 2021 року); пояснення щодо наданої позивачем 31 серпня 2021 року (за його поясненням) заяви про допризначення пенсії та доданих до неї документів, за результатом розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було прийнято рішення від 2 вересня 2021 року № 050130001603; копії наступних документів з пенсійної справи позивача: заяви позивача, на підставі якої йому було призначено пенсію; документів, доданих позивачем до вказаної заяви; рішення (протоколу, розпорядження) про призначення позивачу пенсії; довідку (виписку) РС-право щодо стажу роботи позивача, зарахованого до його страхового стажу при призначенні йому пенсії у липні 2021 року; заяви позивача про допризначення пенсії, за результатом розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було прийнято рішення від 2 вересня 2021 року № 050130001603; доданих до вказаної заяви документів; довідку (виписку) РС-право щодо стажу роботи позивача, зарахованого до його страхового стажу станом на 2 вересня 2021 року (а.с. 63-64).

6 вересня 2022 року судом отримано від третьої особи частину зазначених в ухвалі суду від 5 серпня 2022 року документи (а.с. 73-95).

Ухвалою суду від 26 вересня 2022 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області; виключено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з переліку третіх осіб, які беруть участь у даній справі; запропоновано останньому надати суду відзив на позов ОСОБА_1 ; зобов`язано надати суду: копію заяви ОСОБА_1 , поданої ним у червні 2021 року, на підставі якої йому було призначено пенсію за віком з 18 липня 2021 року; копію розписки-повідомлення з переліком документів, доданих позивачем у червні 2021 року до заяви про призначення пенсії; пояснення по справі (а.с. 103-104).

28 вересня та 3 жовтня 2022 року судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області відзив на позов та зазначені в ухвалі суду від 26 вересня 2022 року документи (а.с. 108-124).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 7-12).

Перший відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код ЄДРПОУ 42098368, зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, у спірних правовідносинах здійснює публічно-владні управлінські функції, є належним відповідачем у справі (а.с. 40, 54).

Другий відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, у спірних правовідносинах здійснює публічно-владні управлінські функції, є належним відповідачем у справі (а.с. 56).

Як встановлено судом, у червні 2021 року позивач звернувся із заявою/анкетою про призначення пенсії до другого відповідача, до якої додав в тому числі й копію трудової книжки серія НОМЕР_2 від 26 вересня 1979 року (а.с. 91, 110-112, 118-119, 74-79).

Відповідно до записів у трудовій книжки позивач:

- з 4 жовтня 1986 року прийнятий водієм третього класу на всі марки автомашин на «Автобазі треста «Когалимтрубопроводстрой», запис має відмітку «місцевість, прирівняна до району Крайньої Півночі» (запис № 8);

- з 16 грудня 1986 року по 16 грудня 1989 року працював водієм третього класу на всі марки автомашин на «Автобазі треста «Когалимтрубопроводстрой» (місцевість, прирівняна до району Крайньої Півночі) на підставі трудового договору, укладеного строком на три роки (запис № 9);

- з 20 січня 1989 року звільнений з «Автобази треста «Когалимтрубопроводстрой» в порядку переведення до Когалимського Вантажне АТП (запис № 10);

- з 27 січня 1989 року прийнятий водієм третього класу в Когалимське Вантажне АТП (місцевість, прирівняна до району Крайньої Півночі) (запис № 11);

- з 17 жовтня 1995 року переведений на посаду механіка ОТК в Когалимському Вантажному АТП (місцевість, прирівняна до району Крайньої Півночі) (запис № 12);

- з 4 вересня 1996 року переведений водієм другого класу в Когалимському Вантажному АТП (місцевість, прирівняна до району Крайньої Півночі) (запис № 13);

- на підставі постанови № 443 від 12 вересня 1994 року мера міста Когалим Вантажне АТП перенайменовано в Муніципальне підприємство «Когалимське вантажне автотранспортне підприємство»;

- 3 квітня 2000 року звільнений з Муніципального підприємства «Когалимське вантажне автотранспортне підприємство» за власним бажанням (запис № 15) (а.с. 13-15).

Згідно розрахунку стажу позивача (довідка форми РС-право) станом на 17 липня 2021 року страховий стаж позивача склав 37 років 4 місяця 21 день в тому числі до страхового стажу враховано спірні періоди роботи позивача з 4 жовтня 1986 року по 20 січня 1989 року та з 27 січня 1989 року по 31 грудня 1990 року (але без застосування коефіцієнту кратності) (а.с. 91).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області від 12 липня 2021 року № 050130001603 позивачу призначено пенсію за віком з 17 липня 2021 року, тривалість страхового стажу у рішення визначена 37 років 4 місяця 21 день (а.с. 95).

