Рішення № 106662420, 28.09.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3123/20

№ провадження 2/208/466/22

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.

За участю: секретаря судового засідання Оніщук Д.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 «про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу»,-

встановив:

1.Позиція сторони позивача.

20 травня 2020 року представником МТСБУ за довіреністю Зіміним Ю. подано до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з матеріалами позовної заяви до ОСОБА_1 «про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу».

Згідно змісту позовних вимог, просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса реєстрації: 02154, місто Київ, вулиця Русанівський бульвар, будівля № 8, понесені витрати у розмірі 39248 (тридцять дев`ять тисяч двісті сорок вісім) гривень 27 копійок;

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса реєстрації: 02154, місто Київ, вулиця Русанівський бульвар, будівля № 8, судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне.

20 лютого 2017 року близько 17.10 годині водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Тойота Cruiser», д. н. з. НОМЕР_1 , рухаючись в Дніпропетровській області по Криворізькому шосе, в районі 188-го кілометра, в порушення п. 12.3 ПДР України, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Ніссан X- TRAIL», д. н. з. НОМЕР_2 , який належить Селянському фермерському господарству «ВІКА», під керуванням водія ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам нанесені механічні пошкодження, заподіяні матеріальні збитки, постраждалих немає.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 травня 2017 року по справі № 208/1511/17, провадження № 3/208/545/17, суддя - Ізотов В.М., яка не оскаржувалася та набрала законної сили 15 травня 2016 року, водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Правовідносини, які виникли в даному випадку між відповідачем та позивачем - Моторним (транспортним) страховим бюро України, спір про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, регулюються нормами ЦК України, та спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина у завданні шкоди, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII), встановлено, що існує установлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до положень п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1 Закону № 1961-IV потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону № 1961-IV, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до підпункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Так, підпунктом «г» п. 41.1 ст. 41. Закону № 1961-IV зазначено МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

Пунктом 13.1 ст. 13 Закону № 1961-IV визначено, що учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завданою іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями ч. 4 ст. 21 Закону №1961-IV визначено, що забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Дані ЄЦБД МТСБУ (http://www.mtsbu.ua/ua/) НЕ МІСТЯТЬ підтвердження, що на момент ДТП транспортний засіб «Тойота Cruiser», д. н. з. НОМЕР_1 був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ.

Окрім цього, НЕМАЄ відомостей, що водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпадає під норму п. 13.1 ст. 13 Закону № 1961-IV.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була забезпечена чинним договором ОСЦПВВНТЗ № АЕ/9230490 - ПАТ «HACK «ОРАНТА» термін дії з 00 год. 00 хв. 16.10.2016 року до 15.10.2017 року, відомості внесенні в ЄЦБД МТСБУ.

З метою отримання відшкодування (регламентної виплати) ОСОБА_3 , як уповноважена особа власника автомобіля «Ніссан Х-TRAIL», д. н. з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 548033, на підставі ст. 33, 35, п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, звернулася до МТСБУ:

1)з повідомленням про ДТП від 28 лютого 2017 року, яке зареєстровано за вх. № 2793 е від 28 лютого 2017 року та зареєстровано справу МТСБУ: 39961.

2)з заявою на виплату страхового відшкодування від 21 березня 2017 року, яку зареєстровано за вх. № 9900 від 27 березня 2017 року, що підтверджується даною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного

права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Однією із умов для відшкодування матеріального збитку, особою, відповідальною за заподіяний збиток (або заподіювачем шкоди) є наявність оцінки завданої шкоди, проведеної у встановленому законом порядку, з дотриманням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (ст. 4, 5, 7, 12 цього Закону) та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затв. наказом МЮУ, Фонду ДМУ від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, в ред. наказу МЮ України, Фонду ДМУ від 24.07.2009р. №1335/5/1159) (п. 1.3, 1.6, 2.4, 4.3, 5.2, 8.3, 8.4, 8.5.2-8.5.15 Методики).

Відповідно до п. 40.3 ст. 40, п. 41.4 ст. 41 Закону № 1961-IV, МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону; МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

В зв`язку з цим, для забезпечення необхідних дій для урегулювання страхового випадку, МТСБУ залучило врегулювала: ФОП ОСОБА_4 , що підтверджується листом - дорученням від 16 березня 2017 року № 3.1-05/39961/вих/1.

21 березня 2017 року за адресою: м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського (Карла Лібкнехта), буд. 49, у присутності довіреної особи власника, ОСОБА_3 , був проведений огляд пошкодженого автомобіля «Ніссан Х-TRAIL», д. н. з. НОМЕР_2 .

