Постанова № 10665694, 02.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

02.08.2010 р. Справа № 2а-4673/10/1470

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро», вул.. Жукова, 38, с. Сухий Єланець, Новоодеського районі, Миколаївська область, 56640

до відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2010 року № 0012351530\0.

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Гомонюк Є.Д.

представники:

від позивача: не зявився.

від відповідача: Марченко О.О.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро»(надалі - позивач) звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.10 р. № 0012351530\0, прийнятого державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва (надалі відповідач) про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 340 грн. за порушення статті 14 Закону України «Про плату за землю».

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання, у судове засідання не зявився, про причину неприбуття суд письмово не повідомив.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченнях.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.04.2010 року працівниками відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка з питання неподання податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009-2010 року.

За результатами перевірки був складений Акт від 12.04.2010 року №154/15-326/31909319, яким встановлено порушення ст. 14 Закону України «Про плату за замелю».

На підставі акту перевірки заступником начальника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 28.04.2010 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0012351530/0, яким відповідно до п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 грн.

Проаналізувавши діюче законодавство, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог зважаючи на наступне

Відповідно до ст. 2 Закону України від 03.07.1992р. №2535-ХІІ “Про плату за землю” (далі Закон №2535) плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Цим же Законом встановлені ставки земельного податку окремо для кожної категорії земель, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і сплати земельного податку.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності згідно ст.13 Закону №2535 є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст.14 Закону №2535 платник земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислює суму земельного податку та орендної плати подає відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Статтею 17 Закону №2535 визначено, що власники або землекористувачі сплачують земельний податок або орендну плату за земельні ділянки з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Крім цього Закону, відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу право власності на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ст.ст.629,651 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором.

Рішенням Миколаївської міської ради № 15\9 від 16.10.2003 року СВК “Агрофірма” Миг-Сервіс Агро” надана в оренду земельна ділянка площею 2993 кв.м строком на 10 років.

На підставі рішення Миколаївської міської ради про надання в оренду земельної ділянки, 03.12.2003 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.12.2003 року.

Відповідно до п. 9.2 договору оренди землі у разі відчуження будівель, розташованих на земельній ділянці, наданій в оренду, СВК “Агрофірма” Миг-Сервіс, зобовязаний повідомити про це міську раду у 10-денний термін із дня відчуження і переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника про необхідність оформлення правових документів на землю. До посвідчення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою орендна плата вноситься СВК “Агрофірма” Миг-Сервіс Агро” у повному обсязі.

Відповідно п. 3.3. договору купівлі-продажу від 19.01.2009 року нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Кіровоградська, 2, право користування земельною ділянкою перейшло до покупця-ТОВ «Агро-Вектор ЛТД».

Проте, позивач не повідомив міську раду про відчуження будівель, розташованих на земельній ділянці, а також про перехід права користування земельної ділянки ТОВ «Агро-Вектор ЛТД», чим порушив умови договору оренди земельної ділянки від 03.12.2003 року, отже він повинен був вносити орендну плату у повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0012351530/0 від 28.04.2010року прийняте згідно Акту перевірки надання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 12.04.2010р. №154/15-326/31909319, яким встановлено порушення ст.14 ЗУ №2535-ХІІ та п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України “ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ є правомірним та таким, що відповідає діючому законодавству.

Враховуючи викладене, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро - відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Головуючий суддя О.Ф. Середа