Не погодившись із розрахунком його страхового стажу при призначенні пенсії, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою від 31 серпня 2021 року № 1426 про «допризначення пенсії» (перерахунок пенсії), до якої додав довідки, видані Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» Ханти-Мансійського автономного округу Югра Тюменської області Російської Федерації: № 1 від 30 червня 2021 року про заробітну плату з лютого 1989 року по квітень 2000 року (з урахуванням районного коефіцієнту 1.7 та північної надбавки 1.5), від 4 серпня 2021 року про заробітну плату з лютого 1989 року по квітень 2000 року (з урахуванням районного коефіцієнту 1.7 та північної надбавки 1.5) (а.с. 101-102, 18, 19, зв.бік а.с. 47 та 49).

31 серпня 2021 року (вих. № 124672) відділом обслуговування громадян № 3 (сервісним центром) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було направлено до «Государственного учреждения Управления Пенсионного фонда Российской Федерации в городе Когалым» запит «Про надання інформації», в якому висловили прохання посприяти в перевірці довідок про заробітну, виданих Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 30 червня 2021 року № 1 та від 4 серпня 2021 року № 2 за період з лютого 1989 року по квітень 2000 року. В акті перевірки просили вказати інформацію про сплату страхових внесків в Пенсійний фонд Російської федерації (а.с. 84).

Заява позивача про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності була розподілена для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с. 48, зв.бік а.с. 118).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 2 вересня 2021 року № 050130001603 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку із не підтвердженням первинними документами сум заробітної плати, зазначених у довідках № 1 від 30 червня 2021 року та від 3 серпня 2021 року № 2 за період роботи в місцевостях Крайньої Півночі та не підтвердженням належними документами права позивача на застосування при врахуванні стажу його роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі коефіцієнту кратності (1.5) (а.с. 17, 99).

Будучи не згодним із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 2 вересня 2021 року про відмову у перерахунку призначеної йому пенсії з 18 липня 2021 року із врахуванням наданих довідок та із застосуванням коефіцієнту кратності при визначенні його трудового (страхового) стажу в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В матеріалах справи наявна копія листа від 30 вересня 2021 року (вих. № 05/302334/21-16), отриманого другим відповідачем 25 листопада 2021 року (вх. № 7921/10), складеного «Государственным учреждением Управлением Пенсионного фонда Российской Федерации по Ханты-Мансийскому автономному округу Югре» (відділом у м. Когалим) у відповідь на запит другого відповідача від 31 серпня 2021 року, в якому зазначено, що всі юридичні особи згідно російського законодавства несуть відповідальність за достовірність відомостей, які наведені у документах, наданих ними для встановлення та виплати пенсій. Також зазначено, що зі усіх нарахувань Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» здійснювались відрахування в Пенсійний фонд Російської Федерації (а.с. 85).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами […] для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені вч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Згідно п. 2.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2002 року № 22-1 (в редакції постанови Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1) до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку із урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбаченіпп. 2-4п. 2.1,п. 2.6цього розділу.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 2.1 за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі; а згідно абз. 2 пп. 3 п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком […] за бажанням пенсіонера може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 передбачено, що за результатом розгляду заяви про перерахунок пенсії пенсійний орган має прийняти відповідне рішення.

Отже, особа має право звернутись із заявою про перерахунок пенсії, додавши до неї нові (додаткові документи, які не надавались при призначенні їй пенсії), а пенсійний орган зобов`язаний розглянути заяву про перерахунок пенсії та додані до неї документи та прийняти належне рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбаченихч. 1 ст. 35,ч. 2 ст. 38,ч. 3 ст. 42іч. 5ст. 48цього Закону (не стосуються спірних правовідносин), провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Судом встановлено, що позивачем до заяви від 31 серпня 2021 року про перерахунок пенсії додавались довідки про заробітну плату, видані Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» Ханти-Мансійського автономного округу Югра Тюменської області Російської Федерації, № 1 від 30 червня 2021 року та № 2 від 4 серпня 2021 року. Будь-які інші документи щодо страхового (трудового стажу) позивача до зазначеної заяви не додавались.

Таким чином, підстави для перерахунку першим відповідачем призначеної позивачу пенсії із врахуванням певних періодів його страхового (трудового) стажу (в тому числі із застосуванням коефіцієнту кратності) були відсутні як з дати, зазначеної у ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-ІV, так і з дати призначення позивачу пенсії.

Щодо наявності/відсутності підстав для перерахунку призначеної позивачу пенсії з урахуванням доданих позивачем до заяви довідок про заробітну плату, суд зазначає, що в якості підстави їх неврахування перший відповідач вказав «не підтвердження сум заробітної плати, зазначеної у довідках, первинними документами».