Про огляд пошкодженого автомобіля «Ніссан Х-TRAIL», д. н. з. НОМЕР_2 Відповідач ОСОБА_1 , сповіщалася телефоном.

Відповідач, ОСОБА_1 , на огляд пошкодженого автомобіля «Ніссан X- TRAIL», д. н. з. НОМЕР_2 не з`явилася.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої власникові колісного транспортного засобу № 67/03/17 від 29 квітня 2017 року, оцінювачем визначено: ринкову вартість досліджуваного автомобіля - 427774,76 грн.; коефіцієнт фізичного зносу - 0,456; вартість відновлювального ремонту - 65257,68 грн.; суму матеріальної шкоди, як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 43237,52 грн. у т. ч. ПДВ, 38698,27 грн. без складової ПДВ.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону № 1961-IV - шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Статтею 29 Закону № 1961-IV чітко встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством....

Відповідно до п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

06 липня 2017 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в сумі 38698,27 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 1 від 06 липня 2017 року.

19 липня 2017 року, МТСБУ, на підставі ст. 41 Закону № 1961-IV, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №5947 від 19 липня 2017 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих Селянське фермерське господарство «ВІКА» про виплату відшкодування в сумі 38698,27 грн.

МТСБУ перерахувало власникові пошкодженого автомобіля «Ніссан X-TRAIL», д. н. з. НОМЕР_2 відшкодування у розмірі 38 698,27 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень 27 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 5947рв від 20 липня 2017 року та проведеного банком - 20 липня 2017 року.

Крім того, МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_4 за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого по справі МТСБУ: 39961 в сумі 550,00 грн. (п`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 577рв від 22 травня 2017 року та проведеного банком 22 травня 2017 року.

Таким чином, загальні фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку, складають 39 248,27 грн. (тридцять дев`ять тисяч двісті З

сорок вісім гривень 27 коп.).

Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 16 ЦПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Позивач намагався вирішити даний спір з Відповідачем в досудовому порядку, шляхом звернення до Відповідача з листами (рекомендованими):

1)листом від, про необхідність ОСОБА_1 надати письмово інформацію про наявність чинного договору ОСЦПВ на дату ДТП, за наявності посвідчення учасника бойових дій або інваліда 1 групи, чи здійснювались взаєморозрахунки між учасниками ДТП, що після сплати відшкодування МТСБУ має подати регресний позов до винної особи в ДТП, що підтверджується даним листом, однак лист Відповідач залишив без реагування;

2)листом про необхідність відшкодування витрат МТСБУ в сумі 39248,27 грн.. з пропозицією про погашення цієї заборгованості частинами та попередженням про можливе звернення до суду з метою примусового стягнення зазначеної суми згідно із законодавством України, що підтверджується даним листом, однак вказані пропозиції та попередження залишені ним без реагування і задоволення, в добровільному порядку витрати не компенсовані МТСБУ;

3)досудовою вимогою та пропозицією про укладення договору про порядок повернення коштів від 27 грудня 2018 року № 17/73, однак вказані пропозиції та вимоги залишені ним без реагування і задоволення, в добровільному порядку витрати не компенсовані МТСБУ.

Статтею 15 і 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є зокрема: ч.5) примусове виконання обов`язку в натурі; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

МТСБУ, відшкодувавши потерпілому суму регламентної виплати, отримало право вимоги до винуватця ДТП, який не застрахував цивільно-правову відповідальність, в розмірі понесених фактичних витрат, в порядку зворотної вимоги (регресу).

Про правомірність права регресної вимоги підтверджується правовою позицією, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-2188цс16 від 16 листопада 2016 року

На момент звернення з даним позовом, витрати (збитки) МТСБУ в розмірі 39 248,27 грн. (тридцять дев`ять тисяч двісті сорок вісім гривень 27 коп.) відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані позивачу, що порушує його законні права і інтереси, та підлягають їх захисту в суді.

23 липня 2020 року представником позивача Зіміним Ю. подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 56).

08 серпня 2022 року на офіційну електронну адресу суду представником позивача Чепіковим О.О. подано відповідь на відзив згідно до змісту якого просить відмовити у прийнятті відзиву відповідача на позовну заяву, позов до ОСОБА_1 задовольнити повністю (а.с. 99-102).

2. Позиція відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судових засідань повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

31 травня 2022 року через канцелярію суду відповідачем подано заяву згідно до змісту якої остання просить надати можливість ознайомитись з матеріалами цивільної справи № 208/3123/20 (а.с. 84).

31 травня 2022 року в приміщенні суду відповідачем отримано копію позовної заяви з доданими до неї копіями документів, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 84).

08 червня 2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 86-88) згідно до змісту якої остання просить поновити строк подання відзиву на позовну заяву, справу розглянути без її участі та без фіксації технічними засобами, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Постанова пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за № 6 від 27.03.1992 року зі змінами та доповненнями роз`яснює, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Частиною 6 ст. 82 ЦГІК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, основним доказом понесених позивачем витрат у зв`язку з здійсненням страхової виплати страхувальнику, який покладений в основу обґрунтування суми, яка підлягає відшкодуванню є «Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу № 67/06/17» від 29 квітня 2017 року, виконаний ОСОБА_4 .

Відповідно до абз. 1 ст. 10 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Пунктом 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що початковим етапом проведення незалежної оцінки майна є укладення договору на проведення оцінки.

Відповідно до Звіту - мовою оригіналу «16.03.2017 г. оценщику Кориновскому Евгению Юрьевичу поступило поручение МТБУ № 39961 об определении рыночной стоимости КТС...»

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

В матеріалах справи, всупереч вимогам законодавства, відсутній договір на проведення оцінки майна.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до абз. 1 ст. 9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у

відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Пунктом 56, 59, 60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складеннязвіту,а уразі потреби -строк діїзвіту тависновку провартість майнавідповідно довимог законодавства;мету проведенняоцінки таобґрунтування виборувідповідної бази оцінки;перелік нормативно-правовихактів,відповідно дояких проводитьсяоцінка;перелік обмеженьщодо застосуваннярезультатів оцінки;виклад усіхприпущень,у межахяких проводиласяоцінка;опис тааналіз зібранихі використанихвихідних данихта іншої інформаціїпід часпроведення оцінки;висновки щодоаналізу існуючоговикористання танайбільш ефективного використанняоб`єктаоцінки;виклад змістузастосованих методичнихпідходів,методів та оціночних процедур,а такожвідповідних розрахунків,за допомогоюяких підготовленовисновок провартість майна;письмову заявуоцінювача проякість використанихвихідних даних таіншої інформації,особистий оглядоб`єктаоцінки (уразі неможливостіособистого огляду-відповідні поясненнята обґрунтуваннязастережень іприпущень щодовикористання результатівоцінки),дотримання національнихстандартів оцінкимайна таінших нормативно-правовихактів зоцінки майнапід часїї проведення,інші заяви,що єважливими дляпідтвердження достовірностіта об`єктивностіоцінки майнаі висновкупро йоговартість;висновок провартість майна;додатки зкопіями всіхвихідних даних,а такожу разі потреби -інші інформаційніджерела,які роз`яснюютьі підтверджуютьприпущення тарозрахунки.

Звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцінку майна зберігаються в архіві суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання не менше ніж п`ять років, якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки майна.

Висновок про вартість майна повинен містити відомості про: замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об`єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки.

У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки.

Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об`єкта оцінки.

Згідно до п.п. с) 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами. Що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту, тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series F заява № 25).

Відповідно до пунктів 1.6, 2.4, 8.1 Методики - відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Згідно п. 2.3 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

За результатами оцінки складається документ, який має відповідати вимогам п. 4.4 Методики, а саме: у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: а) повне найменування суб`єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб`єкта оціночної діяльності; б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку; в) найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ; г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки); ґ) назва об`єкта (об`єктів), представленого для оцінки; д) найменування юридичної особи (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ; е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації; є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання; ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце); з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання); и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем: (експертом); і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки.

В матеріалах справи міститься Звіт, відповідно до якого матеріальний збиток завданий власнику КТЗ Nissan X-Trail р.н. НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження складає 43 237 грн. 52 коп.

Однак, в порушення вказаних вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вказаний Звіт не містить обґрунтування такого засобу усунення пошкоджень, як заміна пошкоджених деталей на нові, а саме висновку про неможливість відновлення відповідно до технічних вимог або економічну недоцільність його відновлення (ремонту). Внаслідок чого суд не може оцінити необхідність та доречність заміни пошкоджених складових КТЗ на нові. Крім того, звіт не містить собі інформації щодо комплектності та укомплектованості КТЗ.

Таким чином, посилання Позивача на вказаний Звіт в обґрунтування розміру матеріальної шкоди та втрати величини вартості автомобіля вважає безпідставними, оскільки останній не відповідає вимогам п.п. 4.4, 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, а відтак неналежним та недопустимим доказом в розумінні ст. 77-78 ЦПК України.