Суд зауважує, що вказані довідки містять вказівку, що видані на підставі особових рахунків; зазначена назва та адреса підприємства, яке видало довідки; вказано про те, що з включених у довідки сум здійснювались відрахування в Фонд державного соціального страхування та до Пенсійного фонду РФ; зазначено, що виплати та компенсації, на які не нараховувались страхові внески, компенсація не невикористану відпустку (при звільненні), суми, що сплачуються у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, - у довідки не включені; суми, що сплачувались до відпустки, вказані у тому місяці, на який припадають відповідні періоди (а.с. 17, 18).

Отже, довідки відповідають п. 2.10 Порядку № 22-1 (а.с. 17, 18).

Як наслідок, довідки мали бути враховані першим відповідачем при розгляді заяви позивача від 31 серпня 2021 року про перерахунок пенсії.

Суд зауважує, що у випадку сумніву у достовірності відомостей про заробітну плату, наведених у зазначених довідках, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повинно було провести перевірку цих відомостей, що передбачено Порядком № 22-1, але не здійснило цього.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 2 вересня 2021 року № 050130001603 є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що згідно матеріалів справи позивач, крім іншого, не погоджується із тим, що йому при призначенні пенсії у липні 2021 року не було застосовано коефіцієнту кратності при врахуванні до його страхового (трудового) стажу періодів його роботи на підприємстві, що розташоване на місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.

Але рішення про призначення йому пенсії з 18 липня 2021 року позивач не оскаржує.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись наведеними приписами, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та надати оцінку рішенню другого відповідача про призначення позивачу пенсії за віком від 12 липня 2021 року - в частині врахування трудового стажу позивача за періоди його роботи з 4 жовтня 1986 року по 20 січня 1989 року та з 27 січня 1989 ороку по 31 грудня 1990 року на місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, без застосування коефіцієнту кратності (1.5).

Як встановлено судом, до заяви про призначення пенсії за віком позивачем надавалась трудова книжка, яка містить записи про періоди роботи позивача на місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, які були враховані другим відповідачем, але без застосування коефіцієнту кратності; за поясненням пенсійного органу у зв`язку із не наданням позивачем строкових трудових договорів щодо зазначених періодів (а.с. 118-119).

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року (абз. 1).

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (далі райони Крайньої Півночі), та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (абз. 2).

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз. 3).

Проаналізувавши наведену норму, суд дійшов висновку, що період (періоди) роботи особи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу цієї особи:

1) на підставі законодавства, що діяло до 1 січня 1991 року;

2) пільгове обчислення стажу (зокрема, із застосуванням кратного коефіцієнту) застосовується до осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі з а у м о в и, я к щ о на таких осіб поширювались пільги, п е р е д б а ч е н і наведеними у другому абзаці цього пункту нормативно-правовими актами (далі нормативно-правові акти про північні пільги);

3) обчислення пільгового стажу відбувається на підставі документів, зазначених у абз. 3 цього пункту на підставі: або трудової книжки, або трудових договорів або на підставі довідок, в яких зазначено (є записи, відбитки штампів та інші) про користування особою пільгами, наведеними в нормативно-правових актах про північні пільги (тобто, не в яких зазначено про факт роботи особи в районах Крайньої Півночі, або про факт наявності у особи пільг у зв`язку із роботою в районах Крайньої Півночі (які є численними та різними за своєю природою), а саме пільг, які нормативно-правовими актами про північні пільги визначаються як пільги, що надають право саме на п і л ь г о в е о б ч и с л е н н я с т а ж у).

Як встановлено судом, у спірні періоди позивач працював в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.

Статтями 1- 4 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 5 цього ж Указу надання д о д а т к о в и х пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, з а у м о в и укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки (пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з п`яти до трьох років).

Таким чином, обов`язковою умовою для зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком, є укладення ними трудових договорів строком на три роки.

Про надання пільг, передбачених ст. 1- 4 Указу від 10 лютого 1960 року, н е з а л е ж н о від наявності строкового трудового договору, а пільг, передбачених ст. 5 Указу від 10 лютого 1960 року, - лише з а у м о в и укладання строкового трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28. Так, згідно п. 2 цієї Інструкції, пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10 лютого 1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового договору.

Пільги ж, передбачені ст. 5 Указу від 10 лютого 1960 року та ст. 3 Указу від 26 вересня 1967 року, надаються д о д а т к о в о (до інших пільг) працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави (включаючи осіб, які прибули за власною ініціативою), з а у м о в и укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах на строк три роки, а на островах Північного Льодового океану - два роки.