Основні ціноутворюючі характеристики та показники об`єкта оцінки, які дають змогу його ідентифікувати, вказані не в повному обсязі; обмеження щодо результатів оцінки експертом не наведені, вихідні дані не відповідають вимогам Методики, зокрема відсутня довідка поліції про пошкодження та протокол ДТП, не проведено дефектування пошкоджених складових кузова і відповідно не обґрунтовано зміну складових; завищена калькуляція вартості відновлювального ремонту; експертом не проведено аналізу та коригування ідентичної моделі, як аналога; розрахунки проведено з порушенням Методики розділ VII, зокрема, безпідставно змінено пошкоджені складові на нові; не проведено дефектування.

Зі змісту Звіту про вартість матеріального збитку, яким Позивач у справі обґрунтовує свої позовні вимоги, вбачається, що він не містить належним чином оформленого акту, яким зафіксовано пошкодження автомобіля, що виникли внаслідок дій відповідача у справі (дефектного акту).

Так акт огляду КТЗ від 21 березня 2017 року, на який вказує позивач, складено без відома та участі відповідача, а лише в присутності власника ТЗ, що не дозволяє вести мову про об`єктивність його змісту, адже інша сторона не мала змоги висловлювати свої міркування щодо того, які саме пошкодження виникли внаслідок ДТП.

Протокол, яким оформлювалось ДТП та який містить дані щодо наявних в автомобіля пошкоджень у матеріалах справи немає.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України «Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору».

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок посвідчення копій документа визначений пунктами 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2020).

Відмітка про засвідчення копій документів складається із слова «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії (Правовий висновок КЦС ВС у справі № 761/5894/17).

В позовній заяві МТСБУ копії письмових документів жодним чином не завірені, тобто є недопустимими доказами.

09 червня 2022 року через канцелярію суду відповідачем подано додаткові пояснення згідно до змісту яких остання просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку із порушенням строку позовної давності (а.с. 90-92).

04 серпня 2022 року через канцелярію суду відповідачем подано заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 97).

3. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

20 травня 2020 року представником МТСБУ за довіреністю Зіміним Ю. подано до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з матеріалами позовної заяви до ОСОБА_1 «про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу» (а.с. 2-7).

Згідно змісту позовних вимог, просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса реєстрації: 02154, місто Київ, вулиця Русанівський бульвар, будівля № 8, понесені витрати у розмірі 39248 (тридцять дев`ять тисяч двісті сорок вісім) гривень 27 копійок;

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса реєстрації: 02154, місто Київ, вулиця Русанівський бульвар, будівля № 8, судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу № 208/3123/20 передано до провадження судді Сушкової Л.І. (а.с. 37).

Ухвалою суду від 10 лютого 2022 року відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 56-57).

23 липня 2020 року представником позивача Зіміним Ю. подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 56).

03 листопада 2020 року Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано до провадження судді Івченко т.П. (а.с. 63).

31 травня 2022 року через канцелярію суду відповідачем подано заяву згідно до змісту якої остання просить надати можливість ознайомитись з матеріалами цивільної справи № 208/3123/20 (а.с. 84).

31 травня 2022 року в приміщенні суду відповідачем отримано копію позовної заяви з доданими до неї копіями документів, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 84).

08 червня 2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 86-88) згідно до змісту якої остання просить поновити строк подання відзиву на позовну заяву, справу розглянути без її участі та без фіксації технічними засобами.

До судового засідання призначеного на 09 серпня 2022 року, 08 серпня 2022 року на офіційну електронну адресу суду представником позивача Чепіковим О.О. подано відповідь на відзив згідно до змісту якого просить відмовити у прийнятті відзиву відповідача на позовну заяву, позов до ОСОБА_1 задовольнити повністю (а.с. 99-102).

Станом на 28 вересня 2022 року відповідач не скористалася своїм право та не подала заперечення на відповідь на відзив.

4. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2017 року близько 17.10 години водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Тойота Cruiser», д. н. з. НОМЕР_1 , рухаючись в Дніпропетровській області по Криворізькому шосе, в районі 188-го кілометра, в порушення п. 12.3 ПДР України, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Ніссан X- TRAIL», д. н. з. НОМЕР_2 , який належить Селянському фермерському господарству «ВІКА», під керуванням водія ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам нанесені механічні пошкодження, заподіяні матеріальні збитки, постраждалих немає.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 травня 2017 року по справі № 208/1511/17, провадження № 3/208/545/17, суддя - Ізотов В. М., яка не оскаржувалася та набрала законної сили 15 травня 2016 року, водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень (а.с. 8).

На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується відповідним витягом з бази МТСБУ.

Цивільно-правова відповідальність Селянського фермерськогогосподарства «ВІКА» на момент ДТП була застрахована за Полісом № АЕ/9230490 в ПАТ «НАСК ОРАНТА» (а.с. 15-зворотна сторона).

28 лютого 2017 року потерпілий звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП від 20 лютого 2017 року (а.с. 9) та від 21 березня 2017 року з заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП (а.с. 10).

Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 67/03/17 від 29 квітня 2017 року вартість відновлювального ремонту Nissan X-Trail, реєстраційний номер НОМЕР_2 , склав: 43237,52 грн. у тому числі ПДВ, без складової ПДВ 38698,27 грн. (а.с. 17-19).

На підставі Звіту № 67/03/17 від 29 квітня 2017 року, рахунку (ремонтної калькуляції) № КОR670317 від 29 квітня 2017 року, акту огляду транспортного засобу від 21 березня 2017 року, довідки № 1 від 06 липня 2017 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, наказу № 5947 від 19 липня 2017 року, було здійснено розрахунок та виплачено Селянському фермерському господарству «ВІКА» суму страхового відшкодування в розмірі 38698,27 грн., відповідно до платіжного доручення № 5947рв від 20 липня 2017 року та 550,00 грн. витрати за послуги аварійного комісара відповідно до платіжного доручення № 577рв від 22 травня 2017 року.

5. Мотиви, з яких виходить суд при вирішенні спору та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно зі ст. 264ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

У відповідності дост. 274 ЦПК Україниу порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

При цьому у відповідності дост. 279 ЦПК України«Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст. ст. 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1ст.1166 ЦКмайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно дост. 1187 ЦКшкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зіст.1188 ЦКшкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а самешкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦКпередбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.38.2.1Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1ст. 13 цього Закону.

Отже,Законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

До страховика МТСБУ, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

При регресі перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (ст.ст.11,599,1166 ЦК). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

При цьому, заст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку щодо відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням згідност.599 ЦК України.

Отже, первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно, що узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 05.04.2017 у справі №6-2806цс16.

Відповідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки.

Відповідно дост. 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 1ст. 261 ЦК Україниза загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, з урахуванням зазначеного та з огляду на положення ч. 6ст. 261 ЦК Українимоментом початку позовної давності для регресної вимоги страховика в правовідносинах буде день виконання основного зобов`язання і фактично день припинення цього зобов`язання належним виконанням - день проведення страховиком виплати страхового відшкодування третій особі (потерпілому в деліктному зобов`язанні).

Оскільки страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі виплачено МТСБУ20 липня 2017 року(а.с. 30), відповідно до платіжного доручення № 5947рв, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати.

Враховуючи, що до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою МТСБУ звернулося20 травня 2020року, що підтверджується зазначеною датою на штампі вхідної кореспонденції суду (а.с. 2), то суд вважає, що позивачем не було пропущено строк позовної давності для захисту своїх прав.

Таким чином, відраховуючи що початок перебігу строку позовної давності необхідно відраховувати не від дати набрання законної сили постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 травня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а з моменту проведення виплати МТСБУ потерпілій в ДТП особі - з 20 липня 2017 року.

Згідно ч. ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Що стосується доводів відповідача з приводу неналежного засвідчення копій документів, які долучені до позовної заяви, суд зазначає наступне.

Під час перевірки копій документів, що долучені до позовної заяви слід брати до уваги:

- правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації;

- уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації;

- Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55;

- Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5;

- інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, докази на які посилається позивач знаходяться на аркушах справи 8-35 мають відмітку «Копія вірна. З оригіналом згідно», зазначено ПІ представника Ю. Зімін та дата засвідчення 18 травня 2020 року, а тому суд не вбачає підстав вважати надані стороною позивача докази як неналежно засвідчені.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач надав достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

За змістомст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 «про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу» у повному обсязі.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Згідно дост.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача ;2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем Моторним (транспортним)страховим бюроУкраїни при зверненні до суду з позовною заявою сплачений судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням від 07 травня 2020 року у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок (а.с. 1), який враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12,ч. 2 ст. 13,81, 141, 174,263-265, ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заявуМоторного (транспортного)страхового бюроУкраїни до ОСОБА_1 «провідшкодування витрат,пов`язаних зрегламентною виплатоюв порядкурегресу» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса реєстрації: 02154, місто Київ, вулиця Русанівський бульвар, будівля № 8,

понесені витрати у розмірі 39248 (тридцять дев`ять тисяч двісті сорок вісім) гривень 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса реєстрації: 02154, місто Київ, вулиця Русанівський бульвар, будівля № 8,

понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві гривні) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса реєстрації: 02154, місто Київ, вулиця Русанівський бульвар, будівля № 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текстсудового рішенняскладений 03жовтня 2022року.

Суддя Івченко Т. П.