При цьому, пунктом 8 зазначеної Інструкції передбачено, що зазначені трудові договори мають укладаються у письмовій формі у двох екземплярах, один з яких видається працівникові. В договорах, крім іншого, має бути зазначено: дата ті місце укладення договору; найменування сторін; строк дії договору; посада або робота, на виконання якої запрошується працівник; посадовий оклад або тарифна ставка; пільги, які надаються працівникові, а також місце постійного проживання.

Як встановлено судом, позивач не надавав другому відповідач у червні 2021 року строкові трудові договори, які охоплювали би спірні періоди, також не надавав довідки, які б свідчили про роботу позивача в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, у спірні періоди за строковими трудовими договорами.

Разом із цим трудова книжка позивача, яка відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ є основним документом, що підтверджує трудовий стаж громадян, містить запис те, що у період з 16 грудня 1986 року по 16 грудня 1989 року позивач працював на «Автобазі треста «Когалимтрубопроводстрой» (в місцевості, прирівняної до району Крайньої Півночі) на підставі трудового договору, укладеного строком на три роки (запис № 9).

Отже, другий відповідач мав при розрахунку страхового стажу позивача врахувати вказаний трирічний період роботи позивача із застосуванням коефіцієнту кратності (кожний рік роботи за один рік і шість місяців).

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про наявну протиправну бездіяльність другого відповідача в частині не застосування при призначенні позивачу пенсії за віком у липні 2021 року коефіцієнту кратності при врахуванні страхового (трудового) стажу за період з 16 грудня 1986 року по 16 грудня 1989 року.

Також суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. […] За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно забз. 3 ч. 1 ст. 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. […].

Судом встановлено, що позивачем у червні 2021 року пенсійному органу не надавались довідки, видані Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» Ханти-Мансійського автономного округу Югра Тюменської області Російської Федерації, про заробітну плату позивача за періоди з лютого 1989 року по квітень 2000 року № 1 від 30 червня 2021 року та № 2 від 4 серпня 2021 року.

Разом із цим згідно п. 1.9 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. […].

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: […] надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; […] уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 1 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів […].

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суду не надано доказів на підтвердження роз`яснення позивачу про можливість зарахування періодів його роботи в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, із застосуванням коефіцієнту кратності, не з`ясовано наявність у позивача документів, що визначали б можливість отримання більш високого розміру пенсії у випадку надання належним чином оформлених документів (в тому числі довідок про заробітну плату за період роботи в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі).

Отже, другим відповідачем не в повній мірі виконані вимоги п. 4.2 Порядку № 22-1.

При цьому суд зазначає, що згідно п. 1.9 Порядку № 22-1 за наявності документів для призначення пенсії, пенсія призначається у визначений Порядком строк, але після надання особою додаткових документів у визначений пенсійним органом строк (до 3-х місяців) розмір пенсії переглядається з дати призначення.

Як встановлено судом, довідки про заробітну плату № 1 від 30 червня 2021 року та № 2 від 4 серпня 2021 року були надані позивачем Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області 31 серпня 2021 року, тобто протягом трьох місяців після звернення до суду із заявою про призначення пенсії.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 9 КАС України, за для належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати другого відповідача здійснити перерахунок з 18 липня 2021 року призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням коефіцієнту кратності (1.5) при врахуванні до страхового (трудового) стажу позивача періоду його роботи з 16 грудня 1986 року по 16 грудня 1989 року та із врахуванням довідок про заробітну плату № 1 від 30 червня 2021 року та № 2 від 4 серпня 2021 року.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до квитанції № ПН 215600426655 від 22 вересня 2021 року позивачем за розгляд цієї справи сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн (а.с. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог […].

Враховуючи висновки суду щодо суті спірних правовідносин, керуючись ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з обох відповідачів витрати позивача зі сплати судового збору в рівних частинах по 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-4, 9, 12, 72-78, 90, 139, 244-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 2 вересня 2021 року № 050130001603 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не застосування при призначенні ОСОБА_1 з 18 липня 2021 року пенсії за віком при врахуванні страхового (трудового) стажу за період з 16 грудня 1986 року по 16 грудня 1989 року коефіцієнту кратності (кожний рік роботи за один рік і шість місяців), передбаченого ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року"Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком - із застосуванням коефіцієнту кратності (кожний рік роботи за один рік і шість місяців), передбаченого ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", при врахуванні страхового (трудового) стажу позивача за період з 16 грудня 1986 року по 16 грудня 1989 року та із врахуванням довідок про заробітну плату, виданих Муніципальною бюджетною установою «Комунспецавтотехника» Ханти-Мансійського автономного округу Югра Тюменської області Російської Федерації, за періоди його роботи з лютого 1989 року по квітень 2000 року № 1 від 30 червня 2021 року та № 2 від 4 серпня 2021 року, - з дати призначення пенсії, а саме - з 18 липня 2021 року .

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна